У СБУ планують звільнення голів управлінь у Києві та трьох областях

У Харкові розгортається гучна історія навколо використання коштів, виділених на капітальний ремонт 4-го поверху терапевтичного корпусу комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17». За інформацією з неофіційних джерел, правоохоронні органи перевіряють можливе існування схеми зловживань під час освоєння бюджетних грошей, спрямованих на відновлення медичного закладу.

У фокусі слідства опинилися рішення, ухвалені в межах міської управлінської вертикалі, а також дії посадовців, відповідальних за розподіл фінансування, організацію тендерних процедур і контроль за виконанням робіт. За попередніми даними, йдеться про можливе завищення вартості будівельних матеріалів, подвійне фінансування окремих етапів ремонту та використання підрядних організацій із ознаками фіктивності або пов’язаності між собою.

Ключовим елементом схеми став тендер UA-2025-09-17-014181-a на 17 811 000 грн. Замовник — КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» — свідомо встановив дискримінаційну вимогу: розрахунок договірної ціни виключно в програмному комплексі АВК-5. Це штучно обмежило конкуренцію та забезпечило перемогу єдиному учаснику — ФОП Костюку.

Аналіз укладеного договору №535 від 13 жовтня 2025 року виявив значні завищення вартості будматеріалів. Окремі позиції були переплачені у 2–6 разів і більше.

Зокрема:• вологостійкий гіпсокартон — 298 грн/м² при ринковій ціні 146 грн;• звичайний гіпсокартон — 270 грн/м² при ринку 110 грн;• кабель ВВГнг 3×2,5 мм² — 79,3 грн/м при реальних до 50 грн;• суміш Ceresit CM 117 — 45,28 грн/кг проти ринкових 21,6 грн;• алюмінієві перегородки — 20 000 грн/м², що в рази перевищує реальну вартість.

Ці та інші позиції свідчать про масштабне завищення кошторису та цілеспрямований розподіл бюджетних грошей між задіяними особами.

Після направлення скарг до ключових контролюючих та правоохоронних органів Харкова та України процес зрушив з місця. Харківська обласна прокуратура вже внесла відомості до ЄРДР за №42025220000000264 за ч. 4 ст. 191 КК України — розтрата та заволодіння майном у особливо великих розмірах.

Розслідування триває, і, за даними наших джерел, отримані матеріали — лише верхівка айсберга. З огляду на масштаби завищення бюджету та участь високопосадовців, справа може розширитися до повноцінного кримінального провадження з новими підозрами та фігурантами.

Телеведуча Ольга Фреймут, відома своєю увагою до тонкощів поведінки та етикету, не перестає дивувати своїх підписників у Instagram. На своєму блозі «Марафон сучасних манер» вона знову підняла важливу тему, що стосується не лише манер, а й особистого вигляду. Цього разу Фреймут звернула увагу на відео затримання жінки, яку підозрюють у коригуванні російських ударів по Києву.

На опублікованому кадрі видно момент арешту, а у своєму коментарі телеведуча з іронією підкреслює, що навіть у критичних ситуаціях важливо дбати про свій зовнішній вигляд. Зокрема, вона зазначила, що стан стоп підозрюваної залишає бажати кращого: «Знати, що кожен день може стати останнім, і мати такі брудні, потріскані п’ятки?» — обурилася Фреймут.

Цей коментар викликав жваве обговорення в мережі. Частина підписників підтримала телеведучу, зазначивши, що Фреймут завжди послідовна у своїй темі про вихованість і доглянутість. Інші ж розцінили її слова як недоречні у контексті серйозного кримінального інциденту.

Раніше Ольга вже потрапляла в центр уваги через різкі зауваження у своєму блозі. Зокрема, вона розкритикувала розкішний букет вартістю понад пів мільйона гривень, назвавши такий жест проявом несмаку.

Попри суперечливу реакцію, Фреймут продовжує демонструвати, що тема етикету для неї — не просто контент, а світоглядна позиція. Навіть у кризових ситуаціях, за її словами, важливо залишатися гідною людиною, не забуваючи про повагу до себе та оточення.

Німецькі науковці з Університету Кайзерслаутерн-Ландау провели масштабне дослідження, щоб з’ясувати, наскільки дитячі таланти впливають на майбутні професійні досягнення. Виявилося, що виняткові здібності у спорті, музиці чи науці в ранньому віці не гарантують автоматично успіху у дорослому житті.

Дослідження охопило більше ніж 34 тисячі талановитих дітей — спортсменів, шахістів, музикантів та юних науковців. Аналітики порівнювали їхні дитячі досягнення з подальшою кар’єрою та життєвими результатами. Результати показали цікаву закономірність: лише невелика частина дітей, які досягли значних успіхів на ранніх етапах, змогла досягти подібних вершин у дорослому житті.

Вчені зазначають, що успішні дорослі частіше спершу пробували кілька напрямів, мали ширші інтереси та не спеціалізувалися надто рано. Це дозволяло їм знайти справу, що найкраще відповідає природним здібностям, розвивати навичку швидкого навчання та уникати вигорання.

Дослідники підкреслюють: інтенсивна підготовка важлива для формування професіоналів, але шлях до світового рівня часто довший, гнучкіший і менш передбачуваний, ніж прийнято вважати.