Позначка: Зброя

  • До п’яти мільйонів одиниць зброї знаходиться на руках українців

    До п’яти мільйонів одиниць зброї знаходиться на руках українців

    Українці мають на руках до п’яти мільйонів одиниць зброї, заявив глава МВС Ігор Клименко.

    “Від мільйона до п’яти. Але мільйон – це теж багато. А скільки гранат на руках наших громадян? Теж багато. І ми повинні зробити все, щоб ця зброя, ці боєприпаси, потрапили на склади, щоб не наражати на небезпеку громадян, – зазначив міністр.

    Судячи з його слів, ідеться як про офіційно видану зброю, так і про нелегальну. За словами Клименка, на руках у громадян незаконно перебуває “певна кількість трофейної зброї”.

    Він додав, що після ухвалення Радою в другому читанні відповідного законопроєкту, у громадян буде можливість зареєструвати трофейну зброю – без зобов’язань здавати її до закінчення воєнного стану.

  • Україна під загрозою руйнування лінії фронту

    Україна під загрозою руйнування лінії фронту

    За словами військових високопосадовців, через значну перевагу у чисельності військ і комплексів авіаційного боєзабезпечення, Росія має можливість прорватися на лінію фронту та розбити її на деяких ділянках. Вони застерігають, що існує серйозний ризик руйнування фронтової лінії в Україні там, де російські генерали зосередять свій майбутній наступ. Зауважується, що наразі Україна не має достатньо потужних технологій для компенсації великої маси військ, що може бути розгорнута противником. Інформацію про це надає видання Politico, яке посилається на високопосадовців українських військ. Останніми днями президент України Володимир Зеленський попередив, що без ухвалення у Конгресі США багатомільярдного пакету допомоги, військам доведеться поступово відступати. Він також зазначив, що деякі великі міста можуть опинитися під загрозою падіння. Висловлене Зеленським застереження вважається частиною активної дипломатичної кампанії з отримання військової допомоги, якої так дуже потребують українські сили. Автори статті вказують, що навіть якщо пакет допомоги буде схвалений Конгресом США, може бути недостатньо великої кількості поповнень, щоб запобігти серйозним змінам на полі бою. Це особливо актуально в умовах передвиборчих кампаній в Америці та Європі, що може спричинити тиск на переговори, вигідні для Росії. Наразі все залежить від того, куди Росія вирішить спрямувати свої війська під час майбутнього наступу, який, ймовірно, розпочнеться цього літа. За останні тижні ракетні та безпілотні удари РФ на інфраструктуру в Україні значно зросли, що викликає певні турботи стосовно напрямку головного удару противника.

    Українські військові високопосадовці, які працювали під командуванням ексголовнокомандувача Валерія Залужного, висловлюють побоювання щодо воєнної ситуації. За їх словами, наразі військова картина виглядає похмуро. Офіцери стверджують, що існує значний ризик руйнування лінії фронту в тих місцях, де російські генерали вирішать сконцентрувати свій наступ. Додатково, завдяки значній перевазі в чисельності особового складу та використанню керованих авіабомб, Росія, ймовірно, може здійснити прорив на лінію фронту та розбити її на окремих ділянках, зазначають військові високопосадовці.

    “У даному контексті Україні нічим допомогти, оскільки відсутні серйозні технології, здатні компенсувати значну масу військ, яку Росія, ймовірно, мобілізує проти нас. Ми не маємо таких технологій, і на Заході їх також недостатньо”, – наголошує одне з джерел серед військових високопосадовців.

    Тільки українська мужність і стійкість, а також помилки російських командирів, зараз можуть змінити цю похмуру динаміку, додає співрозмовник. Однак він підкреслює, що покладатися виключно на помилки противника не є стратегічно вигідною стратегією.

    Високопосадовці висловили своє розчарування з приводу зволікання Заходу із наданням допомоги. Вони стверджують, що постачання озброєнь та військової техніки надходить занадто пізно та в недостатній кількості, щоб ефективно змінити обстановку на фронті.

