Mmakaje

Позначка: зерно

  • “Ресурсна колонія”: розвідка перехопила плани РФ щодо окупованих територій — що саме хоче вивезти Кремль

    “Ресурсна колонія”: розвідка перехопила плани РФ щодо окупованих територій — що саме хоче вивезти Кремль

    Росія готує масштабну програму економічного використання тимчасово окупованих територій України, яка передбачає фактичне виснаження ресурсів і повторення сценарію Донбасу. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після доповіді української розвідки.

    За словами глави держави, українські спецслужби отримали документи, які свідчать про системні плани Кремля щодо південних регіонів України. Йдеться не лише про військовий контроль, а й про економічну експлуатацію територій — із акцентом на видобуток корисних копалин та вивезення аграрної продукції.

    Згідно з цими матеріалами, Росія планує значно наростити видобуток на щонайменше 18 родовищах. У переліку стратегічних ресурсів — титан, літій, тантал, ніобій, циркон, молібден і графіт. Це критично важливі матеріали для сучасної промисловості, зокрема оборонної, електронної та енергетичної сфер.

    Експерти зазначають, що багато з цих ресурсів мають глобальне значення. Наприклад, літій використовується у виробництві акумуляторів для електромобілів і електроніки, а титан — у авіаційній та оборонній промисловості. Таким чином, контроль над такими родовищами може мати не лише економічні, а й геополітичні наслідки.

    Окрім видобутку корисних копалин, Росія планує активно вивозити сільськогосподарську продукцію. Зокрема, цьогорічний урожай зерна, за даними розвідки, розглядається як один із ключових ресурсів для подальшого експорту або внутрішнього використання. Подібна практика вже фіксувалася раніше — українська влада неодноразово заявляла про незаконне вивезення зерна з окупованих територій.

    Президент наголосив, що такі дії фактично повторюють сценарій, який Росія реалізувала на Донбасі після 2014 року. Там значна частина промислових підприємств була або знищена, або вивезена, а економіка регіону поступово деградувала. За оцінками українських і міжнародних аналітиків, це призвело до глибокої деіндустріалізації та втрати економічного потенціалу.

    У випадку південних областей, за словами Зеленського, Кремль планує діяти за схожою логікою: максимальне вилучення ресурсів без інвестування у відновлення чи розвиток територій. Це означає, що регіони можуть бути перетворені на сировинну базу без перспективи економічного відновлення.

    «Ми розуміємо ці наміри і готуємося протидіяти цьому мародерству», — заявив президент, підкресливши, що Україна вже працює над відповідними заходами.

    Аналітики звертають увагу, що подібна стратегія має кілька рівнів. По-перше, це короткострокове отримання ресурсів для підтримки російської економіки, яка перебуває під санкційним тиском. По-друге, це спроба послабити Україну, позбавивши її частини економічного потенціалу. І по-третє — створення додаткових важелів впливу на глобальні ринки сировини.

    Важливо й те, що багато з названих ресурсів входять до списку критичних для Європейського Союзу та США. Це означає, що контроль над ними може використовуватися як інструмент геополітичного тиску, особливо в умовах глобальної конкуренції за стратегічні матеріали.

    Українська розвідка продовжує аналіз отриманих документів, а влада — інформувати міжнародних партнерів про ризики, пов’язані з діями Росії на окупованих територіях. Очікується, що ці дані можуть стати підставою для посилення санкцій або нових політичних рішень на міжнародному рівні.

    Йдеться не лише про військову окупацію, а про комплексну стратегію економічного використання територій. І саме це, за словами української влади, становить одну з найбільших загроз у довгостроковій перспективі — адже мова йде про втрату ресурсів, які визначають майбутній розвиток країни.

  • Ізраїль відповів Україні щодо судна із зерном РФ: заявили про відсутність доказів

    Ізраїль відповів Україні щодо судна із зерном РФ: заявили про відсутність доказів

    Міністерство закордонних справ Ізраїлю заявило, що запит України про правову допомогу у справі судна з нібито викраденим Росією українським зерном містив суттєві фактичні прогалини та не був підкріплений належними доказами. Про це йдеться в офіційній заяві ізраїльського зовнішньополітичного відомства, оприлюдненій у соцмережі Х 30 квітня.

