У Києві судять хлопця, який викрав стипендію у 17-річного сироти

Закарпатська область знову опинилася у центрі суспільної уваги через серію корупційних скандалів, що охоплюють одразу кілька сфер життя регіону. У фокусі обговорень — заступник голови Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький, якому приписують причетність до системних схем із незаконним збагаченням та використанням службових повноважень у власних інтересах. Масштаб проблеми вражає: від криміналізованого перетину кордону до махінацій у будівництві та зловживань у сфері природних ресурсів.

Особливо резонансним залишається питання незаконного виїзду військовозобов’язаних через систему «Шлях». Попри війну та загальну мобілізацію, саме Закарпаття посідає перше місце серед регіонів за кількістю таких випадків. За даними джерел, вирішальну роль у видачі фіктивних дозволів відігравали підписи заступників Білецького, що дозволяло оформлювати виїзд сотням чоловіків під виглядом волонтерської діяльності. Ця практика набула системного характеру й стала одним із найприбутковіших напрямів тіньової діяльності у регіоні.

Особливе обурення викликають проєкти вітрової енергетики у високогірній частині Карпат. Під керівництвом Білецького просувається будівництво близько 30 вітрових електростанцій, що супроводжується масштабною вирубкою лісів. Екологи та активісти називають ці дії варварством, яке суперечить нормам Земельного кодексу та загрожує природним екосистемам Карпат.

На цьому тлі ще однією резонансною темою стало стабільне отримання тендерів компанією ТОВ «ШБУ-77» (ЄДРПОУ 41412376). Фірму пов’язують із російським бізнесменом Олегом Дерипаскою, який перебуває під міжнародними санкціями. Таким чином, бюджетні кошти на дороги опиняються у компанії з російським впливом.

Схеми, що приписуються Білецькому, торкаються й ринку нерухомості. Зокрема, ТОВ «Коралфенікс» (ЄДРПОУ 42837404), засновану його «колишньою» дружиною, пов’язують із Валерієм Пересоляком — фігурантом санкцій РНБО, якого називали одним із ключових контрабандистів. До співвласників цього бізнесу залучено й неповнолітнього сина Іллю Білецького, що виглядає як спроба приховати реальні активи чиновника.

Джерела також повідомляють про поновлення проєктів, пов’язаних із Владиславом Каськівим — колишнім посадовцем, причетним до корупційних скандалів. Йдеться, зокрема, про відновлення будівництва гірськолижного курорту в селі Пилипець.

Тіньова мережа, яку пов’язують з оточенням Білецького, включає низку юросіб — «Карпатські Золоті Горішки» (40280546), «Мілкор Сервіс» (43608683), «ЮНП» (36732176), «Новем» (43965130) та АТ «Естейт Фінанс» (45529156). Вони використовуються як ланцюг для відкатів та легалізації коштів, що виводяться з регіональних проєктів.

Окремі питання залишаються і щодо особистих статків чиновника. Білецький не може пояснити походження 400 тисяч доларів, за які у 2007 році було придбано цегельний завод у селі Нанково. Його розлучення у 2016 році називають фіктивним: після документального розриву стосунків він продовжив жити з ексдружиною, а майно оформлювалося переважно на неї.

У переліку активів родини також фігурує квартира в елітному ЖК Taryan Towers у Києві, оформлена на його сина Дмитра. Офіційні доходи Білецького та його родини не підтверджують можливість придбання такого майна.

Скандали навколо діяльності заступника голови Закарпатської ОВА набирають обертів, а громадськість очікує на реакцію правоохоронних органів та перевірку джерел походження статків посадовця.

Російська стратегія ударів по енергетичній інфраструктурі України пройшла еволюцію. Замість широкомасштабних атак, які були характерні для періоду 2022-2023 років, тепер противник використовує високоточні ракетні удари, спрямовані на електростанції, що розташовані у менш захищених регіонах. Хоча наслідки цих атак можуть здаватися менш масштабними, вони призводять до значних збитків, які перевищують минулі. Про це повідомляють українські офіційні особи.

За даними Financial Times, деякі електростанції, ймовірно, не зможуть бути відновлені до наступної зими. Протягом періоду з 22 по 29 років, російські сили атакували сім теплових електростанцій та дві гідроелектростанції. Однак енергетичні об'єкти в Києві залишаються непорушеними, оскільки столиця обладнана однією з найсильніших систем протиповітряної оборони. За даними, деякі електростанції, зокрема на Харківщині, зазнали майже повного зруйнування.

Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК, пояснив, що під час російських атак їх група втратила близько 80% виробництва, п'ять теплових електростанцій були змушені припинити роботу. Головною метою залишається відновлення якнайбільшої кількості пошкоджених об'єктів до початку холодів. Передбачено план відновлення не менше як половини пошкоджених енергоблоків у випадку відсутності подальших атак.

Відзначаючи зміни в російській тактиці, керівник відділу комунікацій “Укренерго” Марія Цатурян повідомила, що вже не відбуваються масовані атаки по всій країні, як це було у 2023 році. Замість цього, РФ націлює ракети на електростанції в окремих регіонах з метою повного їх знищення, оскільки їх відновлення вкрай складне за короткий період часу.

Цатурян пояснила, що росіяни атакують п'ять-шість енергетичних об'єктів у одному регіоні, застосовуючи таку ж кількість ракет, яку вони використовували при масованих ударах в 2022-2023 роках. Великі електростанції, які потребують тривалого часу на відновлення, важко захистити. Інша відмінність від попередніх атак полягає в тому, що РФ розпочала застосовувати високоточні балістичні ракети. За словами голови парламентського комітету України з енергетики та комунальних послуг Андрія Геруса, під час останньої атаки на вугільну електростанцію росіяни використали ракети вартістю 100 мільйонів доларів.