    “Залужний називав це “війною одного випадку”. Він мав на увазі, що системи озброєння стають застарілими дуже швидко через швидку адаптацію російських сил. Наприклад, ми успішно використовували деякі ракети, але це було короткочасно. Росіяни швидко навчаються. Вони не дозволяють нам допустити подібних помилок у другий раз. І вони досягають успіху в цьому”, – пояснює один з офіцерів.

    Високопосадовці зазначають, що деяке озброєння, таке як протитанкові ракети, надані Британією і США, прийшли вчасно і допомогли в утриманні оборони. Але інші види озброєнь надходять занадто пізно, коли вони втрачають свою актуальність, додають вони.

    Очікується, що близько десятка літаків F-16 будуть готові цього літа після завершення базової підготовки пілотів. За словами одного з офіцерів, кожен вид озброєння має свій власний оптимальний час. “F-16 були необхідні вже у 2023 році; вони не підійдуть для 2024”, – зазначив він. Він пояснив, що це пов’язано з готовністю Росії протистояти їм: “У останні кілька місяців ми помітили, що росіяни запускають ракети з Джанкою на півночі Криму, але без вибухових боєголовок. Спочатку ми не розуміли, що вони роблять, але потім зрозуміли, що це дальноміри”. Офіцер пояснив, що Росія стратегічно розраховує, де найкраще розмістити свої ракетні та радіолокаційні системи С-400, щоб максимізувати зону націлювання на F-16, утримуючи їх подалі від фронту та від своїх матеріально-технічних центрів.

    Зараз Збройним Силам України (ЗСУ) необхідно 4 мільйони снарядів, 2 мільйони безпілотників та багато іншої військової техніки. Офіцери відзначили, що потрібно більше базової традиційної зброї, а також безпілотники. “Нам потрібні гаубиці та снаряди, сотні тисяч ракет та снарядів”, – зазначив один з них, вказавши на потребу 4 мільйонів снарядів і 2 мільйонів безпілотників. “Ми постійно зверталися до західних партнерів з проханням про допомогу, оскільки ми маємо бойовий досвід та розуміння цієї війни. Вони мають ресурси, і вони повинні нам допомагати”, – додав він.

    Європа також намагається допомогти Україні у компенсації нестачі артилерійських снарядів. Проте запропонована закупівля боєприпасів для України може виявитися недостатньою, оскільки Україні потрібно набагато більше боєприпасів, ніж пропонується. Офіцери наголосили, що потрібно багато більше людей. Зараз в країні не вистачає людей на передовій, що ускладнює проблему недостатньої підтримки від Заходу.

    У той же час, Україна ухиляється від широкомасштабного призову через стурбованість політичними наслідками. Проте, за словами офіцерів, Росія збирає ресурси і буде готова розпочати велику атаку, можливо, вже в серпні.

  • Ситуація з БК настільки критична, що солдати змушені їх шукати в полях

    Ситуація з БК настільки критична, що солдати змушені їх шукати в полях

    Західні ЗМІ про це пишуть як про диво, але чим це відрізняється від формату радянської армії, коли давали одну гвинтівку на трьох? Причому стаття просякнута наративами ЦІПСО і пропагандою, але головна суть у тому, що нам нічим захищатися, не те що йти в наступ.

    The Wall Street Journal “Український “Божевільний Макс” прочісує болота і мінні поля в пошуках снарядів”. На березі струмка в цьому зруйнованому селі Макс Полюхович копався в багнюці руками в пошуках невловимого Грааля. За кілька хвилин він витягнув гладкий сірий шматок металу завдовжки в кілька футів – нерозірваний російський артилерійський снаряд.

    Україна відчуває таку нестачу боєприпасів, що Полюхович, 36-річний солдат, став важливим джерелом снарядів для бригад на східному фронті. Наполовину сміттяр, наполовину виготовлювач бомб на задньому дворі, Полюхович йде в болота і проходить кілька миль мінними полями в пошуках невикористаних боєприпасів, які російські війська залишили після відступу. Частина того, що він знаходить, може бути негайно використана українською артилерією. Іншу частину Макс забирає у свою імпровізовану лабораторію, де перетворює вибухівку на боєприпаси для ударних дронів.

