У Києві через аварію на трубопроводі 452 будинки залишилися без опалення

У Києві було виявлено шахрайську схему, за якою значні суми з міського бюджету витрачалися на роботи з облаштування набережних, що мали б фінансуватися забудовниками. За інформацією Офісу Генерального прокурора, посадові особи комунального підприємства «Плесо» безпідставно профінансували роботи, які відповідно до умов інвестиційних договорів повинні були виконувати приватні компанії. Загальна сума завданих збитків перевищує 130 мільйонів гривень.

Розслідування встановило, що відповідно до угоди, приватна компанія, яка займалася будівництвом житлового комплексу, зобов'язувалася самостійно здійснити облаштування набережної та провести берегоукріплення за власний рахунок. Однак посадовці КП «Плесо» зловживали своїм становищем і включили ці роботи до міської програми економічного розвитку, що дозволило витратити бюджетні кошти на проект, який мав фінансуватися забудовниками. Така схема нанесла значну шкоду державному бюджету, оскільки значні кошти пішли на виконання робіт, що не входили до обов’язків міста.

Із фотографій, оприлюднених прокуратурою, йдеться про набережну «Русанівської гавані» на вулиці Євгена Маланюка. Основним девелопером комплексу є компанія «Ковальська», однак частину будинків зводить «Міськбудінвест» — саме ця фірма у 2018 році виграла тендер КП «Плесо» на будівництво берегоукріплювальних споруд у цьому районі.

У результаті забудовник не лише уникнув витрат, а й отримав прибуток, створивши інфраструктуру для власного житлового комплексу коштом міста.

Подібна схема, за журналістськими даними, діяла і в інших столичних проєктах. КП «Плесо» фінансувало облаштування водойм поруч із ЖК «Лебединий» від компаній Perfect Group та Інтергал-Буд, а також ЖК «Рів’єра» на Осокорках, який зводила Status Group. У кожному випадку комунальне підприємство витрачало десятки мільйонів гривень на благоустрій територій, що після завершення будівництва стали фактично приватними зонами.

Зокрема, біля ЖК «Лебединий» за три роки було витрачено понад 250 мільйонів гривень, а біля «Рів’єри» — майже 48,5 мільйона. Усі зони мали бути відкритими для киян, проте доступ до них обмежено мешканцями комплексів.

За законом, території вздовж водойм мають залишатися відкритими. Водний кодекс України забороняє обмежувати доступ громадян до прибережних смуг, за винятком спеціальних об’єктів — військових чи гідротехнічних. Проте, як зазначають юристи, столична влада не поспішає ініціювати судові позови, аби повернути набережні місту.

Німецька очна клініка, що працює в Україні, долучилася до унікального міжнародного проєкту, спрямованого на розробку глобальної системи штучного інтелекту у сфері офтальмології. Ініціатива об’єднала 100 провідних медичних закладів із 65 країн світу, і українська клініка стала єдиною учасницею з нашої держави, посівши 37-ме місце у переліку партнерів.

Визнання клініки на світовому рівні стало можливим завдяки багаторічній науковій діяльності та високому професіоналізму її команди. Значну роль у цьому успіху відіграв науковий керівник закладу, професор, доктор медичних наук Оксана Вітовська, авторитет якої у сфері офтальмології високо цінується в міжнародному медичному середовищі.

У клініці використовуються найсучасніші методи лікування та новітні рішення, зокрема вибір штучних кришталиків англійської компанії Rayner, створених за участі штучного інтелекту. Наразі ці інноваційні лінзи доступні лише у Британському офтальмологічному центрі та Німецькій очній клініці в Україні. Впровадження нових технологій висуває високі вимоги не лише до обладнання, а й до медичного персоналу. Усі лікарі клініки проходять сертифікаційні курси та постійно підвищують свою кваліфікацію. Медики, які не відповідають новим стандартам, змушені залишити заклад. У клініці запроваджено принцип — перевершувати очікування пацієнтів. Це передбачає використання сучасного обладнання, точну діагностику, повне обстеження відповідно до стандартів МОЗ України та ЄС, а також персоналізований підхід до кожного пацієнта.

Фундаментальні моделі штучного інтелекту, які зараз активно впроваджуються у медицині, вже застосовуються в офтальмологічній практиці. Для їх ефективної роботи необхідна велика база якісних даних. Саме тому понад 100 клінік у світі об’єдналися для спільної роботи над цією технологією, і Україна стала повноправним учасником цього процесу. Консорціум Global RETFound задає нові стандарти в офтальмології — як у діагностиці, так і в лікуванні. Українська клініка не просто переймає міжнародний досвід, а бере активну участь у його формуванні. Це стосується також точності прогнозування результатів, вибору штучних кришталиків та проведення лазерної корекції зору. Важливо, що особисті дані пацієнтів залишаються в межах клініки. У глобальну систему передаються лише модельні ваги — результат обробки даних штучним інтелектом. Таким чином створюється безпечне середовище, у якому лікар може моделювати ідеальний результат лікування з високим ступенем точності.

Сьогодні інновації, які в інших країнах стануть доступними лише через кілька років, уже є стандартом в українській клініці. Зокрема, це стосується первинного огляду та консультації офтальмолога перед операцією з видалення катаракти. Такі послуги надаються безкоштовно. Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не є медичною рекомендацією.