У КМДА знову новий розподіл обов’язків: хто і за що відповідає

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

В інтерв’ю для проєкту “Ранок у Великому Місті” акторка розповіла, що ідею створити акаунт у TikTok їй підказали колеги з кіноіндустрії, які вже заробляли в цій соцмережі. Сагайдачна зізналася, що спершу вона була скептично налаштована, але згодом виявила, що TikTok — це справжній “окремий світ”, де можна не тільки здобувати популярність, а й непогано заробляти.

“Я почала вести прямі ефіри в TikTok, і вони стали дуже популярними. Я отримала запрошення від деяких компаній для монетизації своїх трансляцій”, – поділилася акторка. Вона зазначила, що часом заробіток від прямих ефірів значно перевищував її доходи від роботи в кіно.

Анна також розповіла, що успіх її акаунту в TikTok залежить від активності та взаємодії з підписниками, але були місяці, коли вона заробляла більше, ніж могла б на зйомках. Це стало для неї новим і важливим джерелом доходу, особливо в умовах паузи в акторській кар’єрі.

Вагітність і період відсутності нових проєктів у кіно не стали для акторки перешкодою. Вона знайшла нову нішу в цифровому просторі, де змогла поєднати творчість і заробіток. Зараз Сагайдачна активно працює над розвитком свого онлайн-проєкту в TikTok, сподіваючись на подальші можливості для монетизації та взаємодії зі своєю аудиторією.

Кабінет міністрів України ухвалив важливе рішення про тимчасову заборону експорту необробленої деревини та дров до кінця 2025 року. Такий крок спрямований на підтримку внутрішнього ринку та стимулювання розвитку національних деревообробних підприємств. Водночас він є частиною стратегії зменшення екологічного навантаження, особливо у період наближення зими, коли попит на дрова зростає.

Згідно з повідомленням прем’єр-міністра Юлії Свириденко, цей захід має не тільки економічну, але й соціальну значущість. «Це необхідний крок для того, щоб забезпечити громадян доступом до необхідних ресурсів у зимовий період, зберегти робочі місця на вітчизняних підприємствах та знизити негативний вплив на навколишнє середовище», — зазначила вона. Влада України розглядає заборону як стратегічно важливу міру для зміцнення внутрішнього виробництва та забезпечення енергетичної безпеки.

Згідно з постановою, уряд вніс необроблену деревину (крім сосни) до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, та встановив нульову квоту на їхній експорт до кінця 2025 року. Обмеження охоплюють:

лісоматеріали необроблені, із видаленою або невидаленою корою чи заболонню;

лісоматеріали начорно брусані або небрусані, крім сосни.

Постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування і стосується лише нових угод та операцій, укладених після цього.

Заступник міністра економіки Єгор Перелигін пояснив, що обмеження допоможуть збалансувати внутрішній ринок і стабілізувати роботу деревообробної галузі, особливо в умовах підвищеного попиту на паливні матеріали та деревину в зимовий період. Окрім того, заборона має важливе значення для забезпечення оборонних потреб країни.

Тимчасова заборона експорту необробленої деревини та дров дозволить зменшити дефіцит сировини, підтримати національного виробника та сприяти енергетичній безпеці України в умовах війни та економічних викликів.

До Київської міської ради внесли проєкт рішення, який може суттєво змінити підхід до відвідування громадських закладів із домашніми тваринами. Ідеться про ініціативу, що надає власникам магазинів, аптек, кафе, закладів сфери послуг та інших комерційних об’єктів право самостійно визначати, чи дозволяти вхід із собаками або котами, а також встановлювати власні правила такого відвідування.

Авторкою проєкту стала депутатка Київради від партії «Європейська солідарність» Вікторія Пташник. Вона наголошує, що документ покликаний усунути правову невизначеність, яка нині існує у сфері доступу до публічних просторів із тваринами. За її словами, ініціатива розроблялася у співпраці з зоозахисною організацією UAnimals, яка послідовно виступає за формування дружнього до тварин міського середовища.

Наразі в Києві діє рішення Київради ще від 2007 року, яке прямо забороняє приводити тварин до магазинів, кафе, аптек, медичних установ та інших публічних закладів. Єдиним винятком залишаються собаки-поводирі. Фактично це робить столицю одним із найбільш консервативних міст у цьому питанні, попри зміну суспільних підходів та практик за останні роки.

Проєкт рішення не зобов’язує бізнеси пускати тварин, але дає їм право ухвалювати власні правила. Заклади зможуть самостійно визначати умови перебування з тваринами, обмеження за розміром, вимоги до повідків, переносок чи інших заходів безпеки.

Вікторія Пташник зазначає, що для багатьох киян це питання давно стало побутовою проблемою. За її словами, власники собак часто змушені повертатися додому після прогулянки, щоб залишити тварину, а вже потім іти до магазину чи аптеки. В умовах війни та постійних повітряних тривог така логістика стає ще складнішою.

Депутатка також підкреслює, що особисто для неї конкурентну перевагу матимуть саме ті бізнеси, які добровільно дозволять відвідування з тваринами й чітко пропишуть правила. На її думку, це питання вибору і відповідальності самого закладу, а не загальної заборони для всіх.

Фактично Київ уже частково рухається в цьому напрямку. Деякі великі торговельні мережі дозволили відвідувачам приходити з домашніми улюбленцями. Зокрема, в супермаркетах мережі «Сільпо» з’явилися спеціальні візки для собак невеликих порід. Однак досі такі рішення існували радше всупереч міським правилам, а не завдяки їм.

Ухвалення нового рішення може закрити законодавчу прогалину й легалізувати практику, яка вже поступово формується в місті. Водночас документ не скасовує права закладів забороняти перебування тварин, якщо це пов’язано з санітарними нормами або специфікою діяльності.