У Києві та Одесі діяла мережа підпільних казино

Олена Мозгова нещодавно опублікувала архівне фото, на якому зображена разом із чоловіком. Це зображення стало справжнім подарунком для її шанувальників, адже через свою щирість і емоційний заряд воно викликало велику кількість захоплених коментарів. Ділячись з підписниками таким особистим моментом, Олена продемонструвала важливість підтримки та кохання у своєму житті. Знімок став символом не лише теплих сімейних стосунків, але й глибокої прив'язаності, що може бути насправді цінним у будь-яких життєвих обставинах.

Цей момент на фото справді вражає, адже на ньому видно гармонію і душевну близькість пари. Така публікація нагадує, як важливо цінувати миті щастя, що трапляються в повсякденному житті, і як значно вони можуть впливати на сприйняття світу. Відданість і взаємна підтримка завжди були невід’ємними складовими стосунків, і Олена не приховує цього, ділиться своїми емоціями та важливими моментами із своїми підписниками.

Мозгова наголосила, що на старті стосунків не всі вірили в їхнє майбутнє. Попри скептичні прогнози та труднощі, пара змогла зберегти відносини й залишатися разом. Вона підкреслила, що підтримка та взаємна довіра допомогли пройти через складні періоди.

Олена Мозгова та Девід Аксельрод познайомилися у грудні 2005 року. Через десять років вони одружилися та стали батьками доньки Соломії. Після початку повномасштабної війни співак долучився до територіальної оборони. Згодом стало відомо про серйозну травму коліна, яка потребувала операцій і тривалої реабілітації.

Публікація архівного фото викликала активне обговорення серед підписників, які привітали пару з річницею та побажали їм міцності й подальшої підтримки одне одного.

Поки українська армія відчуває гострий дефіцит безпілотників, питання технологічного забезпечення фронту стає одним із ключових для обороноздатності держави. Сучасна війна дедалі більше переходить у площину високотехнологічного протистояння, де саме дрони виконують функції розвідки, коригування вогню, логістики та навіть безпосереднього ураження цілей. Нестача цих засобів суттєво впливає на ефективність бойових дій та безпеку військових підрозділів.

Безпілотні літальні апарати дозволяють оперативно отримувати розвідувальну інформацію без ризику для життя особового складу. Завдяки їм командування може швидко реагувати на зміни ситуації на полі бою, виявляти пересування техніки противника та коригувати артилерійський вогонь із високою точністю. Коли кількість таких пристроїв обмежена, знижується швидкість прийняття рішень і підвищуються ризики помилок.

Аналіз закупівель показав, що окремі компоненти дронів продавалися державі за цінами, що в рази перевищують реальну вартість. Лише на двигунах бюджет переплатив близько 28 млн грн, на контролерах — ще 11 млн. Система постачань була побудована на систематичному завищенні цін, а не на спірних методах оцінки.

Виконавцями контрактів стали компанії, які до 2022 року не мали досвіду роботи в оборонній сфері: ТОВ «Арес», «Коляда КА», «ГЕ Технолоджі» та «Флайтех Україна». Після отримання контрактів вони стали ключовими постачальниками дронів для держави.

Сеяра Куршутова в 2021 році внесли до санкційного списку РНБО як великого контрабандиста, проте у 2024 році санкції не були продовжені. За даними волонтера Георгія Туки, Куршутов має російський паспорт, виданий у Криму, а його бізнес-активи пов’язані з Росією. Паралельно він керує медіапроєктом «Джокер», який використовувався для тиску на політиків та бізнесменів.

Фізично бізнесмен проживає у Відні, де його родина володіє компаніями AmbraCosmetics GmbH та Zielinski & Rozen, які платять податки у Росії. Таким чином, одна особа отримує сотні мільйонів гривень із українського оборонного бюджету та водночас веде комерційну діяльність у країні-агресорі.

Цей випадок із трьохкратним завищенням цін на дрони є симптомом системного провалу оборонних закупівель, де формальні процедури не запобігли масштабним зловживанням, а санкційні та контррозвідувальні механізми залишилися відключеними. Ситуація виходить далеко за межі одного прізвища і ставить під сумнів ефективність державних структур у критично важливій сфері під час війни.