    У заяві зазначається, що українське звернення було подано ввечері 28 квітня. Водночас ізраїльська сторона стверджує, що документ не містив достатніх матеріалів, які б дозволили юридично підтвердити факт незаконного походження вантажу та вжити відповідних заходів щодо судна.

    За даними МЗС Ізраїлю, поліція країни звернулася до української прокуратури з проханням надати додаткову інформацію та підтверджувальні докази відповідно до вимог ізраїльського законодавства. У відомстві також повідомили, що судно, яке планувало зайти до ізраїльського порту наступного тижня, вже залишило територіальні води країни.

    Ізраїльська сторона окремо наголосила, що діє виключно в межах принципу верховенства права і не може ухвалювати юридичні рішення без належної доказової бази.

    Ситуація навколо судна стала частиною ширшого дипломатичного конфлікту між Україною та Ізраїлем щодо ймовірного вивезення Росією українського зерна з тимчасово окупованих територій.

    Раніше журналіст Axios Барак Равід повідомляв, що одне з російських суден із вантажем зерна залишило порт Хайфи, а ізраїльська сторона тоді пояснила, що затримання стало неможливим через пізнє отримання інформації. Україна, зі свого боку, заявляла, що попереджала про можливе незаконне походження вантажу завчасно.

    Наприкінці квітня напруга між країнами зросла після того, як українське МЗС викликало посла Ізраїлю та передало ноту протесту через заходження до порту Хайфи ще одного судна з аналогічним вантажем. Українська сторона наполягає, що йдеться про системну практику вивезення зерна, яке належить Україні.

    У відповідь ізраїльська дипломатія заявила, що подібні питання мають вирішуватися виключно через офіційні канали, а не через публічні заяви чи медіа.

    Україна розглядає інцидент у контексті ширшої проблеми незаконного вивезення аграрної продукції з окупованих територій. Київ заявляє, що такі дії мають ознаки порушення міжнародного права та привласнення державного майна.

    28 квітня президент Володимир Зеленський анонсував запровадження санкцій проти осіб і структур, які можуть бути причетні до транспортування такого зерна. Також Україна продовжує дипломатичну роботу з міжнародними партнерами щодо фіксації подібних випадків.

    29 квітня Міністерство закордонних справ України додатково звернулося до Ізраїлю через дипломатичні та юридичні канали із проханням вжити заходів щодо судна Panormitis, яке, за твердженням Києва, перевозило викрадене зерно.

    Українські дипломати заявляють, що продовжують збір доказової бази та опрацьовують подальші механізми міжнародно-правового реагування, включно з санкційними інструментами та потенційними судовими процедурами.

    У МЗС Ізраїлю підкреслюють, що країна залишається відкритою до співпраці, однак будь-які рішення у таких справах можливі лише за умови надання повного пакета документів і доказів, які відповідають національному законодавству та міжнародним нормам.

    Таким чином, ключовим питанням у подальшому розвитку ситуації залишається обсяг і якість доказів, які Україна зможе надати для підтвердження своїх звинувачень.

  • Україна просить Ізраїль арештувати судно з українським зерном, вивезеним Росією

    Україна просить Ізраїль арештувати судно з українським зерном, вивезеним Росією

    Україна офіційно звернулася до Держави Ізраїль із проханням вжити юридичних і правоохоронних заходів щодо морського судна PANORMITIS («Панорамітіс»), яке, за даними українського слідства, може бути задіяне у схемі перевезення зерна, незаконно вивезеного Російською Федерацією з тимчасово окупованих територій України.

    Про це повідомили міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та генеральний прокурор Руслан Кравченко. Інформацію вони оприлюднили у своїх заявах у соціальних мережах, підкресливши, що мова йде не про політичну заяву, а про офіційний запит у межах міжнародної правової допомоги.

    За даними Офісу генерального прокурора, Україна направила до компетентних органів Ізраїлю офіційний запит про міжнародну правову допомогу. У межах цього запиту українська сторона просить:

    • накласти арешт на судно PANORMITIS;
    • арештувати вантаж зерна на борту;
    • провести обшук судна;
    • вилучити суднову та вантажну документацію;
    • відібрати зразки зерна для експертизи;
    • допитати членів екіпажу;
    • перевірити маршрути та історію заходів судна в порти.

