У Чорноморську наглядна імітація оборони з моря

Працівники Державного бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України, за підтримки Державної аудиторської служби, викрили начальника фінансової служби однієї з військових частин Київської області. Згідно з матеріалами розслідування, він тривалий час незаконно нараховував грошове забезпечення військовослужбовцям, які вже були звільнені з лав Збройних Сил.

Попередньо встановлено, що такі дії дозволили отримати фінансові кошти особам, які фактично не виконували службові обов’язки, що призвело до значних втрат державного бюджету. Розслідування триває, правоохоронці працюють над встановленням повного кола осіб, причетних до оборудки, а також сум незаконно нарахованих виплат.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, обвинувальний акт скеровано до суду. Начальнику фінансової служби інкримінують недбале ставлення до військової служби, що спричинило істотну шкоду, вчинене в умовах воєнного стану.

Дії посадовця кваліфіковано за частиною четвертою статті 425 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Окрім цього, у межах кримінального провадження подано цивільний позов з метою відшкодування завданих збитків та повернення незаконно виплачених коштів у державну власність.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Дарницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

На службі олігархів

Відома своєю участю у справах із багатомільйонними позовами, Барсук отримала репутацію судді, чиї рішення часто дивовижним чином співпадають із вигодами багатих клієнтів. Наприклад, лише у 2009 році вона ухвалила 15 рішень на користь “Альфа-банку” — установи з російським корінням. А через кілька років, у 2015-му, її ім’я згадувалося в аудіозаписах, де нардеп Сергій Алєксєєв начебто доручив переказати їй 5 тисяч доларів за “послугу”. Скандал швидко вщух, а Барсук продовжила “успішну кар’єру”.

Зокрема, Барсук брала участь у справах, які стосувалися олігарха Ігоря Коломойського. У 2009 році вона сприяла скасуванню боргу “Нікопольського заводу феросплавів” перед “Приватбанком” на 35 мільйонів доларів. Якщо вірити джерелам, стандартна “такса” для таких рішень — 5% від суми позову, тобто 1,75 мільйона доларів.

Інша справа стосувалася “Укрнафти”, де суд постановив виплатити компанії майже 2 мільйони гривень із держбюджету. Хоча винагорода для судді в цьому випадку була значно меншою, таких справ у її практиці були десятки.

Розкішне життя

Відповідно до декларації, Барсук офіційно отримує близько 170 тисяч гривень на місяць. Проте реальний стиль її життя свідчить про інші джерела доходів: розкішне весілля із виступами Тіни Кароль та Ольги Полякової, дорогі подорожі, преміальні авто та елітна нерухомість. Її молодший син проживає у Великій Британії, де навчається в коледжі з річною вартістю 27 тисяч фунтів стерлінгів.

Навіть у 2009 році, маючи зарплату 4 тисячі гривень, суддя вже володіла квартирою вартістю 400 тисяч доларів.

Коли мова заходить про декларації українських чиновників, навіть найвибагливіший читач може бути здивований. Справжній скарб серед цих документів – декларація судді Північного апеляційного господарського суду Марини Барсук. Мільйонна нерухомість, елітні авто та фантастичні подарунки у сотні разів перевищують її офіційний дохід.

Лише за минулий рік Марина Барсук задекларувала 12 об’єктів нерухомості: від гаражів до приватних будинків та земельних ділянок. Примітно, що більшість із них оформлена на членів її родини: чоловіка, свекра, маму і навіть сина.

Зокрема, у 2023 році, в розпал війни, суддя придбала приватний будинок площею 222 м² за 9 мільйонів гривень, а також земельну ділянку вартістю майже 11 мільйонів.

Із цікавого — у декларації значиться квартира у Великій Британії, яку начебто придбали ще в 1970 році. Тобто, за радянських часів, коли навіть виїзд за кордон був проблематичним. Як родині пані Барсук вдалося придбати житло в Британії — загадка. А право власності на цю нерухомість наразі має старший син судді, Тимур Привалов.

Судячи з декларації, Марина Барсук разом із родиною є шанувальницею бренду Mercedes-Benz. Її автопарк вражає:

Сумарна вартість цього автопарку перевищує 18 мільйонів гривень. Що цікаво, усі транспортні засоби зареєстровані на членів родини судді.

“Подарунок” вартістю 20 мільйонів

Особливу увагу привертає пункт декларації про подарунки. У 2023 році чоловік пані судді отримав грошовий презент у розмірі 20 мільйонів гривень від свого батька, Миколи Барсука. Однак, пенсія дарувальника — всього 80 тисяч гривень на рік. Якщо вірити офіційній інформації, йому знадобилося б 250 років, аби зібрати таку суму.

