У Києві через аварію на трубопроводі 452 будинки залишилися без опалення

Україна змушена розглядати можливість підвищення податкового навантаження через зростання напруги військового конфлікту. Данило Гетманцев, голова комітету з фінансів та податкової політики, розглядає цей крок як невідкладне, але неоднозначне рішення, оскільки стикнення з економічними викликами вимагає відповідних заходів.

Наразі близько 60% державних видатків направляються на оборону, що становить близько 40% від ВВП країни. Це ставить серйозний тиск на бюджет. Гетманцев прокоментував можливе підвищення ПДВ, яке автоматично призведе до збільшення цін, а також військового збору.

“Це не найкраще рішення, але ми маємо вибирати між життям і грошима. Очевидно, ми обираємо життя. Тому ми, ймовірно, будемо змушені прийняти це рішення”, – сказав народний депутат.

Представник партії “Слуга народу” попередив, що відсутність фінансування для армії матиме фатальні наслідки для економіки. Тому важливо знайти кошти для забезпечення потреб військовослужбовців. Гетманцев підкреслив, що в наявності немає інших варіантів, крім підвищення податків.

“Без зміни основних податкових законів ми не можемо зібрати 5 мільярдів доларів, які потрібні нам”, – заявив депутат.

Він також зазначив, що головними джерелами фінансування є податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, військовий збір і акцизи. Водночас, зауваживши, що податок на прибуток ймовірно залишиться незмінним через складнощі з його адмініструванням.

У Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону зростає напруга через можливий кадрово-процесуальний конфлікт, який здатен позначитися на роботі всього відомства. Центром уваги стає керівник прокуратури Дмитро Вербицький та його найближче оточення, яке, за інформацією джерел у правоохоронних органах, може мати значний вплив на прийняття рішень у ключових кримінальних провадженнях.

За словами співрозмовників, низка призначень та кадрових рішень останніх місяців викликала питання щодо прозорості та законності процедур. Окремі працівники прокуратури висловлюють занепокоєння тим, що рішення, які мають стратегічне значення для розслідувань у сфері оборони, ухвалюються під впливом обмеженого кола осіб, що ставить під сумнів об’єктивність процесу.

Співробітники установи стверджують, що Богдашевський отримав відомчі відзнаки за поданням керівництва, однак реального впливу на розслідування не має. Фактично його роль, за словами колег, зводиться до технічного оформлення документів.

Натомість ключову організаційну та аналітичну роботу, як повідомляють джерела, виконує інший наближений до керівника прокурор — Володимир Піх. Йому приписують доступ до матеріалів економічних проваджень, планування слідчих дій та підготовку процесуальних рішень, які згодом подаються на підпис.

Окрему увагу викликає інформація про можливий тиск на керівників відділів територіальних центрів комплектування. За словами співрозмовників, перевірки та комунікація з ТЦК здійснювалися особами, які формально не мали достатніх повноважень, але водночас отримували доступ до службової інформації та особових справ.

Експерти з антикорупційної тематики наголошують: практика, коли одні посадовці фактично приймають рішення, а інші лише формально їх підписують, створює серйозні ризики зловживань. У таких умовах відповідальність розмивається, а контроль за законністю процесів суттєво ускладнюється.

Наразі офіційної реакції керівництва прокуратури на ці твердження немає. Водночас ситуація може стати предметом перевірки з боку вищих органів прокуратури або правоохоронних структур, адже йдеться про роботу органу, який відповідає за розслідування правопорушень у сфері оборони під час воєнного стану.

Результати дослідження Інституту вивчення війни (ISW) свідчать про недоліки в протиповітряній обороні України, особливо в певних районах, що створює сприятливі умови для активності російської авіації на стратегічно важливих фронтових ділянках. Експерти вбачають, що здатність російських літаків проникати на великі відстані українського повітряного простору без значних втрат свідчить про недоліки у системах протиповітряної оборони біля лінії фронту.

Ця неспроможність стримати російську авіацію ускладнює обстановку на передовій. Крім того, зазначається, що українські Збройні Сили мають обмежену здатність атакувати російські стратегічні літаки, що може лише тимчасово обмежити їх дії. Подібні обмеження вже були помічені після ліквідації деяких систем протиповітряної оборони в минулому. За даними експертів ISW, цей обмежений ударний потенціал України не може компенсувати критичний дефіцит у протиповітряній обороні.

На додачу, українські війська все ще використовують залишкову техніку та розміщують обмежені засоби протиповітряної оборони на деяких важливих фронтових ділянках, що створює прогалину у захисті і відкриває можливості для більш послідовних та ефективних дій російської авіації на землі, зокрема, на ділянці біля Часів Яру.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Протиповітряна оборона України має недоліки в певних районах, що сприяє активності російської авіації на стратегічно важливих фронтових ділянках.

• Недоліки у протиповітряній обороні зумовлюють здатність російських літаків проникати в український повітряний простір без значних втрат.

• Українські Збройні Сили мають обмежену здатність атакувати російські стратегічні літаки, що може тимчасово обмежити їх дії.

• Необхідно вдосконалити системи протиповітряної оборони та модернізувати військову техніку для забезпечення ефективного захисту України.

• У зв'язку з наявними прогалинами у протиповітряній обороні, Україні слід вжити заходів для посилення безпеки та зменшення вразливості перед можливими агресивними діями з боку Росії.