    У прокуратурі зазначають, що ці дії є необхідними для фіксації можливих порушень міжнародного морського права та документування схем незаконного вивезення української агропродукції.

    За даними українського слідства, судно PANORMITIS могло перевозити зерно, яке походить із територій України, тимчасово окупованих Росією. Йдеться про продукцію, яка могла бути вивезена без згоди законних українських власників і держави.

    Слідчі встановили, що частина вантажу була перевантажена з іншого судна, після чого PANORMITIS продовжило маршрут у напрямку порту Хайфа в Ізраїлі.

    Окремо зазначається, що судно, зафіксоване у матеріалах справи, могло заходити до портів, які відповідно до українського законодавства та в умовах воєнного стану є закритими для судноплавства. Українська сторона розцінює це як порушення національного законодавства та норм міжнародного морського права.

    Досудове розслідування у цій справі здійснює Головне слідче управління Служби безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора.

    Слідчі фіксують маршрути руху судна, аналізують супутникові дані, морські реєстри, а також інформацію про перевалку вантажів у міжнародних водах. Окрему увагу приділяють ланцюгу постачання зерна та можливим посередникам, які можуть бути залучені до його легалізації на міжнародних ринках.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що Україна очікує від Ізраїлю не політичних оцінок, а конкретних юридичних дій у межах міжнародного права.

    «Це не Твіттер-дипломатія, а цілком конкретний юридичний та дипломатичний запит на міжнародну правову допомогу, який вимагає відповіді. Ми очікуємо, що ізраїльська сторона поставиться до нього серйозно», — заявив Сибіга.

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко підкреслив, що українська сторона розглядає ці дії як частину системної роботи з документування та припинення незаконного вивезення ресурсів із окупованих територій.

    За офіційними даними Офісу генерального прокурора, від початку повномасштабного вторгнення Росії з тимчасово окупованих територій України було незаконно вивезено понад 1,7 млн тонн агропродукції. Орієнтовна вартість цього ресурсу перевищує 20 млрд грн.

    Йдеться насамперед про зернові культури, які надалі можуть потрапляти на міжнародні ринки через складні логістичні схеми, включно з перевалкою в морі, зміною суден, підробкою документації та змішуванням вантажів.

    Українська сторона вважає, що такі операції можуть мати ознаки організованої системи легалізації викрадених ресурсів, що вимагає міжнародної координації правоохоронних органів.

    У попередні місяці Україна неодноразово порушувала питання можливого надходження на ринки третіх країн агропродукції, яка могла бути незаконно вивезена з окупованих територій.

    Президент України Володимир Зеленський публічно заявляв про необхідність міжнародного контролю за такими поставками та попереджав про можливе застосування санкцій до всіх, хто бере участь у схемах реалізації подібної продукції.

    28 квітня Міністерство закордонних справ України вручило ноту протесту послу Ізраїлю через випадки імпорту сільськогосподарської продукції, яка, за даними Києва, може мати походження з окупованих територій України.

    У МЗС також наголошували, що Україна діє виключно дипломатичними та юридичними каналами і очікує такої ж реакції від партнерів.

    Запит України до Ізраїлю щодо арешту судна PANORMITIS може стати частиною ширшої міжнародної практики боротьби з незаконним вивезенням ресурсів із територій, що перебувають під окупацією.

    У разі підтвердження фактів перевезення викраденого зерна судно та його вантаж можуть бути арештовані, а учасники схеми — піддані міжнародним юридичним процедурам.

    Українська сторона наголошує, що такі кейси є критично важливими для формування глобальної відповідальності за економічні наслідки війни та захисту права власності українських виробників.

  • «Крадене зерно вже в порту»: Україна готує санкції після нового інциденту з Ізраїлем

    «Крадене зерно вже в порту»: Україна готує санкції після нового інциденту з Ізраїлем

    Україна готує новий санкційний пакет через черговий випадок транспортування зерна, яке, за даними української сторони, було незаконно вивезене Росією з тимчасово окупованих територій. Про це заявив президент України Володимир Зеленський, повідомивши, що до одного з ізраїльських портів прибуло судно з таким вантажем і готується до розвантаження.