    Відомий під позивним “Божевільний Макс”, він передав щонайменше 14 000 снарядів бригадам на сході України, а також 4000 боєприпасів для безпілотників, згідно з його оцінками.

    Велетенський, з непокірною темною бородою і яскраво-зеленими очима, Полюхович уже вісім років воює на сході України. Минулого літа він був поранений. Бронежилет врятував Макса від серйозних поранень, і під час одужання він став свідком зростання снарядного голоду. Відтоді пошук і виготовлення боєприпасів стали його постійною роботою.

    Він концентрує зусилля на територіях, які Москва займала на початку конфлікту. За словами Макса, тільки в болотах навколо Ізюма на північному сході Харківської області він знайшов 2500 придатних до використання снарядів, які росіяни викинули у воду перед втечею у вересні 2022 року.

    “Коли звільняєш територію, потрібно перевірити болота”, – сказав Полюхович, зазначивши, що це була звичайна стратегія росіян, які намагалися завадити українцям використовувати свої боєприпаси.

  • Україна перевищує більшість країн світу у виробництві артилерійських снарядів

    Україна перевищує більшість країн світу у виробництві артилерійських снарядів

    Перед початком повномасштабного вторгнення російських військ, Україна мала лише один робочий екземпляр самохідної артилерійської установки “Богдана”. Її ефективність довелося переконатися навіть російським окупантам, коли Збройні Сили України переміщували її від Харківщини до Херсонщини та використовували для звільнення острова Зміїний. Навіть російські війська спочатку не усвідомлювали, що артилерією можна досягти такої віддаленості. Здатна стріляти на відстань до 60 кілометрів, “Богдана” зараз виготовляється в Україні в кількості вісім одиниць щомісяця.

    За даними матеріалу The New York Times про розвиток українського військово-промислового комплексу, Україна цьогоріч витратить понад $1,3 мільярда на розробку нових зразків зброї та понад $6 мільярдів на закупівлю. Вже налагоджено виробництво 155-міліметрових артилерійських снарядів, що є потрібними для застосування українськими Збройними Силами в новітній західній зброї.

    Попри постійні російські обстріли та втрату частини спеціалістів і технологій, Україна змогла збільшити виробництво зброї в кілька разів за рік. Деякі розробки перевищують за якістю російські аналоги. Однак питання, чи вистачить цього росту для перемоги у війні, залишається відкритим.

    Створення спільних підприємств з європейськими та американськими виробниками є оптимальним вихідом з ситуації. Процес такого співробітництва вже розпочався: в Україні будують свої майданчики британська BAE Systems та турецька Baykar. Планується почати виробництво німецького гіганта Rheinmetall. Навіть представники американських виробників, незважаючи на тимчасову паузу у наданні допомоги Україні, виявили інтерес до співпраці.

    До тих пір, поки спільне виробництво не запрацює на повну потужність, західні виробники спрямовують свою увагу на ремонт техніки, яку Україна вже отримала від союзників. Усі ці заводи розташовані на заході України і захищені засобами протиповітряної оборони.

    Головнокомандувач Збройних Сил України, генерал Олександр Сирський, впевнений, що з часом Україна зможе самостійно задовольнити свої потреби у зброї, зокрема у снарядах. Олександр Камишін, колишній генеральний директор “Укрзалізниці”, додає, що країни НАТО повинні уважно спостерігати за українськими зразками зброї та купувати частину виготовленого, оскільки можливості українського військово-промислового комплексу вже перевищують закупівельні ліміти Збройних Сил України. Однак, Камишін щодня отримує звіти про критичні проблеми на українських збройних заводах, такі як працюють у непридатних для цього приміщеннях або виробничі лінії, що ламаються без видимих причин.

  • Яку зброю українського виробництва вже використовують ЗСУ — пояснення Міноборони

    Яку зброю українського виробництва вже використовують ЗСУ — пояснення Міноборони

    За заступником глави Міністерства оборони Іваном Гаврилюком, українські військові вже цього року отримали вітчизняні боєприпаси та інші види озброєння. Нова українська зброя вже застосовується на фронті, зокрема, найбільшою групою серед них є артилерійські боєприпаси.

