Телеведучий Микита Добринін розповів про розчарування після розлучення

У Тернопільській області правоохоронні органи виявили масштабну корупційну схему в одному з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Ця новина сколихнула громадськість та привернула увагу до проблем у системі військового обліку та мобілізації.

У Нацполіції розповіли, що кожна послуга оцінювалася по-різному. Сума коливалася від 1 до 15 тисяч доларів. За оновлення військових даних із проставленням відповідного штрихкоду в тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного, а також із перспективою уникнути мобілізації – 2000 доларів.

Від 5 до 15 тисяч доларів коштував вплив на членів ЛКК з метою списання з військової служби, а також за допомогу в переведенні з бойових частин у тилові з перспективою подальшого звільнення з військ.

При цьому, тим, хто мав законні підстави на відстрочку її не давали і насильно мобілізовували для підвищення показника ефективності роботи. А потім вимагали гроші за звільнення.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Обшук проводився у рамках розслідування справи НАБУ, що стосується можливого завищення цін на закупівлю обсадних труб. Згідно з підозрами, державі могли бути завдані збитки щонайменше 18 млн грн через можливу змову між ТОВ «Інтерпайп Україна» (яке контролюється Віктором Пінчуком через офшори) і ПАТ «Укрнафта».

Під час обшуку директор ТОВ «Інтерпайп Україна» Денис Морозов, за рекомендацією свого адвоката, заблокував телефон і відмовився надати пароль доступу. Це ускладнило можливість провести огляд інформації на телефоні, що стало підставою для прийняття рішення про арешт апарату.

Суд задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і наклав арешт на мобільний телефон. Рішення полягає у тимчасовій забороні користування, розпорядження та відчуження телефону.

Досудове розслідування виявило, що вартість труб, зазначених у договорі № 23/1490-МТР від 02.08.2023 між ПАТ «Укрнафта» і ТОВ «Інтерпайп Україна», була завищена. За слідчою версією, збитки від цієї угоди можуть становити щонайменше 18 084 993,91 грн (з ПДВ). Завищення вартості товару могло бути здійснено через перепродаж між юридичними особами, що включає ТОВ «Інтерпайп НІКО ТЬЮБ», AT «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» і ТОВ «Інтерпайп Україна», яка у свою чергу поставила товар ПАТ «Укрнафта».

Розслідування триває, і детективи НАБУ продовжують збирати докази. Прокурори готуються до подання відповідних матеріалів до суду для подальшого розгляду справи.

Українська енергетична біржа (УЕБ) виступає активним пропонентом впровадження місцевого ринку природного газу в Україні. Цю ініціативу підкреслила заступник Голови біржового комітету УЕБ, Інна Щербина. Вона наголосила, що в інших європейських країнах успішно функціонують місцеві газові ринки, які сприяють формуванню адекватних цінових сигналів та зниженню цінових ризиків.

"Ми вважаємо, що такий місцевий ринок має бути створений і в Україні", — підкреслила Щербина. За її словами, успішна підтримка біржового ринку в Україні ґрунтується на чотирьох ключових факторах. По-перше, це забезпечення ліквідності шляхом введення обов'язку продажу та закупівлі газу на біржі. Другим важливим аспектом є стандартизація продуктів на ринку, що сприятиме утворенню стабільних цінових індикативів.

"Наша пропозиція полягає у впровадженні цих заходів, і я сподіваюся, що з часом вона буде врахована, оскільки ми говоримо про це не один рік", — додала Щербина. Вона також зазначила, що обов'язкове виконання угод та котирування біржових курсів також є важливими елементами успішного функціонування місцевого ринку газу в Україні.

У висновку можна зазначити, що ініціатива створення місцевого ринку природного газу в Україні отримала підтримку з боку Української енергетичної біржи. Заступник Голови біржового комітету УЕБ Інна Щербина висловила переконання в необхідності цього кроку, посилаючись на позитивний досвід інших європейських країн. Її висновки стосуються важливості забезпечення ліквідності, стандартизації продуктів, обов'язкового виконання угод та котирування біржових курсів для успішного функціонування ринку. Вона закликає до уваги до цієї проблематики та сподівається на швидке врахування пропозицій для подальшого розвитку енергетичного сектору в Україні.

15 жовтня 2023 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила важливе рішення, яке дає можливість слідству продовжити спеціальне досудове розслідування у справі бізнесмена Костянтина Жеваго. Суд задовольнив апеляційну скаргу сторони обвинувачення та надав дозвіл на проведення цієї процедури за відсутності підозрюваного на території України. Це рішення є ключовим кроком у справі, яка стосується підозр у корупційних діях високопрофесійного бізнесмена.

Жеваго обвинувачують у передачі неправомірної вигоди службовим особам, що за версією слідства, сталося через укладення угод, що призвели до значних фінансових порушень. За результатами розслідування, йому інкримінують порушення ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із конфіскацією майна.

У липні 2024 року Вищий антикорупційний суд уже заочно заарештував Жеваго та наклав арешт на частину його майна, зокрема на гелікоптер, а також розпочав розгляд інших кримінальних проваджень, пов’язаних із бізнесменом. Слідство підозрює його також у причетності до масштабної фармацевтичної схеми, яка нібито передбачала організацію виробництва і збуту українських препаратів на території Російської Федерації.

Оскільки Костянтин Жеваго тривалий час перебуває за кордоном, звичайне досудове розслідування у його присутності провести неможливо; тому прокуратура клопотала про спеціальну процедуру розслідування in absentia. Рішення Апеляційної палати ВАКС відкриває слідчим можливість працювати з матеріалами, викликати свідків, призначати експертизи та готувати справу до подальшого судового розгляду.

Ухвала Апеляційної палати не означає вироку — слідство має завершити всі необхідні процесуальні дії, після чого матеріали справи будуть передані до суду для розгляду по суті.