    За словами глави держави, мова не йде про звичайну комерційну операцію, а про системну схему незаконного привласнення українських ресурсів, яка діє з перших місяців повномасштабної війни. Президент наголосив, що купівля такого зерна в будь-якій країні має юридичні наслідки, оскільки фактично йдеться про реалізацію викраденого майна.

    Володимир Зеленський підкреслив, що українська сторона вже неодноразово інформувала міжнародних партнерів, зокрема Ізраїль, про подібні інциденти. Дипломатичні канали були задіяні, однак, попри це, чергове судно не було зупинене і змогло зайти до порту.

    У зверненні президент акцентував увагу на тому, що влада Ізраїлю не може не знати про походження вантажів, які прибувають у порти країни. Він також зазначив, що такі операції суперечать не лише міжнародному праву, а й внутрішньому законодавству держав, які приймають подібні судна.

    За інформацією українських джерел, Росія організувала масштабну систему вивезення зерна з окупованих територій, зокрема з південних областей України. Вивезення здійснюється через мережу підконтрольних компаній, посередників і транспортних операторів, які оформлюють продукцію як російську або змішують її з іншими партіями для приховування походження.

    Такі дії розглядаються Україною як частина економічної агресії, спрямованої не лише на збагачення, а й на підрив української економіки. Експорт зерна є одним із ключових секторів української економіки, і його втрата або викривлення ринку має прямий вплив на фінансову стабільність держави.

    У відповідь на ситуацію Україна готує санкції проти осіб і компаній, причетних до транспортування та реалізації викраденого зерна. Йдеться як про судновласників і перевізників, так і про кінцевих бенефіціарів, які отримують прибуток від цих операцій.

    Президент зазначив, що санкційний список формується на основі даних українських розвідок. До нього можуть увійти як фізичні, так і юридичні особи з різних країн, які прямо або опосередковано беруть участь у схемах постачання.

    Окремо Україна планує координувати свої дії з європейськими партнерами, щоб розширити санкційний тиск на міжнародному рівні. Це означає, що причетні до незаконних операцій можуть потрапити під обмеження не лише в Україні, а й у країнах Європейського Союзу.

    Експерти зазначають, що проблема краденого зерна залишається однією з найскладніших у контексті війни. Відстеження походження продукції потребує комплексної роботи, включаючи супутниковий моніторинг, аналіз логістичних маршрутів і співпрацю з міжнародними партнерами.

    У попередні роки Україна вже фіксувала випадки, коли судна з зерном із окупованих територій заходили до портів у різних країнах, зокрема на Близькому Сході та в Африці. У деяких випадках після втручання дипломатів такі судна затримували або не допускали до розвантаження, однак це відбувалося не завжди.

    Ситуація з Ізраїлем має особливу чутливість, адже країна традиційно є важливим партнером України у сфері безпеки та міжнародної політики. Водночас подібні інциденти створюють напруження у двосторонніх відносинах і потребують додаткового дипломатичного врегулювання.

    Українська сторона вже доручила Міністерству закордонних справ поінформувати партнерів про новий випадок і закликати до посилення контролю за походженням імпортованої продукції. Очікується, що це питання також буде порушене на міжнародних майданчиках.

    Аналітики підкреслюють, що боротьба з незаконним обігом зерна є частиною ширшої стратегії протидії економічним злочинам під час війни. Вона включає не лише санкції, а й правові механізми, дипломатичний тиск і співпрацю з міжнародними організаціями.

    У перспективі Україна розраховує створити систему, яка унеможливить легалізацію викраденої продукції на світових ринках. Це передбачає посилення контролю за логістичними ланцюгами, впровадження нових стандартів прозорості та розширення міжнародної коаліції проти таких схем.

    Таким чином, новий інцидент із судном у порту Ізраїлю став черговим сигналом про необхідність жорсткішої реакції на незаконний обіг українських ресурсів. Україна демонструє готовність не лише фіксувати такі випадки, а й системно протидіяти їм через санкції та міжнародну співпрацю.

  • Скандал із зерном: до Ізраїлю зайшло судно з імовірно вкраденою українською пшеницею — Київ попереджає про наслідки

    Скандал із зерном: до Ізраїлю зайшло судно з імовірно вкраденою українською пшеницею — Київ попереджає про наслідки

    До ізраїльського порту Хайфи прибуло судно PANORAMITIS, яке, за даними українських дипломатичних джерел, може перевозити пшеницю з тимчасово окупованих територій України. Ситуація вже викликала дипломатичне напруження, оскільки Київ розцінює такі дії як недружній крок. Про це повідомив журналіст видання Axios Барак Равід з посиланням на високопоставлене українське дипломатичне джерело.

