У Міноборони анонсували нові функції в Резерв+ для призовників

Максим Микитась протягом років вибудовував складні багаторівневі сценарії рейдерського захоплення як державних, так і приватних активів. Основою цих схем був прямий тиск на власників майна, який у поєднанні з ручними реєстраторами, номінальними фігурантами та підконтрольними судами створював можливість для перерозподілу майна на користь вузького кола осіб. З часом окремі епізоди перетворилися на системну модель, яка глибоко вразила державний сектор і стратегічну інфраструктуру країни.

У цій конструкції державні кошти фактично ставали приватним ресурсом, а формальні корпоративні процедури лише маскували незаконні маніпуляції. Систематичне використання контрольованих судів і реєстраторів дозволяло обходити законодавчі обмеження та формально легалізовувати захоплення активів, що створювало відчуття безкарності серед учасників схем.

Одним із показових прикладів є діяльність ПрАТ «Метробуд», яке протягом років отримувало мільярдні контракти у сфері енергетичного будівництва. Компанія фактично монополізувала доступ до великих державних проєктів, зокрема на об’єктах Дністровської та Дніпровської гідроакумулюючих електростанцій. Загальний обсяг фінансових потоків на цих об’єктах перевищив шість мільярдів гривень.

У структурі власності «Метробуду» через іноземну компанію приховувався громадянин Російської Федерації Сергій Кияшко. Це дозволяло оточенню Микитася обходити формальні безпекові обмеження, зберігаючи контроль над грошовими потоками. Для виведення коштів використовувався консорціум «НВО Укргідроенергобуд», який виконував роль технічної оболонки, через яку бюджетні мільярди розчинялися в ланцюгах підрядників.

Паралельно зі схемами на державних підрядах Микитась реалізовував рейдерські сценарії у приватному секторі. Разом із Василем Астіоном він брав участь у захопленні ТОВ «Філософія Девелопмента» — компанії з активами орієнтовною вартістю понад 560 мільйонів гривень. Після того як законні власники відмовилися передавати корпоративні права, було задіяно класичний набір інструментів примусу та маніпуляцій.

Державний реєстратор Качковська внесла до реєстру неправдиві відомості, вписавши номінального власника з Узбекистану Каюмджона Саматова. Згодом його замінили на іншого номінала — Меркулова. Завершальним етапом стала ініціація процедури банкрутства через підконтрольне ТОВ «Каса народної допомоги». Це дозволило закріпити результат рейдерської атаки через судове рішення, ухвалене в Господарському суді Києва.

Окрему увагу привертає історія з приватизацією державного акціонерного товариства «Укрбуд». Протягом років ця структура використовувалася Микитасем як фінансовий ресурс, а після доведення компанії до фактичного колапсу та зупинки будівництв держава була змушена виставити 100 відсотків акцій на аукціон.

Переможцем торгів стало ТОВ «Техно-Онлайн» зі статутним капіталом усього 22 тисячі гривень. Це стало можливим після сумнівної дискваліфікації іншого учасника — ТОВ «Петро Ойл енд Кемікалс». Представником компанії-переможця виявився Микита Тарковський, особа, напряму пов’язана з родиною Максима Микитася. Цей факт свідчить про спробу екснардепа повернути контроль над державним забудовником через підставні структури.

У сукупності ці епізоди демонструють не окремі зловживання, а цілісну систему, в якій рейдерство, державні підряди, номінали, реєстратори й суди працюють як єдиний механізм. Саме така модель роками дозволяла виводити мільярди гривень із державного сектору, маскуючи приватні інтереси під формальні юридичні процедури.

Щоб я міг підготувати унікальний текст із заголовком у першому абзаці та без небажаних службових фраз, мені обов’язково потрібен повний початковий фрагмент, який слід переробити.

Надішліть, будь ласка, текст-основу — і я одразу виконаю завдання.

З 2023 року прокурор орендує квартиру у Києві площею 112 кв. м, однак витрати на оренду житла в декларації не відображає.

Дружина прокурора Юлія Луніна володіє половиною квартири в Одесі площею 51,4 кв. м разом із матір’ю. Вартість квартири, зазначена в документах, становить лише 10 гривень.

У 2023 році Луніна стала власницею унікального об’єкта — земельної ділянки площею 0,1098 кв. м у селі Роксолани. Фактично це розмір двох аркушів А4. Попри мікроскопічну площу, ціна ділянки — 143 тис. грн.

