У Київській області забудовники претендують на землю Дельта Банку

11 вересня 2025 року Велика палата Верховного Суду ухвалила остаточне рішення у справі №990/320/23, залишивши без змін указ президента від 18 липня 2022 року щодо втрати громадянства України Ігорем Коломойським. Адвокат бізнесмена Олександр Лисак повідомив про завершення судового розгляду, який тривав кілька років і мав широкий суспільний резонанс.

Матеріали справи свідчать, що ще у 1995 році Коломойський, будучи громадянином України, отримав громадянство Ізраїлю. На той час українське законодавство не передбачало автоматичної втрати громадянства при набутті іншого, проте пізніші зміни до нормативної бази визначили чіткі механізми визнання подвійного громадянства як підстави для втрати українського. Суд детально розглянув усі фактичні та юридичні обставини, включно з деклараціями бізнесмена, офіційними документами іноземних держав і попередніми рішеннями урядових органів.

Однак у 2022 році президент України підписав указ №502/2022, яким Коломойського визнано таким, що втратив громадянство України. Бізнесмен оскаржив цей документ у Касаційному адміністративному суді, який розглянув справу в складі Верховного Суду. Як зазначив адвокат Лисак, суть справи полягала у юридичній колізії, що стосується дії законів у часі. Він нагадав, що відповідні зміни до Закону “Про громадянство України”, які передбачають втрату громадянства через набуття іншого, були внесені лише у 1997 та 2001 роках — тобто після того, як Коломойський отримав громадянство Ізраїлю.

“Відповідно до статті 58 Конституції України, закон не має зворотної сили. Застосування норм, прийнятих після 1995 року, до подій того часу є порушенням принципу незворотності дії закону”, — наголосив адвокат.

Особливу увагу викликає окрема думка двох суддів Великої палати Верховного Суду — Миколи Мазура та Олега Кривенди. У своєму документі вони прямо вказали на неприпустимість ретроспективного застосування законодавства та зазначили, що рішення суду порушує конституційні гарантії. На думку захисту, справа Коломойського має значення не лише для самого бізнесмена. Йдеться про створення прецеденту, який може торкнутися тисяч українців, що перебувають або перебували у подібних правових умовах — зокрема тих, хто має іноземне громадянство, отримане ще до змін у законодавстві.

У цьому контексті Лисак звернув увагу на ухвалення нового закону про множинне громадянство, який хоч і не дозволяє вільно мати кілька паспортів, однак не передбачає автоматичної втрати українського громадянства лише через наявність іншого. На його думку, справа Ігоря Коломойського демонструє необхідність перегляду застарілих норм та адаптації законодавства до сучасних реалій.

Колишньому президентові Української асоціації футболу Андрію Павелку висунули нове звинувачення в рамках кримінального розслідування щодо корупційних схем у футболі. За даними слідства, він разом із групою інших високопосадовців футбольної федерації заволодів коштами, що надійшли від УЄФА у 2015–2016 роках. Мова йде про суму 9,32 млн євро, які мали бути використані на розвиток українського футболу, однак були незаконно присвоєні.

Ця справа стала новим етапом у розслідуваннях, що стосуються фінансових порушень на найвищому рівні спортивного керівництва в Україні. Окрім Андрія Павелка, серед фігурантів знаходяться інші колишні функціонери, зокрема Володимир Генінсон, колишній президент Української Прем’єр-Ліги, а також екс-фінансовий директор УАФ Євгенія Сагайдак та колишній генеральний секретар УАФ Юрій Запісоцький. Крім того, до справи залучена Катерина Краснокутська, яка під час депутатської діяльності Павелка у Верховній Раді працювала його помічницею.

За даними ЗМІ, ще у 2024 році Павелко, маючи підозру у корупції під час будівництва заводу з виготовлення штучної трави для футбольних полів, виїхав за кордон, пред’явивши довідку про інвалідність. У першому кримінальному провадженні він провів у СІЗО понад вісім місяців, але у лютому 2024 року Львівський апеляційний суд випустив його на свободу. Незабаром на посаді президента УАФ його замінив відомий футболіст Андрій Шевченко.

Спершу переслідування Павелка у політичних колах сприймали як тиск з Банкової, щоб змусити його поступитися місцем Шевченку. Після цього, коли він вийшов на свободу, з’явилася думка, що проблеми в Україні для нього вирішені. Однак нове кримінальне провадження свідчить, що ситуація залишається складною для колишнього очільника УАФ.