    Також за період з січня по березень українським військовим була постачена нова група безпілотних літальних апаратів (БпЛА). Ця група включає в себе як модернізовані БпАК для повітряної розвідки, так і абсолютно нові дрони різних типів, зокрема, FPV-камікадзе і ударні БПЛА багаторазового застосування.

    Крім того, на озброєння українських військових надійшли роботизовані наземні системи та засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). Роботизовані платформи виробництва України можуть виконувати різноманітні завдання, включаючи вогневу підтримку, транспортування поранених та логістику.

    Заступник глави Міністерства оборони також зазначив, що серед озброєнь, які надійшли на озброєння, є бронетехніка, спеціалізована техніка, засоби зв’язку та транспортні засоби. Деякі зразки озброєння мають унікальні характеристики, які невдовзі відчують на собі російські окупанти.

    Розвиток вітчизняної оборонної промисловості свідчить про високу динаміку в цьому секторі. Українські підприємства виробляють широкий асортимент військової техніки та озброєння, що допомагає забезпечити Збройні Сили України необхідними засобами для ведення війни.

  • БМП M2 Bradley не просто “бойове таксі”, а повноцінна збройова платформа

    БМП M2 Bradley не просто “бойове таксі”, а повноцінна збройова платформа

    Бойова машина піхоти M2 Bradley стала невід’ємною частиною арсеналу Збройних Сил України (ЗСУ) та виявила себе як ефективна та надійна зброя в боротьбі проти російської бронетехніки. Вона є не лише символом американського технологічного переваги, але й найбільш надійним союзником у веденні бойових дій на сучасному полі бою.

    Сполучені Штати передали Україні 190 БМП M2 Bradley. Відомо, що оператором американських машин є 47-ма окрема механізована бригада. Аналітики називають БМП не просто “бойовим таксі”, а повноцінною збройною платформою, яка може прикривати союзну піхоту. Фокус розібрався, в чому особливість M2A2 ODS-SA, чому вона так полюбилась українським військовим, і які можливості має машина.

    Україна отримала не найсучаснішу версію БМП M2 Bradley. В Сполучених Штатах існує до 9 модифікацій. ЗСУ отримали M2 A2 ODS-SA — це модернізація, яку розробили після досвіду американської армії в Іраку. ODS — це абревіатура від Operation Desert Storm, яка була у 1991 році.

    M2 Bradley створювалась як машина для перевезення механізованої піхоти на поле бою в умовах тісного контакту з противником. Проте на відміну від попередника БТР M113, Bradley — це не просто “бойове таксі”. Нова БМП — це повноцінна бойова платформа, яка може надавати пряму підтримку союзній піхоті. Роль машини:

    • безпечне транспортування піхоти до лінії фронту;
    • забезпечення вогневої підтримки для прикриття десантних операцій;
    • знищення ворожої бронетехніки, в тому числі й танків.

    Під час війни в Перській затоці 1990-1991 років M2 Bradley виявились настільки ефективними, що знищили більшу кількість іракської бронетехніки, ніж танки M1 Abrams. Проте він також виявив і недоліки бойової машини. Тому під час модернізації БМП Bradley оснастили бойовою інформаційно-керуючою системою FBCB2. Вона дозволяє обмінюватися даними з розвідувальними супутниками і всіма іншими підрозділами, хто також має FBCB2.

    Основні роботи стосувалися оптики, щоб екіпаж мав можливість працювати в різних умовах. Для цього встановили лазерний далекомір ELRF від компанії Fire Control Systems. Його дальність складає 10 км. Щоб машина краще орієнтувалася на полі бою зʼявилась цифрова система орієнтування DCS і тактичну навігаційну систему TACNAV. Механік-водій отримав тепловізор, а захист машини покращився інфрачервоною системою пасивного захисту від протитанкових засобів.

