У Києві запускають систему перехоплення “шахедів” українськими дронами

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Напередодні 1000-го дня повномасштабної війни росія посилила обстріли по території України застосовуючи практично всі відомі засоби ураження, які використовувалися з початку воєнної агресії. У результаті обстрілів 16-17 листопада експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було встановлено застосування російської гіперзвукової ракети 3М22 Циркон. Це другий випадок підтвердження нашими спеціалістами факту використання такого типу зброї

За словами очільника Київського НДІСЕ, “Циркон” є новою розробкою російського військово-промислового комплексу. Відповідна ракета була прийнята на озброєння у січні 2023 року, а вже у лютому 2023 року експерти вперше зафіксували її застосування на території України.

У відкритих джерелах росія заявляє, що 3М22 “Циркон” має розвивати швидкість до 9 Махів та бути майже невразливою, однак військам протиповітряної оборони України вдається її успішно ліквідовувати. Тобто як у випадку з “Кинджалом” є всі факти того, що показники і характеристики переоцінені. Водночас навіть після збиття, частини та уламки російською зброї також можуть нести небезпеку, тому реагування на тривоги – зона відповідальності усіх громадян особисто

Застосування “Циркону”, на думку експертів, є черговим сигналом для всього світу про готовність росії використовувати нову зброю навіть проти цивільних об’єктів. Це виклик для міжнародної спільноти, яка має посилити санкції та підтримку України у протистоянні цій агресії.

“Наші спеціалісти працювали на місці подій. Застосування “Циркону” підтверджується маркуванням на частинах та уламках зброї та характерними технічними ознаками, властивими саме цьому типу ракет. Проводитимуться також лабораторні дослідження з аналізу складу матеріалів”, − підсумував Рувін.

КНДІСЕ продовжує залишатися на передовій наукової боротьби за справедливість і правду, документуючи злочини агресора та допомагаючи захистити нашу країну. Злагоджені дії всіх служб та єдність наближають нашу перемогу, а підготовлена доказова база стане основою для міжнародних судів і трибуналів, щоб винні понесли відповідальність.

Додамо

Раніше у Київському науково-дослідному інститутісудових експертиз (КНДІСЕ) повідомили, що під час атак по території України, які відбулися 26-29 жовтня, росіяни застосували ударні безпілотники із термобаричною бойовою частиною.

Варто зазначити, що росіяни постійно намагаються модифікувати та модернізувати всі наявні у них типи ракет та дронів, які застосовують для атак по Україні. Фахівці КНДІСЕ розповіли, про які саме особливості йдеться та яку роль відіграють західні комплектуючі у змінах ворожої зброї. Ворог використовує не лише західні компоненти. За словами директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександра Рувіна, компоненти до БПЛА, якими ворог атакує Україну, постачають близько 50 виробників з Китаю.

Крім того, експерти КНДІСЕ встановили, що російські ракети Х-69, якими окупанти бʼють по Україні, створені з кількох видів озброєння і мають іноземні комплектуючі.

У публічному просторі протягом останніх місяців з’являється дедалі більше заяв і звернень, у яких фігурує ім’я першого заступника Генерального прокурора України Марії Вдовиченко. Автори цих повідомлень наполягають на необхідності ретельної перевірки викладених фактів з боку антикорупційних та правоохоронних органів, оскільки йдеться про твердження, що виходять за межі звичайних внутрішніх робочих непорозумінь.

Окрему увагу громадськість звертає на те, що подібні сигнали надходять з різних джерел і мають схожий характер, що, на думку заявників, підсилює аргументацію щодо необхідності незалежного та неупередженого розгляду. У цьому контексті часто підкреслюється роль спеціалізованих антикорупційних інституцій, які покликані забезпечувати прозорість і довіру до державних органів.

За їхніми словами, кар’єра Вдовиченко в органах прокуратури розвивалася нетипово швидко — за близько 11 років роботи вона обійняла одну з ключових посад у системі. Частина джерел пов’язує це не з професійними здобутками, а з неформальними зв’язками у політичних та силових колах. У заявах згадується ім’я Олега Кіпера, з яким, за твердженнями співрозмовників, вона нібито перебувала в особистих стосунках. Водночас ці дані мають характер повідомлень і не підтверджені жодними офіційними рішеннями.

Окремо порушується питання подій 2009 року. Джерела стверджують, що тоді Вдовиченко могла фігурувати в матеріалах кримінального провадження за статтею, пов’язаною з незаконним обігом наркотичних речовин. Водночас у відкритому доступі підтвердження або спростування цієї інформації немає, а згадки про справу, за словами заявників, згодом зникли з реєстрів. Відсутність публічних роз’яснень з цього приводу лише посилює запит на офіційну перевірку.

Найбільш резонансними є твердження щодо періоду роботи Вдовиченко в прокуратурі Києва. За словами заявників, через неї нібито погоджувалися рішення про продовження строків досудового розслідування у справах за тяжкими статтями, зокрема щодо державної зради та незаконного переправлення осіб через кордон. У заявах фігурують суми від кількох тисяч доларів за процесуальний підпис. Проте ці дані поки що залишаються на рівні свідчень і не мають процесуального підтвердження.

Також повідомляється про можливу активізацію посередників та адвокатів, які нібито пропонували «вирішення питань» у кримінальних провадженнях і сприяння у винесенні виправдувальних вироків. У зверненнях згадуються значні суми — до 100 тисяч доларів за окремі епізоди. Усі ці твердження потребують ретельної перевірки компетентними органами.

Ще один блок заяв стосується ймовірної підготовки до виїзду за кордон. За словами джерел, Вдовиченко нібито може планувати залишити Україну та має активи за межами держави, зокрема нерухомість, оформлену на родичів. Водночас офіційних підтверджень цієї інформації немає.

У матеріалах також фігурують припущення про можливе покровительство з боку впливових посадовців, що, на думку заявників, могло б пояснювати відсутність публічної реакції антикорупційних інституцій. Однак ці твердження не мають доведеного характеру.

Важливо зазначити, що всі наведені обставини є саме заявами та повідомленнями джерел і не свідчать про встановлену вину посадовиці. Водночас з огляду на її статус у системі прокуратури суспільство має право на прозору і неупереджену перевірку викладених фактів. У подібних ситуаціях відкритість та офіційна позиція правоохоронних органів є ключовими для збереження довіри до інституцій правосуддя.