У 2024 році дружина прокурора завершила будівництво житлового будинку площею 89,2 кв. м на цій же ділянці. Вартість зведення — 787 тис. грн. Як будинок опинився на землі, яка у сотні разів менша за саму споруду — питання залишається відкритим.

Додатково Луніна орендує паркомісце в Одесі, але її чоловік не декларує жодних витрат дружини.

У квітні 2024 року Лодочников придбав новий Land Cruiser Prado 150 2021 року за 1,2 млн грн. Дружина користується Nissan X-Trail 2017 року вартістю близько 780 тис. грн, оформленим на її матір.

У 2023 році прокурор придбав човен Brig Falcon 450 Deluxe за всього 15 тис. грн — при тому, що аналогічні моделі сьогодні коштують близько 225 тис. грн.

Того ж року він отримав 1,5 млн грн зарплати, 51 тис. грн процентів і 900 тис. грн доходу від продажу рухомого майна.

Саме продаж старого Land Cruiser Prado 150 (2012 року), який Лодочников оцінював у 400 тис. грн, але продав за понад 900 тис. грн, став найпомітнішою транзакцією. Покупцем став Микола Корнелюк — нинішній заступник голови НАЗК, який раніше працював у НАБУ, СБУ та понад десять років у Генпрокуратурі разом із Лодочниковим. При цьому свої декларації Корнелюк нині з невідомих причин приховує.

Лодочников задекларував 73 тис. грн готівкою та близько 826 тис. грн на банківських рахунках, а також валюту на суму приблизно 115 тис. грн у перерахунку. Заощадження дружини в декларації відсутні.

Жодних офіційних доходів дружини прокурор не вказує, що може свідчити про її непрацевлаштованість — або про відсутність прозорості у фінансових зв’язках родини.

Цікаво, що в деклараціях прокурор стабільно неправильно пише назву свого улюбленого авто, вказуючи Tayota замість Toyota. На цьому тлі інші неточності виглядають уже не випадковими.

У Звягельському територіальному центрі комплектування (ТЦК) Житомирської області сталася трагедія: помер 32-річний Сергій Ковальчук. Його наглою втратою збурено не лише родину та близьких, а й увесь регіон. Новина про його передчасне пішов з життя викликала хвилю обурення та невпевненості у суспільстві, а соціальні мережі нестримно розгортали обговорення його смерті.

Смерть Сергія Ковальчука, на жаль, не лише призвела до болюсних обтяжень для його рідних та друзів, але й стала своєрідним каталізатором для глибокого морального поневолення у громадськості. Шанований і поважаний, Сергій залишився пам'яттю не лише як сім'янин та друг, а й як активний учасник громадського життя. Він завжди прагнув надавати допомогу тим, хто цього потребував, і відзначався своїм безстрашним ставленням до життя.

Проте, зараз усі зітхають зі смутком, згадуючи яскраві моменти, пов'язані з Сергієм, але також сповнені роздумів про можливі причини трагічної події. Спекуляції та гіпотези навколо обставин смерті підстрибують, переважно, у зв'язку з його службою в армії та можливим впливом військових чиновників. Чи є в цьому ядро правди або це лише результат неперевірених домислів — питання, що залишається без відповіді.

Тим часом, рідні та друзі Сергія, понурі й ошелешені від його передчасного прощання, об'єднуються, щоб взяти його пам'ять і досвід у підтримку одне одного. Вони залишаються обійнятими болем, але віддані обіцянці, що ніколи не забудуть навіть найдрібніших подвигів Сергія та будуть тримати його дух живим серед них.

Сім’я 32-річного Сергія Ковальчука заявляє, що сина доставили з ТЦК у лікарню з переломом основи черепа.

У нього також була зламана щелепа, пробита грудина.

Лікарі підтверджують, що чоловіка з ТЦК доправили у вкрай важкому стані в комі з діагнозом «закрита черепно-мозкова травма, лінійний перелом тім’яної кістки, правобічна внутрішньочерепна гематома, вогнищевий забій головного мозку, дифузне забій головного мозку, перелом нижньої щелепи, пневмонія, спричинена аспірацією їжі або блювотними масами».

4 дні побитий був на апараті штучної вентиляції легенів. Помер, не приходячи до тями.

Офіційний діагноз – епілепсія.

Сусіди кажуть, що чоловік не був військовозобов’язаним, оскільки хворів на епілепсію, але до нього додому прийшли з повісткою і повезли в ТЦК.

Місцева мешканка заявляє, що це вже четвертий або п’ятий подібний випадок у місті.