    Прикладом того, як працює аналіз досвіду з бойових дій у США, є наступний факт. В M2A2 ODS-SA поставили лавки у десантному відділені замість індивідуальних крісел. Застосування в боях показало, що військові швидше покидають машину з лав, ніж з окремих крісел. Вони кріпляться на стінках машини, щоб під час підриву на міні енергія від вибуху менше передавалась бійцям всередині.

    Бійці 47-ї окремої бригади вже неодноразово знищували ворожу піхоту, БТРи, БМП і навіть танки. M2 Bradley — це поєднання трьох ключових елементів: бронювання, технологічність і бойові можливості. До початку повномасштабної війни українська армія мала лише радянські БМП-1, 2 і 3. Після початку 24 лютого 2022 року Сили оборони почали отримувати БМП західних виробників. Серед них:

    • CV9040 зі Швеції;
    • Rosomak з Польщі;
    • M2A2 ODS-SA Bradley з США;
    • Marder M1A3 з Німеччини та сотні інших.

    Всі вони в рази кращі за радянські машини. Оператори нових бойових машин кажуть, що це як пересісти з “Жигуля” на “Мерседес”. Порівнювати бойові можливості західних БМП немає особливого сенсу, бо вони мають різницю в деталях. Загалом це новий рівень можливостей для українських військових.

    бмп bradley, m2 bradley, особливості bradley, чому bradley найкраща, можливості m2 bradley, 47-ма окрема механізована бригада

    Окрім базового потужного захисту M2 Bradley має спеціально створений динамічний захист BRAT. Bradley Reactive Armor Tiles — це розробка компанії RAFAEL для легкоброньованої техніки. Додатковий захист використовувався теж під час війни в Іраці. Він має захищати машину від протитанкових засобів ураження.

    Російська армія також встановлює на легкоброньовану техніку динамічний захист. Проте ключовою відмінністю є те, що на БТРи або навіть броньовики ставиться ДЗ “Контакт”, який розрахований для танків. Тонка броня бронетранспортера чи бойової машини піхоти може не витримати спрацювання “Контакту” й пробити захист всередину. Відтак окупанти в спробі підвищити захист техніки насправді роблять гірше.

    Бойовий модуль Bradley містить 25-мм автоматичну гармату Bushmaster M242 і ПТРК TOW-2B. Гармата має скорострільність 200-500 пострілів на хвилину. Вогонь може вестись двома типами боєприпасів бронебійно-фугасними та осколково-фугасними. Гармата повністю стабілізована, а тому може вести прицільний вогонь і під час руху. Протитанковий комплекс TOW-2B запускається зсередини машини. Дальність дії до 4,5 км.

    За час повномасштабної війни 47-ма бригада уразила значну кількість техніки і ворожої техніки, але особливого розголосу отримав епізод знешкодження найновішого російського танка Т-90М “Прорив”. Як розказали бійці після бою, перша БМП мала технічні проблеми, тому на її заміну прийшла друга й “залетіла на характері”.

    “Били всім підряд… Колись грав в компʼютерні ігри, то я пригадав все. Як бити ті танки, і куди бити, бо я мав його зупинити будь-яку ціну”, — згадує командир-навідник Сергій про бій проти Т-90М.

    Третім елементом переваги БМП M2 Bradley є її технологічність, яка також переважає радянські зразки. Наприклад, M2 має тепловізійну систему SADA-II — така сама встановлена на танках Abrams в розпорядженні ЗСУ. Комплекс має радіус дії до 5 км, що означає командир машини першим виявить російську машину й зможе відкрити вогонь. Радянські БМП в принципі не мають тепловізійних прицілів.

    47-ма окрема механізована бригада вже неодноразово демонструвала високу майстерність при відбитті російських атак на Авдіївському напрямку. Це спонукало виробника BAE Systems анонсувати відновлення виробництва БМП разом з гаубицею М777. Рішення повʼязують з високим попитом на озброєння.

    Висока ефективність M2 Bradley під час російсько-української війни не скасувало плани США розробити наступну версію машини. В листопаді 2023 року був представлений концепт БМП XM30, яка має стати основною бойовою машиною піхоти в Сухопутній армії США.

