У Байдена хотіли після перемоги Трампа запросити Україну до НАТО, але потім відмовилися від цієї ідеї

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За її словами, відновлення роботи реєстрів триватиме близько двох тижнів, і найперше буде поновлено функціонування спадкових реєстрів. Мін’юст також запевнив, що дані українців не постраждали, оскільки всі реєстри мають резервні копії інформації, що була актуальною до моменту атаки. Проблеми можуть виникнути лише з даними, що вносилися в реєстри безпосередньо під час хакерського вторгнення. В таких випадках буде ухвалено окремі рішення, зазначила Стефанішина.

Міністерка підкреслила, що не існує загрози витоку даних. “Всі реєстри будуть відновлені в тій формі, в якій вони працювали до атаки”, — сказала вона. Водночас у зв’язку з хакерським нападом тимчасово було зупинено роботу системи Резерв+, хоча загроз для неї не зафіксовано, і було необхідно посилити захист.

У найближчі два тижні основну увагу приділятимуть відновленню реєстрів, що забезпечують облік дій нотаріусів, а також реєстрів прав на нерухоме майно та юридичних осіб, які є важливими для укладання угод. Це дозволить уникнути хаосу в нотаріальних діях і забезпечити стабільність у правовому середовищі.

Міністерка юстиції також повідомила, що разом із СБУ та іншими відповідними органами вже вживаються заходи для з’ясування всіх деталей атаки. Встановлюються можливі вразливості в системах, щоб у майбутньому уникнути подібних інцидентів.

Стефанішина зазначила, що ще за місяць до атаки було призначено аудит підприємства, яке керує реєстрами. Цей аудит стане основою для подальших заходів, спрямованих на зміцнення системи. Міністерка також пообіцяла, що хакерська атака, яка, за даними СБУ, готувалася протягом кількох місяців, допоможе удосконалити роботу реєстрів і посилити їх безпеку.

Головний тренер молодіжної збірної України, Унаї Мельгоса, представив склад гравців, які готуватимуться до важливих матчів у рамках кваліфікації до чемпіонату Європи. «Синьо-жовті» зіграють проти команд Угорщини U-21 та Хорватії U-21 у жовтневі дні. До списку викликаних потрапило 24 футболісти, серед яких є кілька нових облич, а також п’ятеро легіонерів, що виступають в провідних європейських лігах: Італії, Угорщині, Англії та Німеччині.

Особливу увагу привертає форвард італійського клубу «Емполі» Богдан Попов. Нападник, який вперше отримав виклик до молодіжної збірної, вже здобув хорошу репутацію у Серії А. В поточному сезоні він стабільно виступає у складі «Емполі», забивши чотири голи у шести матчах чемпіонату. Цей результат став не лише підтвердженням його класу, а й важливим фактором у рішеннях тренерського штабу щодо його включення до списку збірної.

Найбільше представництво у команді має луганська «Зоря», яка делегувала трьох гравців.

Склад збірної України U-21 на жовтневі поєдинки кваліфікації до Євро-2027:

Воротарі: Назар Домчак, Іван Пахолюк, Ілля Попович Захисники: Михайло Протасевич, Сергій Корнійчук, Ілля Крупський, Владислав Захарченко, Тарас Михавко, Віталій Холод, Богдан Слюбик, Микола Огарков Півзахисники: Олег Федор, Роман Саленко, Артем Слесар, Андрій Маткевич, Іван Лосенко, Антон Глущенко, Віктор Цуканов, Артем Гусол, Тимур Тутєров, Іван Варфоломєєв, Євгеній Пастух Нападники: Артем Степанов, Богдан Попов.

Високо оцінена Верховною Радою України, ініціатива про проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України для активізації участі державних органів та органів місцевого самоврядування в реалізації програм та проектів міжнародної технічної допомоги та транскордонного співробітництва" стала першим кроком до покращення механізмів співпраці України з міжнародними партнерами. Цей законопроєкт відображає стрімке прагнення українського уряду до зміцнення партнерства з міжнародним співтовариством та максимального використання можливостей міжнародної технічної допомоги для розвитку країни. Його підтримка свідчить про активну громадянську позицію українських законодавців у сприянні стійкого економічного зростання та соціального розвитку України. Цей важливий крок сприятиме посиленню ефективності управління державними та місцевими ресурсами, забезпечить більш прозору та ефективну реалізацію проектів міжнародної технічної допомоги та сприятиме розвитку транскордонного співробітництва для досягнення спільних цілей та розвитку сталого суспільства.

Проєкт передбачає встановлення виплати посадовим особам органів державної влади та органів місцевого самоврядування за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за проєктами (програмами), що фінансуються за рахунок коштів бюджетної підтримки, допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Розмір таких виплат не може перевищувати 50% середньої зарплати таких посадових осіб, передбаченої бюджетом проєкту (програми).

Кошти на виплату доплат будуть здійснюватися з бюджетів в рамках програм допомоги і грантів від міжнародних партнерів. Встановлення таких доплат буде здійснюватися керівниками державної служби за поданням безпосередніх керівників службовців.

За останніми даними Державної служби статистики, у 2023 році середня зарплата по економіці становила 17 442 грн, що порівняно з 2022 роком відзначено зростання на 17,5% (+2 594 грн) номінально та на 4,1% у реальному вимірі (з врахуванням середньої інфляції).