    За наявною інформацією, Україна уважно відстежувала маршрут судна і заздалегідь попереджала ізраїльську сторону про можливі наслідки у разі допуску до розвантаження. Попри це, кораблю дозволили увійти до порту, що може стати черговим епізодом у серії подібних інцидентів.

    Українська сторона наголошує, що мова йде не просто про торговельну операцію, а про використання зерна, вивезеного з окупованих територій. Такі поставки Київ розглядає як незаконні та такі, що порушують міжнародне право.

    У дипломатичних колах підкреслюють, що Україна готова застосувати весь спектр можливих заходів — від політичного тиску до міжнародно-правових механізмів. Це може включати звернення до міжнародних організацій, ініціювання розслідувань і перегляд окремих аспектів двосторонніх відносин.

    Особливе занепокоєння викликає те, що це не перший подібний випадок. Раніше, у квітні, інше судно з аналогічним вантажем уже заходило до Хайфи та розвантажувалося, попри застереження України. Така повторюваність, за словами джерел, створює враження системності.

    У Києві зазначають, що подібні дії суперечать рівню підтримки, яку Україна раніше демонструвала Ізраїлю на міжнародній арені. Зокрема, йдеться про політичну солідарність та підтримку у питаннях безпеки.

    Аналітики звертають увагу, що проблема незаконного вивезення українського зерна з окупованих територій залишається актуальною від початку повномасштабної війни. Росія використовує порти та логістичні маршрути для експорту аграрної продукції, яка, за твердженнями України, була отримана незаконним шляхом.

    Такі поставки мають не лише економічний, а й політичний вимір. Вони підривають позиції України на світових ринках зерна та створюють додаткові ризики для глобальної продовольчої безпеки. Крім того, це впливає на репутацію країн, які приймають подібні вантажі.

    Експерти наголошують, що відстеження таких суден є складним процесом. Часто використовуються зміни прапорів, вимкнення систем ідентифікації та інші методи маскування маршрутів. Однак сучасні технології моніторингу дозволяють поступово виявляти подібні операції.

    Ситуація з судном PANORAMITIS може мати ширші наслідки для українсько-ізраїльських відносин. Вона ставить питання про баланс між економічними інтересами та політичною позицією, особливо в умовах війни.

    У підсумку цей інцидент вкотре підкреслює складність глобальної торгівлі в умовах конфлікту та необхідність посилення міжнародного контролю за походженням товарів. Україна, зі свого боку, сигналізує про готовність жорстко реагувати на подібні випадки.

  • Урожай під загрозою: аграрії попереджають про можливий дефіцит зерна в Україні

    Урожай під загрозою: аграрії попереджають про можливий дефіцит зерна в Україні

    Україна у 2026 році може отримати менший урожай зернових культур через поєднання погодних і економічних факторів. Про це йдеться у звіті Національної академії аграрних наук України.

    Основні проблеми виникли ще взимку. Озимі культури зазнали впливу аномально низьких температур, через що вийшли з-під снігу ослабленими та менш стійкими до подальших стресів.

    Фахівці зазначають, що ситуацію погіршили й порушення агротехнічних норм. Серед них — використання неякісного насіння, помилки у строках сівби та неправильна глибина загортання зерна. У сукупності це призвело до зниження якості посівів і підвищило ризик недобору врожаю.

    Березень частково стабілізував ситуацію завдяки потеплінню — рослини почали відновлюватися і активізували вегетацію. Однак ключовим місяцем залишається квітень. Саме кількість опадів у цей період визначить, чи вдасться врятувати врожай.

    Додатковим викликом стала економічна ситуація. Через війну на Близькому Сході зросли витрати на логістику, що спричинило подорожчання мінеральних добрив. У результаті частина аграріїв не змогла забезпечити повноцінне підживлення посівів.

    Експерти наголошують: за сприятливої погоди ситуацію ще можна частково виправити. Якщо квітень буде дощовим, урожай може наблизитися до очікуваних показників. У разі нестачі опадів країна ризикує отримати значно менші обсяги зерна.