    XM30 є частиною ширшої програми створення гусеничних машин OMFV. Передбачається, що нова БМП буде стрибком у розвитку технологій і зможе бути безпілотною. M2 Bradley називають такою, що вже досягла межі у модернізації. Розробкою наступника займається пʼять компаній, кожна з яких має представити своє бачення:

    • Point Blank Enterprises;
    • Oshskosh Defense;
    • BAE Systems Land and Armaments;
    • General Dynamics Land Systems:
    • American Rheinmetall.

    Загальна вартість контрактів оцінюється у 299,4 млн доларів.

  • Україна отримає більше боєприпасів ATACMS від США

    Україна отримає більше боєприпасів ATACMS від США

    За словами представника Пентагону, пакет включатиме зброю на 300 мільйонів доларів.

    Очікується, що Білий дім у вівторок оголосить, що він надішле Україні новий пакет озброєнь на суму 300 мільйонів доларів, який включатиме ряд армійських тактичних ракетних систем, за словами офіційних осіб США, знайомих з обговореннями.

    За словами одного з офіційних осіб, пакет включатиме кілька протипіхотних/протиматеріальних ракет, або APAM, старішої версії далекобійної ATACMS, яка долає 100 миль і несе боєголовки, що містять сотні касетних бомб. Усім було надано анонімність, щоб говорити перед оголошенням.

  • Додаткову зброю від ЄС Україна навряд чи отримає

    Додаткову зброю від ЄС Україна навряд чи отримає

    Наше джерело в ОП розповіло, що зустріч у Рамштайні 19 березня ризикує стати найбільш безрезультатною за всю історію. Додаткової зброї Україна не отримає – її немає, але найгірше йдуть справи з боєприпасами. Ініціативи Франції, Великої Британії та Чехії про збір грошей на закупівлю старої радянської зброї не дадуть змоги ЗСУ заповнити втрати на фронті.

  • Україна стала лідером серед імпортерів зброї

    Україна стала лідером серед імпортерів зброї

    Протягом останніх п’яти років, з 2019 по 2023 рік, Україна стала найбільшим імпортером озброєння. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), приріст імпорту зброї зріс на неймовірних 6633% у порівнянні з попереднім періодом 2014-2018 років.

    Аналіз даних показав, що у той самий період експорт зброї з Росії скоротився вдвічі, що призвело до зниження її позицій у світовому рейтингу експортерів, зараз вона знаходиться на третьому місці.

    Наразі Україна займає лідерське місце серед країн Європи та четверте у світі за обсягом імпорту зброї. Це досягнення стало можливим завдяки отриманню великої кількості основного озброєння від понад 30 країн з 2022 року. Головними постачальниками України стали США (39% озброєння), Німеччина (14% озброєння) і Польща (13% озброєння).

    У той же час, Росія втратила свої позиції на ринку зброї. По-перше, російські поставки були обігнані Францією, яка збільшила свій експорт озброєння на 47%, що склало 11% світового обсягу. По-друге, експорт російської зброї впав на рекордні 53% за останні два роки, зменшившись до 10% загального обсягу на світовому ринку.

    США залишаються найбільшим експортером зброї, забезпечивши 55% світового експорту, що на 20% більше, ніж у попередньому п’ятирічному періоді.

  • Захист для українських танків: як можна було не допустити втрати Абрамса

    Захист для українських танків: як можна було не допустити втрати Абрамса

    Нещодавнє ураження “Абрамса” підтверджує, що бронетехніка дуже уразлива перед атаками дронів, зазначає військовослужбовець ЗСУ Ігор Луценко. Потрібен спеціальний захист, і є технології, але Україна чомусь не поспішає їх задiяти.

    Пройшла новина про нібито знищення першого “Абрамса”.

    Я зараз не буду коментувати конкретний випадок, а скажу за проблему захисту бронетехніки від дронів.

