У Чорноморську наглядна імітація оборони з моря

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Нагадуємо, КП “Муніципальна варта” Запорізької міської ради було створене наприкінці 2022 року з метою забезпечення охорони громадського порядку на території міста Запоріжжя. Про корупційні ризики, які несе в собі створення Муніципальної варти писали журналісти Запорізького Центру Розслідувань, а з часом ряд корупційних схем на яких заробляють “запорізькі вартові” стала вкрай очевидною.

Зокрема, як повідомляють наші джерела, замість охорони правопорядку представники Запорізької Мунварти займаються дрібним рекетом та кришують вуличну торгівлю. До прикладу, із жовтня цього року у місті почалася торгівля рибою, певна річ не зовсім законна.

Замість того щоб складати протоколи та забороняти таку діяльність керівництво Мунварти обклало такі точки “даниною”. Щоб легалізувати схему поборів з частиною торговельних точок де це можливо, були заключені між договори на охорону громадського порядку, а з інших просто беруть по 500 гривень собі в кишеню.

Водночас у керівництва Мунварти є “улюблені” райони міста, де протоколи за ст. 152 КУпАП майже не складаються. Іншими словами, у нового керівництва Запорізької Мунварти є “улюблені” підприємці на яких ці протоколи не складаються, що легко перевірити запросивши відповідну інформацію у адміністративної комісії виконкому.

Що стосується керівництва КП «Муніципальна варта», то нещодавно призначений на посаду керівник Юрій Молчанов та його заступник Михайло Барац, відкрито користуються службовим авто марки Jac js4 (номер державної реєстрації АР 2374 КЕ), купленими за гроші міста для охорони громадського порядку, в особистих цілях. А Михайло Барац вирішив взагалі не подавати декларацію, що має стати предметом уваги з боку НАЗК.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура ініціювала судовий розгляд у Вищому антикорупційному суді щодо майна заступника міністра охорони здоров’я та головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна. Позов стосується активів на загальну суму понад 3,2 мільйона гривень, які, за даними прокуратури, були здобуті з порушенням законодавства.

У документі зазначено, що перевірка джерел походження майна виявила невідповідність між офіційними доходами посадовця та задекларованими активами. Йдеться як про нерухомість, так і про фінансові ресурси, які, за висновками слідства, можуть бути наслідком незаконного збагачення.

Згідно з декларацією, Ігор Кузін задекларував 1 467 737 гривень заробітної плати у Міністерстві охорони здоров’я, 27 766 гривень доходу за сумісництвом та 1 544 гривні іншого доходу. Сукупний задекларований дохід становить близько 1,5 мільйона гривень, що менше вартості набутого нерухомого майна.

У 2021 році посадовець придбав земельну ділянку площею 2000 квадратних метрів і житловий будинок площею 98,8 квадратного метра у Старих Безрадичах. У 2022 році він став власником ще однієї ділянки площею 1420 квадратних метрів та будинку площею 105,1 квадратного метра у Тарасівці. Усі об’єкти оформлені у повну приватну власність.

Період набуття активів збігається з роками активних державних закупівель у сфері охорони здоров’я. У цей час на фармацевтичному ринку концентрувалися значні бюджетні контракти, зокрема у межах програм МОЗ та НСЗУ. Регуляторні рішення міністерства безпосередньо впливають на умови доступу компаній до державного фінансування, що робить прозорість і відповідність способу життя посадовців задекларованим доходам предметом підвищеної уваги.

Позов САП стосується не лише оцінки конкретних об’єктів нерухомості, а й загального питання відповідності активів офіційним доходам посадовця. Розгляд справи у Вищому антикорупційному суді триває.