ТЦК планує мобілізувати ще 200 тисяч комунальників

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з дослідженням Forbes Ukraine, ключовим питанням залишається вартість виробництва. Підрахунки видання “Мілітарний” свідчать, що виготовлення трьох тисяч ракет обійдеться щонайменше в 3 мільярди доларів. Це не враховує витрати на закупівлю нових верстатів і розширення виробничих потужностей.

Чи реальні ці темпи? Експерти мають різні точки зору. Директор компанії Defense Express Сергій Згурець зазначає, що для досягнення мети потрібно виготовляти вісім ракет на добу, або одну кожні три години. Це темпи, які перевищують навіть потужності Росії у сфері ракетобудування.

Водночас, реалізація цього проєкту вимагатиме розв’язання кількох критичних питань:

План Зеленського виглядає амбітним і перспективним, однак його реалізація потребує значних зусиль, фінансування та міжнародної координації. Якщо Україні вдасться подолати всі виклики, це може стати проривом у військовій сфері та значно посилити її позиції у війні.

У Святошинському районі Києва сталася жахлива трагедія, яка сколихнула місцеву громаду. Внаслідок потужного вибуху загинув 41-річний чоловік, а його 65-річний батько отримав серйозні поранення. За попередніми даними, причина вибуху – детонація невідомого вибухового пристрою. Інцидент стався на території одного з житлових комплексів району, що одразу привернуло увагу місцевих правоохоронців і надзвичайників.

На місці події активно працюють фахівці – слідчі, криміналісти та вибухотехніки, які намагаються встановити точні обставини вибуху та його причини. Оскільки вибух стався у густонаселеній житловій зоні, з’ясування усіх деталей події є критично важливим для забезпечення безпеки громадян та попередження подібних інцидентів у майбутньому.

Місцеві жителі повідомляють про сильний звук вибуху, який почувся у навколишніх будинках. Постраждалого чоловіка доставлено до лікарні, де йому надають необхідну медичну допомогу.

Поліція закликає свідків події надати будь-яку інформацію, що може допомогти у розслідуванні, та обіцяє публічно інформувати про хід слідства.

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Попри втрату підтримки, Микола Тищенко продовжував прикриватися своїми колишніми зв’язками у владних структурах. У суді під час обрання запобіжного заходу у справі про напад на колишнього бійця Кракена, він зробив заяву: “Я прийшов до Парламенту за Президентом і я продовжую втілювати його ідеї в життя”. Проте, ця маніпуляція не допомогла, і політик був відправлений під цілодобовий домашній арешт.

Імовірно, що спроби Тищенка прикритися старими зв’язками не допоможуть йому уникнути відповідальності в майбутньому. Попереду – об’єктивне і всебічне розслідування зухвалого нападу на захисника України. Українці за лічені дні зібрали рекордну кількість голосів під петицією про позбавлення Тищенка депутатського мандата.

Микола Тищенко, який раніше займав високі посади в партії “Слуга народу”, включаючи заступника голови фракції та керівника Закарпатської обласної організації, довгий час користувався своєю близькістю до впливових осіб, зокрема голови Офісу Президента Андрія Єрмака. Це дозволяло йому уникати покарання за численні скандали та порушення.

Проте, останньою краплею, що переповнила чашу терпіння, став скандал з так званим “відрядженням” до Таїланду, після чого Тищенко був виключений з партії та фракції. На Закарпатті його репутація також була підмочена, і влітку 2022 року він був знятий з посади керівника місцевого осередку партії.

Відмова від Тищенка стала ще більш публічною після скандального побиття військового в Дніпрі. Андрій Єрмак підтвердив свої близькі стосунки з Тищенком, але однозначно заявив про відсутність підтримки для нього з боку влади.

“Але це було багато років тому. Я давно вже не сприймаю його вчинків і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків. Якщо хтось забув, що кожен має нести за свої неадекватні дії відповідальність, незалежно від посад чи прізвищ, раджу про це згадати. Така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”, – заявив Єрмак.

Антикорупційні розслідування останніх років висвітлили цілу низку резонансних справ, у яких фігурантами стали уродженці Харкова — від колишніх міністрів і чинних народних депутатів до керівників державних підприємств та впливових діячів енергетичного сектору. Найгучнішим ім’ям у цьому ряді стала масштабна операція НАБУ під кодовою назвою «Мідас», яка продемонструвала, наскільки глибоко корупція може проникати в систему розподілу державних фінансів.

