Трамп готовий допомагати Україні – Зеленський

Україна відкриває нові горизонти у співпраці з молоддю для реалізації стратегії відновлення країни. Оголошено намір створити Альянс з розвитку робочої сили в Україні та за кордоном, який стане ключовим інструментом у залученні молоді до будівництва майбутнього України. Андрій Чесноков, заступник міністра молоді та спорту України, висвітлив стратегічне значення активної участі української діаспори та урядових структур у сприянні повернення молодих фахівців на батьківщину.

Згідно з оцінками Міністерства економіки, для початку реконструкції країни необхідно створити щонайменше 5,4 мільйони робочих місць. Молодь вважається важливим ресурсом у цьому процесі, зазначив Чесноков. Під час участі в конференції “Діаспора та глобальна українська спільнота – сильні партнерки у відновленні України” у Берліні, він підкреслив роль молодих українців за кордоном у розвитку країни.

Міжнародна конференція з питань відновлення України (URC2024), запланована на 11-12 червня 2024 року у Берліні, стане важливою платформою для обговорення стратегій відновлення, зокрема, залучення молоді та розвитку людського капіталу. Ідея створення Альянсу з розвитку робочої сили в Україні та за її межами має сприяти отриманню молодими українцями необхідних навичок і знань для активної участі у відновленні держави.

• Україна визначає стратегічний напрямок залучення молоді до процесу відновлення країни, оголошуючи про створення Альянсу з розвитку робочої сили в Україні та за кордоном.

• Важливим елементом цієї стратегії є активна участь української діаспори та урядових органів у сприянні повернення молодих спеціалістів на батьківщину.

• Згідно з оцінками Міністерства економіки, для початку відновлення країни необхідно створити щонайменше 5,4 мільйони робочих місць.

• Молодь є важливим ресурсом у процесі відновлення України, і вона має можливість отримати необхідні навички та знання для активної участі у цьому процесі.

• Міжнародна конференція з питань відновлення України (URC2024) у Берліні стане важливим форумом для обговорення стратегій відновлення країни, зокрема, залучення молоді та розвитку людського капіталу.

У Києві продовжується напружена боротьба з епідеміологічними захворюваннями, зокрема грипом та COVID-19. Міська влада активно впроваджує заходи для контролю та запобігання поширенню інфекцій. Протягом першого тижня 2024 року зареєстровано понад 10 тисяч нових випадків, половина з яких стосується дітей, а десятеро дорослих втратили життя.

Начальник міської влади, Сергій Попко, підкреслив, що всі можливі заходи вживаються для стримування епідемії, але наголосив на важливості дотримання рекомендацій Міністерства охорони здоров’я та Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Міська влада закликає мешканців дотримуватися маскового режиму та активно вакцинуватися. Основний акцент робиться на повному курсі вакцинації, який залишається безоплатним для всіх українців у 2024 році. Інформацію про місця вакцинації можна знайти на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я або за телефоном 0 800 602019.

Пункти вакцинації використовують вакцини “Janssen” (виробник “Johnson & Johnson”) та “Comirnaty” (“Pfizer”), а також доступна вакцина для дітей від 5 років (“Pfizer” – вакцина “Comirnaty” для дітей).

Влада закликає громадян приділяти увагу вакцинації та дотриманню необхідних заходів безпеки, оскільки це є загальною відповідальністю кожного громадянина. Спільні зусилля та відповідальність громадян є ключовими в подоланні цієї складної ситуації і сприяють збереженню здоров’я населення.

У висновку важливо відзначити, що епідеміологічна ситуація в Києві залишається тривожною, з ростом випадків грипу та COVID-19, зокрема серед дітей. Міська влада вживає активних заходів для обмеження поширення інфекцій та підкреслює важливість дотримання рекомендацій органів охорони здоров'я.

Зазначається, що влада робить все можливе для стримування епідемії, в той час як відповідальність громадян у дотриманні маскового режиму та активній участі у вакцинації важлива. Повний курс вакцинації визнається основним заходом захисту від COVID-19, і його надання безкоштовно для населення є важливим кроком у боротьбі з пандемією.

Важливо також відзначити роль спільних зусиль влади та громадян у подоланні складної ситуації, а також підкреслити значення дотримання встановлених протиепідемічних заходів для збереження здоров'я населення та владишвидкого подолання епідемії.

Активність у вечірній та нічний час може мати небажані наслідки для здоров’я людини. Результати масштабного дослідження, в якому взяли участь сотні тисяч осіб, показали, що люди з вечірнім хронотипом — так звані «сови» — мають значно більший ризик розвитку серйозних захворювань порівняно з тими, хто віддає перевагу ранньому підйому і розпочинає день з самого ранку. Вчені, що провели це дослідження, проаналізували медичні дані понад 320 тисяч осіб віком від 39 до 74 років. Метою роботи було дослідити, як схильність до певного часу активності — ранкового або вечірнього — може впливати на стан серцево-судинної системи та загальне здоров’я на довгостроковій основі.

Згідно з отриманими результатами, люди з вечірнім хронотипом значно частіше стикаються з серцево-судинними захворюваннями, високим кров'яним тиском, а також мають більші шанси на інсульти і інші тяжкі ускладнення. Це явище можна пояснити порушенням циркадних ритмів організму, коли внутрішній біологічний годинник не відповідає природним умовам навколишнього середовища. Зміщення часу активності на нічні години змушує організм працювати в умовах, які не є оптимальними для нормального функціонування всіх систем.

Результати виявилися невтішними для прихильників нічного способу життя. У порівнянні з «жайворонками» та людьми з проміжним типом активності, «сови» значно частіше мали погані показники загального стану серцево-судинної системи. Крім того, ризик перенести інфаркт або інсульт упродовж наступних 14 років у них був помітно вищим.

Для максимальної точності дослідники врахували ключові чинники, які можуть впливати на здоров’я, зокрема харчування, масу тіла, рівень фізичної активності, артеріальний тиск, показники холестерину та інші медичні параметри. Навіть з урахуванням цих даних негативний вплив вечірнього режиму залишався суттєвим.

Експерти наголошують, що проблема полягає не лише у самому часі засинання. Вечірній хронотип часто супроводжується способом життя, який додатково підвищує ризики. За словами фахівців, люди, які ведуть нічний спосіб життя, не обов’язково мають гірше здоров’я від природи, однак вони частіше стикаються з поведінковими чинниками, що шкодять організму.

Дослідження показало, що вечірня активність часто поєднується з курінням, вживанням алкоголю, нездоровим харчуванням і нічними перекусами, а також хронічним недосипанням. У сукупності ці фактори створюють додаткове навантаження на серце та судини.

Окрім серцево-судинних ризиків, нічний спосіб життя пов’язують із вищою ймовірністю розвитку депресії, діабету, деменції та інших порушень психічного й когнітивного здоров’я. Також у «сов» фіксують підвищений ризик передчасної смерті.

Єдиним несподіваним позитивним моментом стало те, що люди з вечірнім хронотипом у середньому демонстрували дещо кращі результати в когнітивних тестах, ніж ті, хто звик рано вставати. Втім, цей ефект не компенсує загальних ризиків для здоров’я.

Щоб зменшити загрозу для серця, психіки та загального стану організму, фахівці радять поступово коригувати режим дня і намагатися лягати спати не пізніше першої години ночі.