Щедрий чоловік Марини Барсук не залишився в боргу: того ж року він передарував ті самі 20 мільйонів гривень своїй дружині. Така “кругова економіка” виглядає як проста схема легалізації коштів.

Декларація також свідчить про те, що сім’я Барсук володіє значними заощадженнями:

Проте, на банківських рахунках родини зберігаються скромні суми. Наприклад, на рахунку свекра Марини Барсук — лише 39 гривень.

Історія Барсук — це лише один із численних прикладів, що демонструють, як судді обслуговують інтереси еліт. Відсутність реакції правоохоронців на невідповідність доходів і стилю життя лише підтверджує масштаби корупції.

Як довго триватиме цей “театр правосуддя” і що може стати каталізатором змін? Питання залишається відкритим, але відповідь на нього — справа кожного українця, який мріє жити у правовій державі.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це повідомив журналіст Олег Новіков.

Слідство зазначає, що у 2020-2023 роках Басан набув у власність низку дорогих активів, зокрема нерухомість, земельні ділянки та криптовалюту.

“За даними слідства, нова підозра Басана стосується відмивання коштів та недостовірного декларування. Зокрема, на той час директор Агентства місцевих доріг Полтавщини придбав житловий будинок на 200,3 кв. м з гаражем, будинком охорони, господарською будівлею та басейном у передмісті Полтави вартістю 13,7 млн грн”, — зазначили представники НАБУ та САП.

Крім того, підозра включає інші великі активи, такі як:

На активи наклали арешт, оскільки, як зазначив директор НАБУ Олександр Новіков, “слідство вважає, що Басан з метою приховування походження майна та його наявності оформив активи на родичів, залишивши за собою лише криптовалюту, яку не декларував. Родичі не мали законного доходу для отримання такого майна.”

Ще у 2019 році Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження проти Басана. У вересні 2022 року йому оголосили підозру та тимчасово звільнили з посади через призов на військову службу.

Справу продовжували розглядати в суді. У жовтні 2022 року Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід для Басана, зобов’язавши його внести 3,7 млн грн застави замість особистого зобов’язання. У січні 2023 року його звинуватили у зловживанні службовим становищем.

За матеріалами досудового слідства, з 20 по 22 грудня 2018 року, Басан уклав 22 однотипні договори на розробку проектно-кошторисної документації для ремонту ділянок доріг, таких як Чорнухи – Лубни та Миргород – Велика Багачка. Як зазначили в слідстві, при укладанні угод закупівлі було штучно поділено, щоб уникнути відкритих торгів. Це дозволило приватним підприємствам отримати неправомірну вигоду в понад 5 млн грн завдяки завищенню вартості проєктних робіт.

Окрім цього, у грудні 2018 року Басан, за версією слідства, здійснив нецільове використання бюджетних коштів, укладаючи договори на капітальний ремонт доріг, що також призвело до завищення сум оплат.

Розгляд апеляцій на ці звинувачення триває.

Український ринок землі продовжує динамічно розвиватися, незважаючи на складну ситуацію, в тому числі й на воєнний стан. З початку 2024 року відбулися значні зміни у правилах продажу землі, що призвели до збільшення попиту та цін на неї. Помітне підвищення цін свідчить про активний інтерес інвесторів до земельних ділянок. Незважаючи на обмеження щодо участі іноземців у земельних торгах, ціни продовжують зростати, що відображає загальний оптимізм та віру в перемогу України. Важливо відзначити, що навіть за умови відсутності іноземного попиту, вартість землі продовжує зростати, що може бути спричинено очікуваннями щодо подальших змін у правилах ринку землі. Хоча ситуація складна, варто відзначити, що земля в Україні залишається відносно недооціненою порівняно з іншими країнами, і це створює перспективи для подальшого росту її вартості. Хоча прогнозувати майбутні зміни складно, загальний тренд до підвищення вартості землі свідчить про її значний інвестиційний потенціал та підвищений інтерес з боку різних зацікавлених сторін.

У результаті аналізу статті можна зробити кілька висновків. По-перше, в Україні відбуваються зміни в правилах продажу землі, що призводить до збільшення попиту та цін на неї, незважаючи на складну політичну та воєнну ситуацію. По-друге, середня ціна на земельні ділянки у країні становить близько 41 тис. гривень за гектар, проте вона значно варіюється в різних регіонах. По-третє, вартість землі в Україні продовжує зростати, що відображає загальний інтерес інвесторів до аграрного сектору країни. І, нарешті, обмеження для іноземців не перешкоджають зростанню цін на землю, що свідчить про великий потенціал ринку та внутрішній оптимізм вітчизняних інвесторів.