У Києві «Спецжитлофонд» будує житлові будинки на вул. Качалова за 1 млрд грн

В Україні з початку 2025 року спостерігається активне залучення трудових мігрантів для заповнення вакансій у різних секторах економіки. Це стало результатом високого попиту на робочу силу в умовах постійного розвитку ринку праці, відновлення економіки після війни та браку кадрів у низці галузей. За словами Дмитра Дегтяра, співзасновника HRD-club, іноземці займають основні посади різноробочих, а також працюють фахівцями з логістики, водіями та зварювальниками.

Однією з причин цього тренду є значний дефіцит робочих рук у деяких галузях, зокрема в будівництві, сільському господарстві, а також у сфері транспорту та інженерії. В Україні активно залучають іноземців для заповнення вакансій, де немає достатнього числа місцевих працівників. Найчастіше роботодавці запрошують громадян з Індії, Пакистану, Узбекистану, а також з інших країн Південної та Східної Азії, оскільки ці працівники готові виконувати важку фізичну працю і часто мають необхідні професійні навички.

“Нас очікує цей потік. Він не буде масовий, але він вже є”, — зазначив експерт.

Водночас бізнес стикається з труднощами, адже процес оформлення іноземних працівників є довготривалим і складним, займаючи в середньому близько шести місяців.

Нагадаємо, що навіть після відкриття кордонів для мігрантів до України їхати захочуть не всі. Також експерт пояснив, які країни найбільше хочуть залишити українські біженці.

У сучасному світі ми часто прагнемо швидких змін і миттєвих досягнень. Нам здається, що для успіху потрібен потужний ривок, радикальне рішення або ідеальні обставини. Проте справжні та стійкі результати найчастіше народжуються з невеликих, але регулярних кроків. Саме щоденні дії, навіть найменші, поступово формують наше майбутнє, характер і рівень досягнень.

Маленькі кроки мають одну важливу перевагу — вони реалістичні. Коли людина ставить перед собою занадто масштабну ціль, вона часто стикається з перевантаженням і внутрішнім опором. Натомість невелике завдання здається досяжним і не викликає страху. Наприклад, прості 15 хвилин навчання щодня з часом перетворюються на глибокі знання, а щоденна коротка прогулянка — на міцнішу фізичну форму.

Частину когенераторів передали до Харкова — міста, яке регулярно зазнає ракетних обстрілів та атак з реактивних систем залпового вогню. Однак паралельно з цим Харківська обласна державна адміністрація уклала два масштабні контракти на реконструкцію Обласної дитячої клінічної лікарні на вулиці Клочківській.

Департамент капітального будівництва Харківської ОДА замовив капітальний ремонт головного лікувального корпусу на 784,58 млн грн у ТОВ «СК Пантеон». Ще 615,22 млн грн передбачено на реконструкцію іншої будівлі лікарні з прибудовою захисної споруди цивільного захисту — підряд отримало ПП «Будівельна фірма «Промтекс». Загальна сума двох контрактів перевищує 1,4 млрд грн.

Фінансування здійснюється за програмою Ukraine Facility, яка наповнюється коштами європейських донорів. Формально кошти спрямовуються на впровадження енергоефективних рішень та реконструкцію медичної інфраструктури. Однак масштаби виділених сум викликають дискусії з огляду на безпекову ситуацію в регіоні та гострі потреби енергетичної інфраструктури.

Для порівняння, «Укргідроенерго» нині реалізує проєкти із захисту енергетичного обладнання шляхом його розміщення під землею. Закупівля лише частини електричної апаратури для однієї гідроелектростанції — комірок ЦРУ-3,15 кВ — коштує 112 млн грн. Це менше ніж 10% від суми, передбаченої на реконструкцію лікарні.

До десятки найбільших закупівель тижня також увійшли:

– реконструкція об’єкта в Ізюмському районі Харківської області на 323,8 млн грн (АТ «Укргазвидобування», підрядник — Консорціум «ОК»);– закупівлі продуктів харчування для Міноборони через ДП «Агенція оборонних закупівель» на понад 500 млн грн сумарно;– закупівля бетонних модулів для Оператора ГТС України на 263,99 млн грн (ТОВ «Ефе Бетон»);– будівництво протирадіаційного укриття для дитсадка в Харкові на 221,17 млн грн (ПрАТ «Трест Житлобуд – 1»).

Таким чином, тиждень продемонстрував одночасне фінансування як критичної енергетичної інфраструктури, так і масштабних будівельних проєктів у прифронтовому регіоні. Питання розстановки пріоритетів у використанні бюджетних та донорських коштів залишається відкритим, особливо в умовах регулярних атак на енергетичні об’єкти та необхідності швидкого посилення їх захисту.