У Центрі протидії дезінформації розповіли що насправді відбувається у Курській області

В Україні набирає обертів обговорення можливих змін до правил надання відстрочки від мобілізації для студентів віком від 25 років. Наразі здобувачі освіти, незалежно від віку, мають право на звільнення від призову за умови навчання на денній формі. Водночас у Верховній Раді вже з’являються ініціативи, які пропонують переглянути цей підхід з огляду на потреби оборони держави.

Прихильники змін наголошують, що чинна система дозволяє окремим чоловікам роками залишатися поза мобілізаційним ресурсом, вступаючи до закладів освіти після 25 років або продовжуючи навчання без реальної потреби у здобутті нової спеціальності. На їхню думку, це створює нерівність між громадянами та зменшує можливості для доукомплектування Збройних сил у період війни.

Водночас відстрочка надається лише для першої освіти. Особи, які навчаються на другій або наступних спеціальностях, а також студенти заочної форми, такого права не мають і можуть бути мобілізовані на загальних підставах.

Попри поширені чутки, на сьогодні в законодавстві немає вікових обмежень щодо студентської відстрочки. Однак Кабінет Міністрів подав до парламенту законопроєкт №14283, зареєстрований 8 грудня 2025 року, який передбачає зміни до правил надання відстрочок під час мобілізації. Документ уже прийнятий за основу, і його має доопрацювати профільний комітет Верховної Ради.

Адвокат зазначає, що в тексті цього законопроєкту наразі немає прямої норми про скасування відстрочки для осіб старше 25 років, однак під час підготовки до другого читання така правка може з’явитися. Подібні ініціативи вже неодноразово вносилися раніше, але отримували негативні висновки юридичних управлінь парламенту через ризик вікової дискримінації.

За словами Трясова, якщо законодавець усе ж вирішить змінити правила, найбільш імовірним варіантом є обмеження права на відстрочку для тих, хто вступатиме до вишів після ухвалення закону, а не для тих, хто вже навчається. Це дозволило б формально не позбавляти людей права на освіту, але водночас унеможливити використання навчання як способу уникнення мобілізації.

Поки ж закон не змінено, у 2026 році мобілізації підлягають студенти, які здобувають другу чи наступну освіту або навчаються заочно. Крім того, відстрочка не надається автоматично. Навіть ті, хто навчається на денній формі, повинні самостійно подати заяву через ЦНАП або застосунок «Резерв+». Якщо цього не зробити, відстрочка не буде оформлена, і чоловіка можуть мобілізувати на загальних підставах.

Усі звикли до терміну «суперфуд», але варто пам'ятати, що звичайні приправи та харчові добавки не менш корисні для здоров’я, ніж модні суперпродукти. Ферментовані продукти, різноманітні джерела клітковини та навіть гострі спеції можуть зробити диво для вашого мікробіому, полегшити травлення та підвищити імунітет. Вони також позитивно впливають на ваш настрій і загальний стан організму. Ось кілька таких продуктів, які можна легко додавати до повсякденного меню.

Ферментовані мариновані овочі — це чудовий спосіб забезпечити організм корисними мікроорганізмами. Процес ферментації допомагає не тільки зберігати овочі довше, але й значно покращує засвоєння поживних речовин. Окрім того, ферментовані продукти підтримують баланс корисних бактерій у кишківнику, що сприяє здоровому травленню та зміцненню імунної системи. Включення таких продуктів, як червона цибуля, огірки чи навіть буряк, до двох прийомів їжі на день (наприклад, у тако, роли чи салати) може мати чудовий вплив на здоров’я.

Квашена капуста. Класичне джерело пробіотиків і клітковини. Додавайте до бутербродів, салатів або зернових боулів — і смак яскравіший, і кишківник задоволений.

Кімчі. Подвійна користь: пробіотики з ферментації плюс клітковина з овочів. Ложка-дві — у тости, тако, сендвічі, фарш або замість сальси — і страва оживає.

Перець чилі. Капсаїцин допомагає знижувати чутливість кишкових нервових закінчень і може послаблювати хронічний біль. Додавайте гостроту поступово та регулярно — у соуси, супи, м’ясо чи овочі.