    Аграрії також закликають максимально дотримуватися агротехнічних рекомендацій і раціонально використовувати ресурси, щоб мінімізувати втрати.

    На тлі можливого скорочення врожаю важливим стає і питання збереження продуктів. Зокрема, хліб потребує правильних умов зберігання, адже швидко вбирає сторонні запахи та може псуватися.

    Фахівці радять зберігати білий і житній хліб окремо, використовувати паперові пакети або вентильовані хлібниці, а також уникати тривалого зберігання у поліетилені, де накопичується волога.

    Дотримання цих простих правил дозволить зменшити побутові втрати продуктів, що особливо важливо в умовах можливого скорочення врожаю та зростання цін.

  • НАБУ викрило схему вивезення зерна ДПЗКУ на 28 мільйонів доларів

    НАБУ викрило схему вивезення зерна ДПЗКУ на 28 мільйонів доларів

    В Україні викрили масштабну схему заволодіння зерном АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». За даними слідства, держава втратила понад 105 тисяч тонн продукції на суму 28,8 мільйона доларів, що на момент оборудки становило близько 776 мільйонів гривень. Зерно було вивезене за кордон і реалізоване іноземним покупцям.

    Про це повідомили у Національному антикорупційному бюро України та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. За їхньою інформацією, до організації схеми причетна група осіб, серед яких колишній голова правління держкорпорації, екскерівник департаменту трейдингу, власник іноземної компанії, довірена особа представника цієї компанії та ще один учасник. Трьох фігурантів уже затримали, найближчим часом суд має обрати їм запобіжні заходи.

    Слідство встановило, що схема діяла ще у 2021 році. Керівництво ДПЗКУ уклало чотири контракти з іноземною компанією на постачання фуражної кукурудзи загальним обсягом понад 100 тисяч тонн. За умовами договорів передбачалася повна передоплата, однак цю вимогу фактично обійшли.

    Ключову роль у реалізації оборудки відіграли коносаменти — документи, що підтверджують право власності на вантаж. Оригінали цих документів опинилися у покупця, що дозволило йому розвантажити судна без здійснення оплати, а також розпоряджатися зерном і перепродавати його третім особам за кордоном.

    Водночас у державної корпорації залишилися лише копії коносаментів із підробленими підписами та печатками, що створювало видимість контролю над товаром. Фактична оплата за поставлену продукцію на рахунки компанії не надходила.

    За даними правоохоронців, викрадене зерно реалізували компаніям з Ірану, Туреччини та Єгипту. Отримані кошти учасники схеми переказували через низку банківських операцій, змішували з легальними доходами та вкладали у підконтрольні підприємства, зокрема через придбання сировини та активів.

    Дії підозрюваних кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема щодо привласнення майна в особливо великих розмірах, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та підроблення документів. Максимальні санкції передбачають до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Розслідування триває.

  • Суд арештував ексміністра Сольського із заставою понад 63 мільйони

    Суд арештував ексміністра Сольського із заставою понад 63 мільйони

    Колишньому міністру аграрної політики та продовольства Миколі Сольському обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 63,7 млн гривень. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    Сольського підозрюють в організації шахрайської схеми із зерном в особливо великих розмірах. За даними слідства, учасники оборудки намагалися реалізувати 7 тисяч тонн неіснуючої кукурудзи.

    Правоохоронці встановили, що для цього були підроблені документи: за офіційними паперами елеватор нібито був заповнений зерном, хоча фактично залишався порожнім. Загальна сума збитків, підтверджена експертизою, становить 63,7 млн гривень.

    У межах справи підозри також оголошено директору агропідприємства та його технічному керівнику. Слідство звернулося до суду з клопотанням про обрання їм аналогічних запобіжних заходів.

    Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини та можливих учасників схеми.

    Микола Сольський у 2019 році був обраний народним депутатом від партії «Слуга народу» та очолив аграрний комітет Верховної Ради. У березні 2022 року він обійняв посаду міністра аграрної політики та продовольства.

    Раніше навколо елеватора «Волиця-Агро», який пов’язують із Сольським, виник скандал через можливу нестачу понад 100 тисяч тонн зерна. За оцінками трейдерів, збитки могли сягати щонайменше 30 мільйонів доларів. За їхніми твердженнями, зерно могли продавати кільком покупцям одночасно або воно взагалі могло бути відсутнім.

