Трамп не відновить допомогу Україні, поки Зеленський залишається президентом

Пізно ввечері 4 лютого на території України було зафіксовано сейсмічну активність. Підземні поштовхи відчулися о 23:44 у Дністровському районі Чернівецької області. За попередніми оцінками сейсмологів, магнітуда землетрусу становила 1,7, що свідчить про слабкий характер коливань, які зазвичай не спричиняють руйнувань і часто залишаються непоміченими для більшості людей.

Осередок землетрусу розташовувався на невеликій глибині — близько 3 кілометрів. Саме мілке залягання епіцентру може пояснювати те, що поштовхи могли бути локально відчутні, попри невисоку магнітуду. Подібні сейсмічні явища характерні для цього регіону, оскільки Буковина перебуває в зоні впливу Карпатської сейсмічної системи.

Будь-яких повідомлень про руйнування, пошкодження інфраструктури або звернення громадян не надходило.

Зазначимо, що це вже не перший сейсмічний випадок в Україні за останні дні. 2 лютого землетрус було зафіксовано в акваторії Азовського моря. Тоді підземні поштовхи виявилися значно сильнішими і відчувалися мешканцями одразу кількох регіонів країни, зокрема Донецької, Запорізької та Дніпропетровської областей.

Епіцентр того землетрусу знаходився в Азовському морі приблизно за 30 кілометрів від узбережжя тимчасово окупованого Криму. Глибина осередку становила близько 10 кілометрів. За класифікацією фахівців, він належав до сильно помірних.

За даними сейсмологів, у межах Азовського регіону протягом останніх 20 років було зафіксовано сім землетрусів із магнітудами до 4,9. Усі їхні епіцентри розташовувалися в морі, однак через глибину осередків такі поштовхи можуть відчуватися на значній відстані вглиб материкової частини України. Саме тому як під час землетрусу 2 лютого, так і під час попередніх сейсмічних подій слабкі коливання фіксувалися в радіусі до 300 кілометрів від епіцентру.

Фахівці наголошують, що подібні сейсмічні явища є характерними для окремих регіонів України та не свідчать про підвищену сейсмічну загрозу.

У Львівській області фіксується помітне збільшення кількості випадків захворювань на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції. Медики констатують активізацію сезонних вірусів та наголошують на необхідності уважного ставлення до власного здоров’я. Лише за останній тиждень до лікарів із характерними симптомами — підвищеною температурою, кашлем, нежитем, болем у горлі та загальною слабкістю — звернулися 10 593 жителі області. Це свідчить про тенденцію до подальшого поширення інфекцій у регіоні.

Фахівці лабораторних центрів повідомляють, що серед збудників, які найчастіше циркулюють на Львівщині, виявляють вірус грипу, аденовірус, респіраторно-синцитіальний вірус (РС-вірус) та риновірус. Кожен із них має свої особливості перебігу, однак усі передаються повітряно-крапельним шляхом і швидко поширюються в організованих колективах — школах, дитячих садках, вищих навчальних закладах та на підприємствах.

Як повідомила генеральна директорка Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Наталія Тімко-Іванченко, епідемічний поріг наразі не перевищений, однак простежується тенденція до зростання захворюваності.

Від початку епідсезону 2025–2026 років у регіоні зареєстровано 21 летальний випадок унаслідок грипу, з них двоє дітей. Крім того, одна дитина померла через РС-вірус, ще одна — через аденовірус.

Медики нагадують, що грип зазвичай починається раптово: підвищується температура тіла, з’являється ломота в м’язах і кістках, головний біль, біль у горлі та сухий кашель. Лікарі закликають не займатися самолікуванням і не приймати антибіотики без призначення спеціаліста.

Для профілактики фахівці радять одягатися відповідно до погоди, уникати місць масового скупчення людей, регулярно провітрювати приміщення, добре висипатися, вживати вітамінізовану їжу та дотримуватися гігієни рук і кашльового етикету.

У регіоні вже були зафіксовані тяжкі ускладнення вірусних інфекцій: до реанімації потрапили 22-річний студент і 16-річний підліток. Лікарі наголошують, що своєчасне звернення по медичну допомогу може врятувати життя.