    Чомусь усі фотки “Абрамсів” і “Леопардів”, котрі я зустрічаю — вони без захисту від дронів. Те саме стосується і радянських танків, я вже не кажу про “Бредлі” та інші БМП.

    Для пілота ФПВ (або бомбера, неважливо) бронетехніка — ціль номер один. В деяких районах бойових дій саме з допомогою невеликих БПЛА досягається до 75% ураження саме дронами. Або ФПВ з радянським зарядом для гранатомета, або дрон зі скидом з чимось аналогічним, починаючи від гранаток на МК19 і закінчуючи важкими кумулятивами — все це полює за великою здобиччю.

    Броня ж згори найменш захищена. Якщо лобова броня у танка має інколи велику товщину, котру навіть протитанкова авіабомба чи ПТРК не проб’є, то згори вона надто тонка і на башті, і у задній частині корпуса.

    Окрема історія — артилерія, тобто самохідні гармати. Їх намагаються уразити з подвоєною силою, бо вони коштують багато, можуть стріляти далеко і заподіяти противнику багато лиха. Попри те, що така артилерія зазвичай мешкає подалі від лінії фронту — 10 км, приміром, але за нею також полюють більш технічно просунуті дрони типу “Ланцету”, і роблять багато лиха. Але зараз і для звичайної ФПВіхи 10 км — цілком реальна дистанція, аби радіогоризонт дозволяв.

    На початку минулого року, крім своїх безпосередніх обов’язків, я зайнявся також захистом артилерії від “Ланцетів”. Разом зі спеціалістами ми розробили конструкції з сітками, щоб прикрити самоходки від “Ланцетів”. Станом на зараз у війська поставлено їх більш ніж півсотні. Уже вийшло друге покоління конструкції. Є кілька випадків, коли від прильотів ФПВ ця конструкція рятувала.

    Чого так мало, тільки 50? Адже у нас сотні і сотні тільки артилерійських установок, які треба накривати? Банальна відповідь — все це іде за спонсорські кошти. Держава Україна поки що свою, українську техніку накривати від БПЛА не надто поспішає.

    Моє (тобто умовно “моє”) рішення по захисту — це не єдине. Рік тому одна військова частина, розуміючи необхідність захисту бронетехніки, теж розробила чудове рішення для захисту танків і тп. Підкреслю, що ми з цими шановними панами мислили синхронно, хоч на той час і не були знайомі. Вони пройшли належний шлях, оформили документацію на свою розробку.

    І — результат нульовий, майже як у мене. Державі їх рішення поки що не знадобилося.

    Наскільки я знаю, сітковий захист проти дронів виробляє підприємство одного відомого олігарха. Захист досить кострубатий, як на мене, але це краще, ніж нічого.

    Тобто на умовному “ринку” є як мінімум три рішення, три гравці-розробники, гравці-виробники. Беріть і ставте ХОЧА Б ЩОСЬ на дорогезні іноземні танки!

    Але — не ставлять. У так званий контрнаступ-2023 поїхали здебільшого голі танки, голі БМП і голі БТРи.

    До слова, проблемою захисту від дронів опікують і у нашого ворога. Вкинули туди великий ресурс. На бронетехніці противника можна побачити екзотичні конструкції. Але наші конструкції на порядок кращі (що моїх колег, що “мої”). Але — їх дуже мало. А у противника їх буде все більше.

    І не те, щоб українське військове керівництво про цю проблему не знало. Ще влітку минулого року я про це особисто говорив із командуванням. Інформував, що люди, котрим доручили займатися цим питанням — не витягують задачу. Не витягнули дотепер(

    Зараз, коли помінялися начальники, я починаю усе спочатку. Нові люди в ГШ, серед яких є ті, у кого просто колосальний фронтовий досвід. Можливо, там таки системно зацікавляться і виб’ють гроші, підштовхнуть до конструювання ще кращих рішень?

    Бо зараз ЖОДНА броня не мусить виїжджати у зону бойових дій без прикриття зверху від скидів і ФПВ. Це питання життя і смерті. І це зараз питання “тиску знизу”. Рішення є, треба тільки взяти їх і почати масово впроваджувати.