Хумус. Нутова паста — це пребіотична клітковина для «годування» корисних бактерій. Простий лайфхак: міняйте майонез у сендвічах на хумус — отримуєте кремову текстуру й кращий склад.

Грецький йогурт. Джерело пробіотиків для підтримки мікробіома й полегшення проблем на кшталт здуття чи закрепів. Використовуйте замість сметани або майонезу, а для компромісу змішуйте майонез і йогурт 50/50.

Маленькі щоденні додавання працюють краще за «разові марафони»: тримайте в холодильнику ферментовані овочі, баночку кімчі та грецький йогурт, а в шафці — хумус і чилі, й ваш мікробіом скаже «дякую».

18 листопада 2025 року, вівторок, минає 1363-й день від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Цей день поєднує церковні традиції, історичні спогади, професійні відзначення та іменини, які здавна мають своє місце в українському календарі.

У церковному середовищі сьогодні згадують святих мучеників Платона та Романа — двох подвижників, що постраждали за віру в часи жорстоких переслідувань християн за правління імператорів Максиміана та Діоклетіана. Їхня незламність і готовність зберігати духовні переконання перед обличчям смертельної загрози стали символом вірності та відваги, а згодом — частиною традиції, яку продовжують вшановувати віряни.

Святий Платон, родом із Анкіри, відомий своєю непохитною вірою. Він відкрито докоряв язичникам за ідолопоклонство, за що був жорстоко катований. Попри страшні тортури, святого не змусили зректися Христа.

Святий Роман, діакон із Кесарії Палестинської, також виступив проти язичницьких обрядів. Його катували, намагаючись примусити до зречення, а коли він відмовився, йому відрізали язик. За переказами, він продовжував чудесним чином промовляти до людей. Після тривалих тортур святого задушили у в’язниці.

У народі цей день пов’язували з приходом справжньої зими. Традиційно існували певні заборони:

• не виконувати важку фізичну роботу, оскільки вона «забирає силу»• не розпалювати вогонь без потреби — щоб не накликати люту зиму• не вирушати в далеку дорогу — шлях може бути непередбачуваним і слизьким

18 листопада називали Платоновим днем. Казали: «Прийшов Платон — веде зиму за руку». Вважалося, що саме після цього дня холоди встановлюються остаточно.

Прикмети:

• сніг на Платона — зима буде ранньою та суворою• ясна та морозна погода — на холодну, але суху зиму• мокрий сніг чи дощ — зима буде з відлигами• південний вітер — до м’якої та короткої зими• низький туман — наближається потепління

Цього дня іменини святкують: Микола, Платон, Роман.

Дітей, народжених 18 листопада, вважали особливо талановитими та чутливими до мистецтва. Талісман цього дня — опал, камінь, який за легендами відкриває приховані здібності та захищає здоров’я.

Серед відомих людей, які народилися цього дня:

• 1847 — Володимир Навроцький, український економіст і публіцист• 1859 — Кость Левицький, правознавець і голова Державного секретаріату ЗУНР• 1886 — Софія Альбіновська-Мінкевич, українська художниця

Цього дня відбулися важливі події:

• 1626 — Папа Урбан VIII освятив собор святого Петра• 1654 — почалася оборона козацької фортеці Буша• 1838 — Тарас Шевченко завершив перший варіант поеми «Тарасова ніч»• 1883 — у США запроваджено єдину систему часу• 1918 — проголошено незалежність Латвії• 1928 — прем’єра мультфільму «Пароплавчик Віллі», дебют Міккі Мауса• 1978 — масове самогубство секти «Храм Народів» у Гаяні• 2007 — трагедія на шахті ім. Засядька: загинули понад 100 гірників

18 листопада відзначається День сержанта Збройних Сил України — подяка тим, хто забезпечує дисципліну, організацію та боєздатність підрозділів.

У світі святкують День Міккі Мауса — легендарного героя Disney, який уперше з’явився у мультфільмі 1928 року.

Також 18 листопада — Всесвітній день запобігання сексуальній експлуатації дітей та Європейський день захисту дітей від насильства і сексуальної експлуатації. Ці дати нагадують суспільству про необхідність активного захисту прав дітей та підтримки тих, хто постраждав від насильства.