У рамках цієї операції детективи викрили схему, що діяла роками й завдавала державному бюджету багатомільйонних збитків. До неї були залучені посадовці, відповідальні за управління стратегічними ресурсами, а також особи, які мали суттєвий вплив на ухвалення ключових фінансових рішень. Саме вихідці з Харкова опинилися серед тих, кого підозрюють у координації частини незаконних операцій, зокрема у просуванні вигідних контрактів, маніпуляціях з цінами та використанні службового становища для отримання неправомірних вигод.

Розслідувач Юрій Ніколов наголошує: Чернишов був не організатором схеми, а посередником і “касиром”, який перевозив готівку та купував елітну нерухомість у Козині для учасників оборудок. На плівках НАБУ фігурує під псевдо “Че Гевара”.

Після того, як розслідування набрало обертів, Чернишов разом із родиною виїхав за кордон, але, за даними журналістів, Зеленський особисто змусив його повернутися, щоб не погіршувати власний політичний імідж. Станом на листопад 2025 року Чернишов не має запобіжного заходу, але судові рішення очікуються найближчим часом. Слідство задокументувало передачу йому хабарів у розмірі понад 1,2 млн доларів.

Його дружина, кума першої леді Олена Зеленської, офіційно не є фігуранткою справи, однак у ЗМІ повідомлялося про обшуки на її робочому місці.

Ще один харків’янин, який опинився в центрі корупційного скандалу, — колишній ректор Харківського державного біотехнологічного університету та народний депутат Андрій Одарченко. Він був членом Комітету з питань антикорупційної політики, але сам став фігурантом гучної справи.

НАБУ затримало його у листопаді 2023 року під час передачі хабаря в еквіваленті 50 тис. доларів у криптовалюті тодішньому очільнику Держагентства відновлення Мустафі Найєму. Мета — отримати гроші на ремонт об’єктів університету з фонду ліквідації наслідків агресії.

Незважаючи на заставу в 15 млн грн, Одарченко втік із країни, вирушивши через Румунію до Угорщини. Вищий антикорупційний суд засудив його до 8 років ув’язнення, але заочно — фактично покарання він уникнув.

Ексзаступник голови Харківської облради, колишній регіонал та помічник Віталія Хомутинника Володимир Скоробагач — ще один яскравий представник “харківського списку”. Слідство вважає, що він організував злочинну групу для розкрадання електроенергії державної компанії “Укренерго” на суму понад 58 млн грн.

За версією НАБУ, електроенергія незаконно отримувалась без оплати, а далі кошти від її продажу легалізували через фіктивні підприємства. Шкода державі оцінюється у десятки мільйонів гривень, а злочин стався під час масованих російських обстрілів, коли енергосистема переживала критичний дефіцит.

Скоробагач вчасно залишив Україну та нині живе у Франції, звідки заявляє про “готовність співпрацювати зі слідством”. Справа перебуває в суді.

Окрім ключових персон, у розслідуваннях НАБУ та САП фігурують і інші уродженці Харкова:

• Сергій Волик, перший заступник гендиректора “Харківських тепломереж”, підозрюється у розкраданні коштів, виділених на відновлення після обстрілів. • Колишній керівник “Харківобленерго” Костянтин Логвиненко підозрюється у привласненні понад 12,5 млн грн та спробі заволодіння ще 120 млн грн. Разом з ним у справі проходить родич Тимура Міндіча — Леонід Міндіч. • Андрій Руденко, ексзаступник мера Терехова, заарештований у справі щодо розкрадання 5,4 млн грн на будівництві фортифікацій.

Антикорупційні розслідування, пов’язані з уродженцями Харкова, демонструють масштаб системних зловживань, що роками підточували державні ресурси. Поки тривають судові процеси, значна частина фігурантів встигає втекти з країни, що оголює ще одну проблему — недосконалу систему контролю та відповідальності.

Гучні справи можуть тягнутися роками, але саме вони визначатимуть, чи здатна країна очистити владу від корупційного впливу, який десятиліттями формувався у найвищих кабінетах.