ТЦК планує мобілізувати ще 200 тисяч комунальників

Військовий експерт Костянтин Машовець висловив свою аналітичну оцінку щодо гіпотетичного сценарію значного збільшення військової присутності на території України. На його думку, такий крок несе в собі суттєві ризики та виклики для ініціаторів.

Мова йде про карткові рахунки відкриті у ПриватБанку до повномасштабного вторгнення, на які продовжують поступати пенсійні виплати. Зняти кошти з цих карток, не маючи фінансового номера телефону неможливо, так як українські оператори мобільного зв’язку на тимчасово окупованих територіях не працюють.

Таких пенсійних карток, за останніми даними, налічується біля одного мільйона і частина з них залишається активною. Саме ці активні пенсійні картки сформували “чорний ринок”, де співробітники банку продають дані банківських рахунків пенсіонерів з ТОТ шахраям, для яких зняти кошти з такого рахунку не є проблемою.

За інформацією наших джерел, на оборудках з картковими рахунками пенсіонерів на ТОТ держава щомісячно втрачає 3-4 мільярди гривень.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

«Ми відкриті, ще раз скажу, і, до речі, і лідерам африканських країн, і Азії, і арабських держав… Їхні пропозиції ми готові побачити. Також я хочу побачити пропозиції нового президента Сполучених Штатів Америки. Я думаю, що ми ці пропозиції побачимо вже в січні. І я думаю, що у нас буде план щодо завершення цієї війни», – сказав президент України на засіданні ініціативи “Зерно з України”.

Нагадаємо, 20 січня відбудеться інавгурація Трампа, коли він повноправно вступить на посаду президента США.

Причому, обраний президент, за даними ЗМІ, хоче зробити переговірником по Україні Річарда Гренелла, який виступає проти вступу Києва до НАТО.

У своєму нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний акцентував увагу на критичній ролі валютного курсу в економічній політиці держави. За його словами, курс валют є одним із ключових інструментів, що допомагають амортизувати економічні потрясіння в країні.

Пишний наголосив, що курс гривні не визначається ні Міжнародним валютним фондом (МВФ), ні урядом; це виключно обов’язок Національного банку. Він пояснив, що курс гривні має виконувати функцію поглинача шоків, які можуть виникати через внутрішні та зовнішні фактори. Для цього НБУ запровадив режим керованої гнучкості, щоб забезпечити стійкість валютного ринку.

“Попит і пропозиція, відчуття валютних ризиків повинні повертатися до усіх економічних агентів — бізнесу, уряду, населення. Це робить нас сильними”, — підкреслив він.

Пишний також зауважив, що девальвація гривні має критичний вплив на інфляційну динаміку. НБУ прагне повернути інфляцію до цільового показника в 5%. Він зазначив, що прискорена інфляція негативно впливає на привабливість гривневих активів, які залишаються одним із стратегічних пріоритетів банку. Це дозволяє ефективно функціонувати ринку внутрішнього боргу, що є важливим у контексті бюджетного дефіциту.

Окремо Пишний підкреслив, що НБУ працює над стимулюванням населення зберігати свої заощадження в гривні, що має бути захищене від інфляції. “Ваш депозит, який ви вклали сьогодні, повинен дати можливість придбати стільки ж товарів, скільки й сьогодні, компенсуючи це за рахунок депозитної ставки”, — зазначив він, додавши, що ставки депозитів залишаються позитивними навіть після помірної девальвації.