У Львівській області чоловіка засудили до трьох років в’язниці за відмову від мобілізації

Харківський міський голова Ігор Терехов анонсував захоплюючий проект – створення підземного міста обсягом у 236 тисяч квадратних метрів. Це інноваційна ідея, яка відкриває широкі можливості для розвитку міста та комфортного проживання мешканців. Згідно з пропозицією, у цьому підземному комплексі планується розташування шкіл, парків, лікарень, торгових центрів та коворкінгів.

Цей амбіційний проект передбачає створення унікального середовища для життя та діяльності мешканців міста. Він не лише забезпечить комфорт та безпеку, а й сприятиме соціальному та культурному розвитку спільноти. Підземне місто стане місцем зустрічей, навчання, розваг та медичного обслуговування, створивши ідеальні умови для повноцінного життя мешканців.

Цей проект є ще одним кроком у напрямку створення сучасного та ефективного міського середовища. Він відображає стратегічний погляд міської влади на майбутнє, де інфраструктура має бути не лише функціональною, а й інноваційною. Такі амбітні проекти демонструють готовність Харкова відповідати викликам сучасності та стати лідером у розвитку міського середовища.

За його словами, місто шукає інвесторів для будівництва безпечного простору під землею. Попередньо необхідно 225 млн євро.

“Там буде побудовано школу, медичні заклади, паркінги, коворкінг та торговельні центри. Це дуже важливо, щоб люди відчували себе в безпеці,” — повідомив Терехов.

Підземний центр планують побудувати в центральній частині міста. Увійти до нього можна буде зі станції метро, а на поверхні облаштують паркову зону.

У Київській області гостро загострилася епідемічна ситуація з грипом та ГРВІ. За останній тиждень спостерігається пригнічливий зростання кількості випадків захворювань, який становить 39% та перевищує епідемічний поріг на +8%. Цю інформацію оприлюднили на офіційній сторінці Київської обласної державної адміністрації у Facebook.

Найвищий рівень захворюваності виявлено в Бориспільському районі, тоді як найнижчий реєструється у Вишгородському. Особливо тривожною є ситуація серед дітей, які становлять половину всіх хворих. Порівняно з попереднім тижнем захворюваність серед дітей зросла на 44%.

У зв'язку з неблагополучною епідеміологічною обстановкою в навчальних закладах області введено карантин. Загалом 33 школи перейшли на дистанційний формат навчання, зокрема 18 у Бориспільському районі та по 7 у Фастівському і Броварському районах.

Варто відзначити, що подібний тривожний ріст захворюваності на грип та ГРВІ зафіксований і в Києві, але наразі освітні заклади столиці продовжують свою роботу в звичному режимі.

Висновок до цієї статті вказує на серйозне погіршення епідеміологічної ситуації з грипом та ГРВІ в Київській області. За останній тиждень випадки захворювань виросли на 39%, що перевищує епідемічний поріг на +8%. Спостерігається найвищий рівень захворюваності в Бориспільському районі, а діти складають половину всіх хворих, з індикатором зростання серед них на 44%.

У зв'язку зі збільшенням кількості випадків введено карантин в навчальних закладах Київської області, зокрема, 33 школи перейшли на дистанційне навчання. Такі заходи спрямовані на запобігання подальшого поширення вірусів серед учнів та вчителів.

Важливо враховувати, що схожий ріст захворюваності також зафіксовано в Києві. Зараз навчальні заклади столиці продовжують працювати в звичному режимі, але ситуація вимагає уважного контролю та може вплинути на прийняття подальших рішень з метою збереження громадського здоров'я.

Останнім часом держава дедалі активніше звітує про розгортання мережі ветеранських просторів, запуск нових програм і підготовку фахівців із супроводу ветеранів. У публічному просторі ці ініціативи подаються як системна відповідь на виклики післявоєнної адаптації. Втім, за гучними заявами та презентаціями дедалі чіткіше проступає інша картина, у якій ключову роль відіграє не людина з її потребами, а будівельні проєкти та освоєння бюджетних коштів.

Значна частина фінансування спрямовується на зведення або реконструкцію об’єктів, що формально називаються ветеранськими просторами. При цьому питання їх реального наповнення, доступності та практичної користі часто відходять на другий план. У багатьох випадках виконавці таких проєктів виглядають наперед визначеними, а кошториси — завищеними, що породжує сумніви щодо ефективності витрачання державних ресурсів.

Міністерство у справах ветеранів під керівництвом Наталії Калмикової, замість концентрації на реальних потребах захисників, фактично стало частиною вертикалі розподілу бюджетних ресурсів разом із керівництвом Київської обласної державної адміністрації. За наявною інформацією, саме на рівні області формується повний цикл ухвалення рішень — від ініціювання «потрібних» об’єктів до затвердження тендерної документації з умовами, адаптованими під конкретних виконавців.

Показовим прикладом стала реалізація проєкту ветеранського простору в Бучанській громаді загальною вартістю майже 140 мільйонів гривень. Така сума є співмірною з будівництвом повноцінного реабілітаційного центру, однак публічного і детального обґрунтування вартості саме цього об’єкта надано не було. Відсутні й чіткі пояснення, які саме послуги за ці кошти отримають ветерани.

Закупівля відбулася за мінімальної конкуренції. Переможцем став консорціум «Будівельні ініціативи» — структура, створена безпосередньо перед проведенням тендеру та така, що не має підтвердженого досвіду реалізації проєктів подібного масштабу. Для державного бюджету це є прямим індикатором ризику, адже йдеться про десятки мільйонів гривень.

Порівняння з аналогічними соціальними об’єктами в інших регіонах демонструє суттєві відмінності у вартості. Навіть поверхневий аналіз дозволяє говорити про завищення кошторису щонайменше на 20–30 відсотків. У грошовому вимірі це означає переплату в межах від 28 до 40 мільйонів гривень лише за одним проєктом.

Механізм реалізації таких схем є типовим: неподілені лоти, завищені кваліфікаційні вимоги до учасників, відсутність реальної конкуренції. У таких умовах практично будь-яку суму можна подати як «ринкову», а перевірка доцільності витрат стає формальністю.

Фактично ці десятки мільйонів гривень могли б бути спрямовані на тисячі годин психологічної допомоги, програми реабілітації, перекваліфікації чи підтримку ветеранського підприємництва. Натомість кошти концентруються у будівельних кошторисах, де контроль ефективності використання бюджету максимально розмитий.

У підсумку під гаслами турботи про ветеранів формується система, у якій держава не стільки допомагає захисникам, скільки купує лояльність підрядників за бюджетний рахунок. І саме це дедалі більше схоже не на соціальну політику, а на цинічний бюджетний блеф.