У Гатному розслідують схему з розкрадання 120 мільйонів на будівництві ЦНАПу та Центру безпеки

У політичних дискусіях довкола можливих параметрів майбутніх мирних угод дедалі частіше з’являються пропозиції щодо встановлення ліміту на чисельність Збройних сил України. Проте такі ініціативи можуть стати серйозним викликом для національної безпеки. На це звертає увагу військовий експерт та колишній співробітник СБУ Іван Ступак, аналізуючи висловлювання окремих європейських дипломатів про можливі підходи до врегулювання конфлікту.

Експерт наголошує, що подібні формулювання здатні приховувати небезпечні механізми контролю, які створюватимуть тиск на Україну в умовах переговорів. За його словами, за ідеєю про «обмеження чисельності української армії» може стояти спроба запровадити зовнішній нагляд над оборонними структурами. Формування таких контрольних місій або комісій фактично відкриватиме шлях для впливу третіх сторін, що здатне поставити під сумнів суверенність рішень у сфері оборони.

Так Ступак відреагував на слова Верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, яка раніше заявила, що у випадку обмеження чисельності ЗСУ Росія також має скоротити свою армію. На думку експерта, такі очікування є нереалістичними.

“РФ навряд чи піде на скорочення. Їхня армія зараз — це 1,5 мільйона. Це колосальна кількість. Для порівняння: Польща — 200 тисяч, Німеччина — 180 тисяч. До вторгнення Україна мала 250 тисяч”, — зазначив Ступак.

Водночас він наголосив, що навіть обмеження на рівні 800 тисяч особового складу не було б критичним — головне питання в здатності держави фінансово утримувати таку армію.“800 тисяч — це дуже багато. Ми самі просто не потягнемо таку чисельність”, — сказав аналітик.

Ступак додав, що після завершення активних бойових дій чисельність української армії зменшиться до рівня, який забезпечується фінансуванням. Але можливе й інше: Україна може співпрацювати з ЄС щодо фінансової підтримки великої армії, якщо Європа зацікавлена в тому, щоб Україна залишалася щитом на східному кордоні.

“Якщо європейці хочуть бачити нас країною, яка захищає східні рубежі Альянсу, і готові за це платити — питань немає. Ми можемо утримувати й мільйонну армію. Але вони мають за це платити. Як на мене, це була б класна угода”, — підсумував експерт.

Ця ситуація спровокувала активне обговорення серед громадськості. Місцеві мешканці висловлюють сумніви щодо доцільності та ефективності такого будівництва. Вони стурбовані тим, що ця споруда може не відповідати реальним потребам безпеки регіону.

На міських пляжах Чорноморська (Іллічівська) Одеської області з’явився ланцюг т.зв. «зубів дракона». «Фортифікація» розділяє пляж на зону з відпочивальниками і зону практично без людей. Знаючі місцеві жителі приголомшені демонстративним нахабством крадіжок на цій імітації оборони з моря.

Нюанс у тому, що вздовж міських пляжів Чорноморська простягається велика ділянка мілководдя (глибина по коліно), через що на цих пляжах люблять відпочивати з маленькими дітьми. На судні, тим більше на військовому кораблі підійти до міської межі Чорноморська нереально – задовго до берега будь-яке судно сяде на мілину. Тому будь-якого здорового глузду у зведенні «зубів дракона» на пляжах міста просто немає. Це нахабне розкрадання грошей платників податків та іноземних кредитів під виглядом будівництва фортифікації.

Вдалося дізнатися, що махінацією з будівництвом «зубів дракона» на пляжах Чорноморська займаються офіцери угруповання «Південь», частину викраденого передали до Києва за загальне заступництво команді злодюжки – куратора напряму Кирила Тимошенка. Відкат становив 50%.

Цікаво, що гроші на імітацію фортифікації в Чорноморську розпиляли відразу ж. Так-сяк виготовили самі «зуби дракона». А оплачувати їхнє транспортування і роботу з розстановки на пляжі вже немає на що. Тому робітників змушують брати участь у спорудженні імітації для звітності без оплати, погрозами.

Ще цікавіше, що солдат ЗСУ, який супроводжував процес встановлення «зубів дракона» на пляжі, на запитання про сенс установлення фортифікації перед мілководдям, де висадка ворожого десанту апріорі неможлива, відповів, що «йому платять гроші за те, щоб він не відповідав на провокаційні запитання місцевих жителів».

Штрихами до дійства є те, що офіцери ЗСУ отримали гроші і від власників кафе «Афаліна» за те, щоб перед «Афаліною» «зуби дракона» не ставити, аби не псувати вид на море забезпеченим відпочивальникам.

По сусідству з імітаційною фортифікацією за участю місцевої влади встановили перевезену з одного з меморіальних комплексів області гармату часів Другої світової війни – для розпилу грошей на імітації вогневої позиції.

