У Миколаєві затримали працівника ТЦК за вимагання грошей

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

За словами народної депутатки та членкині комітету ВРУ з питань здоров’я нації Ольги Стефанишиної, реформа має на меті усунути застарілу систему, яка тривалий час не відповідала сучасним викликам. Усі функції МСЕК тимчасово передали до сфери охорони здоров’я, яка, за її словами, є “найсильнішою” серед дотичних галузей.

Хоча медична система взяла на себе функції МСЕК, це рішення не є ідеальним. Лікарі, які вже працюють у складних умовах, отримають додаткове навантаження.

“Це несправедливо, адже наші лікарі не повинні брати на себе функції, які їм не властиві. Але це було тимчасове рішення, щоб уникнути хаосу,” — зазначила Стефанишина.

Окрім того, передбачено виділення додаткових коштів на програму медичних гарантій, що має полегшити виконання нових обов’язків.

Кабінет Міністрів протягом пів року має розробити новий законопроєкт, який розподілить функції ліквідованих МСЕК між різними сферами, зокрема соціальною, освітньою та сферою зайнятості. Очікується, що нова система повноцінно запрацює з літа 2026 року.

“Це дозволить повернути медичній системі її основну функцію — охорону здоров’я, а не вирішення соціальних питань,” — підсумувала депутатка.

Якщо бойові дії триватимуть і протягом наступного року не відбудеться жодного суттєвого зниження інтенсивності, лінія фронту може стати ще менш рухливою. Про це в інтерв’ю «Українському Радіо» розповів командир окремої служби БпЛА Української добровольчої армії Ашот Арутюнян, наголосивши, що сучасні технології, зокрема безпілотники, швидко змінюють структуру війни та умови на передовій.

За словами Арутюняна, у разі збереження нинішньої динаміки боїв так звані «кілзони» — ділянки, де піхота не може безпечно пересуватися через постійну загрозу ураження, — будуть лише розширюватися. Зона ризику охопить значно більші території, а будь-яка спроба маневру чи просування стане набагато небезпечнішою. Така ситуація призведе до фактичного «застигання» фронту, оскільки більшість наступальних дій вимагатиме неймовірних ресурсів і ретельного планування.

Військовий наголошує, що найближчим часом на полі бою можуть з’явитися НРК — наземні роботизовані комплекси, здатні автоматично збивати дрони. При цьому нові акумулятори й збільшені ємності батарей дозволять безпілотникам літати далі та довше.

«Це просто збільшить “кілзону”. А велике збільшення “кілзони” призводить до того, що піхота не може її пересікати. Відповідно, фронт стає», — пояснив він.

Арутюнян зазначив, що можливе перемир’я означатиме заборону на “діп-страйки”, тобто удари на великі дистанції. У такому разі фахівці, які зараз займаються стратегічними ударами на 2–3 тис. км, працюватимуть на лінії бойового зіткнення.

Тоді зона ураження може значно зрости:

«Оця “кілзона” на 30–40, можливо, 100 км тепер виноситиметься військовими, які літали раніше на тисячі кілометрів… У нас з’явиться ще 100–150 км “сірої зони”, де пересуватися можна, але зупинятися — ні. Бо як тільки дрон-розвідник виявить ящик боєприпасів, туди прилетить крило зі 100 кг вибухівки».

На думку Арутюняна, ситуація з перевагою у дронах неоднозначна й залежить від типу та дальності їхнього застосування.

БПЛА до 50 км — значна перевага у росіян.

Бомбери до 30 км — перевага України.

FPV-дрони — приблизний паритет.

FPV на оптоволокні — ймовірна перевага РФ.

Стратегічні удари (Deep Strike) — Україна має ефективні рішення, але у РФ «їх просто достобіса».

Військовий також зазначив, що порівняння ефективності ударів некоректне, адже Україна б’є по інфраструктурі, а РФ — по містах.

«Якби ми били по містах, то в нас було б 90% уражень. А щоб в НПЗ попасти, то це треба постаратися», — наголосив він.