У п’ятницю в Україні буде сухо і тепло

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

На більшій частині території України погода буде хмарною з проясненнями. Вночі опадів не прогнозується, але вдень у західних, північних областях та в Криму можливі невеликі дощі, подекуди з мокрим снігом. Вітер переважно південно-західний, від 7 до 12 м/с, у західних регіонах можливі пориви до 15-20 м/с.

У столиці та Київській області очікується хмарна погода з проясненнями. Вночі без опадів, але вдень у деяких місцях можливий невеликий дощ. Температура повітря:

У зв’язку з можливими сильними поривами вітру на заході, рекомендується бути обережними на вулиці та уникати паркування автомобілів під деревами. Жителям регіонів з опадами слід підготуватися до можливого погіршення дорожніх умов.

Незважаючи на прохолодні ночі, вдень температура залишатиметься комфортною, що дозволить насолодитися останніми теплими днями перед приходом справжньої зими.

Колишній головнокомандувач Збройних сил України та нинішній посол України у Великій Британії Валерій Залужний у своїй новій колонці для LIGA.net дав надзвичайно гостру й масштабну оцінку російсько-українській війні на кінець 2025 року. Він наголошує, що після дванадцяти років бойових дій конфлікт уже давно переступив рамки регіонального протистояння й дедалі чіткіше проявляє ознаки майже світового конфлікту, що охоплює політичні, економічні та військові сфери впливу різних країн.

Залужний підкреслює, що сучасна війна не обмежується фронтовими лініями на українській землі. Її наслідки відчутні у глобальних економічних ланцюгах, енергетичних ринках і політичних альянсах. На думку експерта, дії Росії дедалі більше стимулюють консолідацію міжнародної спільноти навколо протидії агресії, водночас формуючи нові підходи до колективної безпеки та військових стратегій у різних регіонах світу.

Залужний наголошує: нинішня ситуація України не дозволяє говорити про «компромісний мир». Будь-яке швидке припинення війни на умовах Росії означатиме для України крах державності, втрату свободи та незалежності. Він зауважує, що агресивні амбіції Кремля не обмежуються лише Україною — вони створюють загрозу для всього регіону, а тому питання майбутньої архітектури безпеки повинне стати пріоритетом для Європи.

«Мир у Європі неможливий без нової системи безпеки щонайменше у Східній Європі», — підкреслює Залужний.

Для підсилення меседжу він цитує слова Бенджаміна Франкліна, які сьогодні звучать особливо гостро:«Ті, хто відмовляється від свободи заради тимчасової безпеки, не заслуговують ні свободи, ні безпеки».

Генерал також нагадує, що Друга світова війна завершилась повним розгромом агресора — але це радше виняток у світовій історії. «Більшість воєн закінчується або взаємною поразкою, або тим, що кожен вважає себе переможцем, або іншими, менш визначеними сценаріями», — пише він.

Його застереження адресоване не лише українцям, а й європейським суспільствам, які іноді схильні розглядати війну як локальну проблему. Залужний наголошує: ця війна вже давно перестала бути суто українською.

Професійна спілка працівників освіти і науки України оприлюднила жорстку заяву щодо пропозицій, які Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій включив до свого висновку стосовно проєкту державного бюджету на 2026 рік. Освітянська спільнота застерігає, що впровадження таких ініціатив може спричинити різке погіршення умов праці вчителів, масові звільнення та суттєве обмеження трудових прав педагогів, які й без того перебувають під значним навантаженням.

Однією з ключових пропозицій комітету є збільшення норми педагогічного навантаження з 18 до 22 навчальних годин на тиждень. У профспілці з’ясували, що подібне «оптимізаційне» рішення фактично означатиме зменшення кількості ставок і, відповідно, скорочення педагогічних працівників. За підрахунками фахівців, у багатьох навчальних закладах це може призвести до звуження кадрового складу на десятки відсотків, адже підвищена норма годин фактично «вбирає» ті робочі місця, які забезпечували нинішню кількість учителів.

Крім збільшення навантаження, профспілку обурили й інші пропозиції народних депутатів. Зокрема, йдеться про зменшення надбавок за вислугу років і престижність праці, а також про скасування підвищення зарплат за педагогічні звання. Це, за словами освітян, вдарить насамперед по найдосвідченіших учителях і зробить професію ще менш привабливою для молоді.

Профспілка окремо підкреслює, що такі підходи суперечать Конституції. У заяві нагадується, що стаття 22 Конституції України та рішення Конституційного Суду прямо забороняють звужувати обсяг уже наданих прав і свобод через ухвалення нових законів, у тому числі бюджетних, а також скасовувати або обмежувати дію інших законів під виглядом “бюджетної доцільності”.

«Ми категорично протестуємо проти запропонованих змін і закликаємо народних депутатів, Голову Верховної Ради, членів комітетів із питань бюджету, фінансів, податкової та митної політики не допустити ухвалення цих протизаконних норм у другому читанні, які порушують трудові права педагогів», — заявили у профспілці.

Освітяни вимагають відкликати скандальні пропозиції з проєкту держбюджету-2026 та зберегти чинні гарантії оплати праці вчителів, наголошуючи, що будь-які реформи мають проводитися не за рахунок погіршення становища педагогів, а через системну зміну підходів до фінансування освіти.

Міністр юстиції, Денис Малюська, повідомив про можливість внесення до Верховної Ради законопроєкту, що стосується мобілізації засуджених. Він наголосив на важливості цієї ініціативи, зазначивши, що є тисячі ув'язнених, які готові стати військовослужбовцями. Проте відмовлено у мобілізації тих засуджених, які порушували військову дисципліну або вчиняли злочини, пов'язані з виконанням свого військового обов'язку чи проти державності. Важливість підтримки з боку командирів також відзначена, але не буде нав'язуватися жодному з них мобілізованих військовослужбовців. Це лише командири, які розуміють, з ким матимуть справу, отримають відповідні підрозділи. Верховна Рада може прийняти законопроєкт до кінця весни.

Український міністр юстиції Денис Малюська оголосив про можливість внесення до Верховної Ради законопроєкту щодо мобілізації засуджених на військову службу. Цей крок є важливим кроком у забезпеченні армії необхідними кадрами, проте ініціатива передбачає виключення засуджених, які порушували військову дисципліну або вчиняли злочини проти державності. Підтримка з боку командирів також має важливе значення. Верховна Рада може прийняти законопроєкт до кінця весни, що сприятиме удосконаленню військової мобілізації та забезпеченню обороноздатності країни.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Бобровська підкреслила, що нині йдеться не про обов’язкову службу жінок, а про можливість отримати базову військову підготовку. “Для жінок наразі пропонують не обов’язкову службу в армії, а лише наявність досвіду на випадок повторної війни проти України”, – зазначила вона, додаючи, що цей підхід є частиною загальнонаціональної концепції національного спротиву.

При цьому депутатка уточнила, що жінки віком 18-25 років, як і чоловіки, повинні проходити базову військову підготовку або навчання на військовій кафедрі, що зробить їх військовозобов’язаними.

Раніше адвокатка та військова Євгенія Закревська зазначала, що мобілізація жінок – питання часу. Однак, за словами Бобровської, на даний момент прямих ініціатив з боку Генштабу щодо обов’язкової мобілізації жінок немає.