Представник української військової розвідки Андрій Черняк розкрив додаткові деталі щодо використання росіянами безпілотників для атак на енергетичні об'єкти, зокрема, на трансформатори, з метою зниження витрат. Він зазначив, що ракети, які використовує РФ у своїх атаках, були виготовлені недавно, і за оцінками військових аналітиків, у росіян може залишитися лише на одну-дві такі атаки.

Раніше голова правління Національної енергетичної компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький висловив переконання, що для запобігання тяжким наслідкам російських атак, Україні необхідно будувати сотні малих електростанцій по всій території. Проте важливо зауважити, що це не повинно негативно вплинути на тарифи для населення. Спрямованість на створення децентралізованих енергетичних рішень може стати не лише відповіддю на небезпеку російських атак, а й зробити енергопостачання більш надійним та стійким у майбутньому.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Російська стратегія ударів на енергетичну інфраструктуру України пройшла еволюцію: замість широкомасштабних атак застосовуються високоточні ракетні удари на менш захищені об'єкти, що призводить до значних збитків.

• Використання безпілотників та новітніх ракетних систем Росією свідчить про постійне удосконалення її військово-технічного потенціалу.

• Україні необхідно активно працювати над створенням децентралізованих енергетичних систем, таких як малі електростанції, що дозволить знизити ризик для енергетичної безпеки країни.

• Важливо забезпечити, щоб будівництво нових енергетичних об'єктів не мало негативного впливу на тарифи для населення, а зробити їх ефективними та стійкими у довгостроковій перспективі.

Новопризначений очільник Державної екологічної інспекції Столичного округу Іван Яромій, якого також називають серед потенційних кандидатів на керівну посаду в Державній митній службі, оприлюднив декларацію про доходи та майновий стан за 2024 рік. Документ дає уявлення про структуру його заробітків, джерела надходжень та передбачені законом соціальні виплати.

Ключовим джерелом доходу посадовця протягом звітного року стала служба в Державному бюро розслідувань. Відповідно до поданих даних, саме робота в ДБР забезпечила йому основну частину фінансових надходжень — 1,7 мільйона гривень заробітної плати. Ця сума відображає річний дохід за виконання службових обов’язків у правоохоронному органі.

У декларації також зазначені доходи дружини посадовця — Мар’яни В’ячеславівни Яромій, яка відома як співачка під сценічним ім’ям YAROMIYA. Як фізична особа-підприємець вона задекларувала 2,83 млн гривень доходу. Окремо вказані надходження від платформи YouTube у розмірі 927 тис. гривень. Ще 1,45 млн гривень Мар’яна Яромій отримала від продажу автомобіля.

Серед грошових активів Іван Яромій задекларував 40 тис. євро готівкою та 185 тис. гривень на банківських рахунках. Його дружина задекларувала 160 тис. доларів готівкою.

Щодо нерухомості, Мар’яна Яромій володіє квартирою площею 45,9 кв. м у місті Сколе, якою володіє з 2001 року. Також їй належить нежитлове приміщення площею 70,6 кв. м у Львові, придбане у 2019 році за 1,05 млн гривень, а також паркомісце площею 17,2 кв. м вартістю 107,5 тис. гривень. Родина користується квартирою у Львові площею 103,3 кв. м, власницею якої в декларації зазначена Галина Сучко.

Сам Іван Яромій володіє земельною ділянкою площею 2 гектари в селі Керниця поблизу Львова, право власності на яку він набув у 2020 році.

У розділі транспортних засобів зазначено, що дружина надає посадовцю в користування автомобіль Mercedes-Benz GLE 350de 2022 року випуску. Формальним власником транспортного засобу є ТОВ «Вест Агро Груп ТМ». Водночас у декларації зазначено, що фотографії цього автомобіля серед ілюстрацій до документа немає.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Дивна заява Шмигаля про те, що 98% повісток надсилають людям, які не працевлаштовані і не платять податки. Адже, це, м’яко кажучи, не відповідає дійсності.

Але мене вражає ось що.

Спершу уряд посилив транзакційне навантаження на бізнес, взявши на нього відповідальність за мобілізаційні процедури: вручення повісток, доставку співробітників у ТЦК. Це закономірно призвело до масового звільнення людей з офіційного місця роботи і переведення їх у тінь (з припиненням нарахування податків на зарплату, яку почали платити в конвертах).

Кількість таких людей загалом по країні становила сотні тисяч.

Тепер прем’єр говорить про те, що повістки розсилають тим, хто офіційно не працевлаштований….

Тобто уряд спершу загнав людей у тінь, а тепер пробує їх звідти “дістати” за допомогою повісток.

А навіщо було змушувати бізнес модерувати вручення повісток? Це ж не радянські державні підприємства.

Декомунізація у нас пройшла лише у вигляді знесення пам’ятників, але не в умах чиновників та їхньому ставленні до людей. Людей і бізнес досі розглядають як “ресурс”, яким потрібно “управляти”. Моделі соціального діалогу, людиноцентричної політики у нас досі — зі сфери фантастики.

Наприклад, бізнесу потрібно пам’ятники ставити за те, що в такій ситуації він зберігає робочі місця і платить податки. А не навантажувати його не властивими йому функціями, і до того ж протиприродними.

Тому що якщо бізнесу потрібен співробітник, він переведе його в тінь, але збереже.

Тому всі дії уряду в цьому плані — це моторошне шарахання з боку в бік.

То максимально натиснути на офіційний ринок праці, то на тіньовий.

В уряді взагалі розуміють, що вони роблять?