Тенісистка Світоліна встановила рекорд на Australian Open

Мобілізація стала основною стратегією держави для захисту суверенітету України у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії, яке розпочалося у 2022 році. Це рішення було невідкладним і критично важливим для збереження національної безпеки та стабільності в умовах агресії. Проте поряд із численними викликами та відважною боротьбою наших збройних сил, мобілізація стала також каталізатором для посилення правового контролю за дотриманням законів про військову службу.

Статтю 336 КК запровадили у 2014 році після початку війни на сході та оголошення часткової мобілізації. Того ж року винесли перший вирок. Найбільший сплеск у цей період — 2015 рік, коли суди ухвалили 1 596 вироків.

Після цього кількість справ різко зменшувалася. У 2021 році було лише 8 вироків — найменше з моменту появи статті.

Перший рік повномасштабного вторгнення став переломним. Якщо у 2021-му було лише 2 рішення, то у 2022 році суди винесли 186 вироків, що у 93 рази більше. На розгляді перебувало 444 справи.

2023 рік став піковим для української судової практики:

відкрито 1 257 нових справ;

ухвалено понад 1 000 вироків;

60 осіб отримали реальне ув’язнення;

загалом розглянули 2 021 справу;

кількість засуджених сягнула 930.

Цей рік зібрав третину всіх вироків за ст. 336 від 2014-го — 3 746.

У 2024 році до судів надійшло 2 694 справи. Засудили 618 осіб, що менше ніж у 2023-му. Водночас зросла кількість закритих проваджень: 138 проти 19 у 2022 році.

У Києві торік винесли 7 вироків, ще 19 справ залишалися на розгляді. Поліція завершила 26 розслідувань і повідомила про підозру 51 особі.

Станом на вересень 2025 року понад 10 100 засуджених звільнили умовно-достроково на підставі статті 81¹ КК України для мобілізації до війська.

Зазвичай суди призначають покарання від 3 до 4 років позбавлення волі. Реальне відбування залишається типовим, адже застосування ст. 75 КК (звільнення з випробуванням) використовується рідко.

Водночас у судах точаться дискусії щодо принципу пропорційності. У справі №629/2438/23 суддя ВС зазначив, що посилання на війну як обтяжувальну обставину є зайвим, адже вона вже закладена у сам склад злочину.

Окрім кримінальної відповідальності, Кодекс про адміністративні правопорушення (ст. 210-1, ч. 2) передбачає штраф за ухилення від призову: від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 17 000 до 55 500 гривень.

Судова практика щодо ухилянтів в Україні пройшла шлях від перших вироків у 2014 році до рекордного навантаження у 2023-му і гнучкіших рішень у 2025-му. Нині суди поєднують суворі строки з можливістю умовно-дострокового звільнення засуджених для мобілізації. Баланс між покаранням і потребами армії залишається ключовим викликом у правовій системі воюючої країни.

У Верховній Раді України внесено на розгляд законопроект, який пропонує заборонити мобілізацію 100% працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у зв'язку з їх вирішальною роллю у проведенні рятувальних операцій та ліквідації наслідків російських атак. Враховуючи необхідність постійної готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та важливість швидкого реагування на загрози безпеки, ініціатори закону стверджують, що захист кваліфікованого персоналу ДСНС є запорукою національної безпеки та внутрішнього спокою. Водночас, враховуючи недостатній кадровий резерв у сфері рятувальних служб, прийняття цього закону має на меті зберегти оперативну ефективність та готовність до дій в умовах можливих загроз.

“100% працівників ДСНС повинні отримати бронь від мобілізації. Подав відповідний законопроєкт №11323 до Верховної Ради,” – повідомив нардеп Олексій Гончаренко у Telegram.

Він зазначив, що рятувальники, які щодня та щоночі рятують українців та розбирають завали після атак росіян, мають отримати бронь від мобілізації.

Раніше Олексій Гончаренко повідомив, що Кабінет Міністрів України прийняв постанову, яка передбачає бронювання частини працівників ДСНС.