  • З окупованого Маріуполя до Туреччини: як вивозять українське зерно

    З окупованого Маріуполя до Туреччини: як вивозять українське зерно

    Російська компанія «Ника» протягом 2023–2024 років експортувала до Туреччини понад 54 тисячі тонн пшениці, яка, за даними журналістського розслідування, була вивезена з окупованого Маріуполя. Частина цієї продукції потрапила до турецької компанії «Erisler», яка має тривалу історію та співпрацює з міжнародними структурами, зокрема Всесвітньою продовольчою програмою ООН. Про це йдется у розслідуванні “Слідство.Інфо”.

    Як зазначається у розслідуванні, агропродукція фактично походить із території України, однак у документах її оформлювали як російську. Для цього використовувалася схема з перевантаженням зерна через російські порти, що дозволяло змінювати країну походження.

    Власник компанії-експортера Роман Гуров також пов’язаний із виробництвом безпілотників. Його підприємство «Робоавиа», яке перебуває під санкціями України та США, виготовляє розвідувальні та ударні дрони, що використовуються у війні проти України. Водночас його родина контролює і бізнес із торгівлі зерном.

    За даними російської митниці, у 2023 році компанія «Ника» експортувала 15,5 тисячі тонн пшениці, а вже у 2024 році цей обсяг зріс майже вчетверо — до 59,5 тисячі тонн. У деклараціях при цьому зазначалося, що продукція вироблена на підприємствах у Маріуполі, який окупаційна влада подає як російське місто.

    Окремі поставки здійснювалися через судно «Alfa M», яке перебуває під українськими санкціями. Зерно спочатку відправляли до російського порту Темрюк, де оформлювали документи, а вже звідти — до Туреччини. У митних деклараціях походження вантажу змінювали, що фактично приховувало його українське джерело.

    Експерти наголошують, що такі дії є порушенням міжнародного права, адже вивезення продукції з окупованих територій відбувається без дозволу України та без належного митного оформлення. За їхніми словами, це свідчить про системну практику маскування походження товарів.

    Турецька сторона раніше заявляла, що не допускає торгівлі незаконно вивезеним зерном і перевіряє походження продукції. Однак розслідування свідчить, що такі поставки все ж могли відбуватися через складні логістичні схеми та зміну документів.

    Окрему увагу викликає і той факт, що продукція з цього зерна, зокрема борошно, може потрапляти назад на український ринок у вигляді готових товарів.

    За оцінками українських розвідників і міжнародних джерел, Росія могла вивезти мільйони тонн зерна з окупованих територій з початку повномасштабної війни, що створює серйозні економічні втрати для України та виклики для глобальної продовольчої безпеки.

  • Уночі РФ атакувала Одещину: пошкоджено порт і зернові об’єкти

    Уночі РФ атакувала Одещину: пошкоджено порт і зернові об’єкти

    У ніч проти 20 березня російські війська здійснили атаку ударними дронами по Одеській області. Внаслідок обстрілу пошкоджено цивільні судна, портову інфраструктуру та є постраждалі.

    Унаслідок нічної атаки російських безпілотників на Одещину пошкоджень зазнали два цивільних комерційних судна, які були пришвартовані біля причалів і завантажені зерном.

    Як повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер, йдеться про судна під прапорами Палау та Барбадосу.

    “Внаслідок нічної атаки ворога ударними безпілотниками пошкоджено два цивільних комерційних судна під прапорами Палау та Барбадос, які були пришвартовані біля причалів та завантажені зерном”, — зазначив він.

    За офіційною інформацією, постраждали двоє людей.

    Окрім суден, в атакованому порту пошкоджено адміністративні будівлі, зерновий бункер та обладнання.

    На місці виникли пожежі, які оперативно ліквідували рятувальники ДСНС.

    Повітряну тривогу вночі оголошували в Одеському, Білгород-Дністровському та Ізмаїльському районах області.

    Наразі на місцях тривають роботи з ліквідації наслідків удару.

    “На місцях подій тривають роботи з усунення наслідків. Правоохоронні органи фіксують чергові воєнні злочини, вчинені російськими загарбниками“, — додав Кіпер.