Варто згадати, що описані вище «заходи» разом із діяльністю ТЦК є одним із джерел коштів для будівництва елітного містечка (https://t.me/sheptoon/36656) офіцерів ЗСУ та ієрархів ТЦК за Чорноморськом.

Європейська комісія готується впровадити новий механізм, який дозволить використовувати заморожені російські кошти для фінансування нового кредиту в розмірі 140 мільярдів євро на підтримку України. Про це повідомляє видання Politico. Цей крок стане важливою частиною стратегії ЄС щодо допомоги Україні у часи війни, дозволяючи обійти одну з ключових юридичних проблем, що виникла після початку агресії Росії.

Згідно з новим механізмом, Європейський Союз зможе конфіскувати не самі російські кошти, а відсотки, які генеруються цими замороженими активами. Такий підхід дозволить створити фінансові ресурси для видачі кредиту Україні без порушення міжнародного права, яке забороняє безпосередню конфіскацію державних активів іншої країни. Це дасть можливість Європейському Союзу забезпечити стабільність економіки України та підтримати її в захисті від агресії, а також у відновленні після руйнувань, завданих війною.

Комісія поширила відповідну ноту перед зустріччю послів ЄС, яка стане підготовкою до зустрічі європейських лідерів, запланованої на 1 жовтня у Копенгагені. За інформацією Politico, у країнах Євросоюзу зростає розчарування через брак конкретних деталей щодо так званого «репараційного кредиту», про який уперше згадала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 10 вересня у своїй доповіді про стан справ в ЄС. Основна частина російських активів перебуває під управлінням брюссельської фінансової компанії Euroclear і інвестована в західні державні облігації. Ідея полягає в тому, щоб ЄС переадресував ці гроші Україні, уклавши з Euroclear індивідуальний борговий контракт під 0% річних. Euroclear тримає близько 185 мільярдів євро, пов’язаних із російськими активами. Частина цих коштів буде використана на погашення раніше наданого Україні кредиту групою G7. Решта 140 мільярдів євро виплачуватиметься траншами на потреби оборони та на підтримку звичайного бюджету Києва.

Раніше цього тижня Politico повідомляло, що Німеччина стала головним прихильником «репараційного кредиту». Канцлер Фрідріх Мерц висловив підтримку цій ідеї у статті для Financial Times, підкресливши, що кредит має фінансувати виключно військову допомогу. Окрім того, Великобританія запропонувала власний «репараційний кредит», використовуючи близько 25 мільярдів доларів заморожених російських коштів, які зберігаються в країні. Міністри фінансів країн «Великої сімки» планують провести онлайн-зустріч для координації цих ініціатив. У своїй записці Єврокомісія підкреслила, що запропонована операція не зачіпатиме суверенні активи Росії і що Україна поверне кредит лише після завершення війни і виплати Росією репарацій. ЄС у свою чергу поверне Euroclear кошти, щоб компанія змогла виконати свої зобов’язання перед Росією.

Найбільшим ризиком лишається можливе блокування продовження санкцій з боку однієї з країн ЄС, наприклад Угорщини, що вимагає одностайності і відбувається кожні шість місяців. У разі такого сценарію російські кошти можуть повернутися Москві, а кредити Україні опиняться під загрозою. Щоб уникнути цього, Комісія запропонувала змінити правила продовження санкцій із одностайного рішення на кваліфіковану більшість. Для цього потрібна політична згода більшості глав держав і урядів ЄС.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Компенсувати брак піхоти дронами не вдається, а «помилки командування збільшуються».

«Ситуація дуже критична. У нас не вистачає піхоти, щоб битися і протриматися деякий час, поки безпілотники виконують свою роботу. Ось чому ми часто бачимо ситуації, коли противник безконтрольно проникає у вразливі зони», – каже командир підрозділу безпілотників 15-ї бригади Нацгвардії з позивним Іст.

Наприклад, Селидове, втрачене в жовтні, захищали всього шість українських позицій, тобто близько 60 солдатів, які були швидко оточені і відступали зі значними втратами.

Бійці «дали різку оцінку перспективам у цьому районі на найближчі місяці».

«Я не можу точно сказати, скільки в нас часу, якщо він взагалі є. Зараз вони (росіяни) максимально стягують свої війська на передову. І ось в один прекрасний момент вони всі підуть на штурм. Вони можуть зайти дуже далеко. За один день, скажімо. Ворог наступає, тому що на землі немає людей, які захищають свої позиції. Ніхто не хоче там сидіти. Дуже висока ймовірність, що вони не повернуться», – каже розвідник-снайпер Кащей.

Перспективу завершення бойових дій після приходу Трампа бійці оцінюють зі скепсисом.

«Заморожування цієї війни – палиця з двома кінцями. Віддамо ми землю, за яку загинули мої друзі, чи продовжимо її відвойовувати і втратимо ще більше друзів. Якщо ці два старики (Трамп і Путін – CNN) почнуть мірятися членами, Україна опиниться в центрі всього цього. Це буде неприємно», – каже боєць Котя.