У СБУ планують звільнення голів управлінь у Києві та трьох областях

Мішель Андраде, відома українська співачка, під час своєї відпустки на Балі вирішила поєднати спокій пляжного відпочинку з елементом пригоди. Відома своєю сміливістю та бажанням експериментувати, артистка разом із близькими подругами влаштувала незабутню дегустацію одного з найбільш екзотичних і суперечливих фруктів світу — дуріану. Цей плід здобув репутацію завдяки своєму сильному і непередбачуваному запаху, через що він заборонений до перевезення в багатьох готелях, літаках та громадському транспорті.

На відео, яке Мішель поділилася в соцмережах, співачка позує в стильному купальнику, тримаючи шматочок дуріану в руках. Вона з невеликим хвилюванням і навіть усмішкою готується спробувати цей "легендарний" смаколик. Однак, замість того, щоб бути враженою смаком екзотичного плоду, першою емоцією, яку пережила співачка, був саме запах. Аромат дуріану настільки інтенсивний і незвичний, що він міг би відштовхнути навіть найбільш відважних гурманів. Проте Мішель, як справжня дослідниця нових смаків, не відмовилася від спроби і вирішила подолати свою початкову реакцію.

Артистка не стала прикрашати свої враження і відреагувала максимально прямо, зізнавшись, що запах фрукта нагадав їй дуже неприємні асоціації. Вираз обличчя Мішель у цей момент лише підтвердив: для нюху це було справжнє випробування.

Попри відразу, Андраде все ж наважилася скуштувати дуріан. І саме тут її чекала несподіванка. На відміну від запаху, смак виявився значно приємнішим. За словами співачки, він нагадав ніжне поєднання манго та вершків.

Таким чином балінський експеримент завершився на позитивній ноті. Хоча аромат дуріану зірку відверто шокував, сам смак змусив визнати: репутація цього фрукта не така однозначна, як здається на перший погляд.

Український уряд, перебуваючи в умовах воєнного стану і ставлячи перед собою завдання забезпечення достатнього фінансування державного бюджету, активно розглядає можливість впровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Варто зауважити, що на сьогоднішній день військовий збір оплачується тільки зі заробітної плати працівників, і його розмір становить 1,5%. ФОПи ж, відповідно до чинного законодавства, звільнені від такого обов'язку, але це може змінитися з прийняттям нового законопроекту.

Україна нараховує понад 2 мільйони ФОПів, з яких за останні 12 місяців (з 1 лютого 2023 року по 1 лютого 2024 року) ще 315 тисяч нових зареєструвалися. Ця ситуація свідчить про значний приріст підприємницького середовища в країні. Варто також зазначити, що ФОПи сплачують зі свого доходу єдиний податок, єдиний внесок, податок на додану вартість (загальна система оподаткування), проте, в період воєнного стану і на 12 місяців після його закінчення, єдиний внесок сплачується добровільно за умови, що такий підприємець не отримує стажу за цей період.

Пропозиція про підвищення військового збору для фізичних осіб до 5% стане додатковим джерелом доходу для державного бюджету, спрямованого на потреби військових заходів. Втім, важливо врахувати, що запровадження військового збору для ФОПів є складною і невідкладною задачею, яка вимагає комплексного аналізу та узгодження з інтересами підприємницького середовища країни.

У висновках можна відзначити, що запровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців українським урядом є обгрунтованим за умови посилення обороноздатності країни та забезпечення необхідних фінансових ресурсів для військових заходів. Однак така ініціатива потребує ретельного аналізу і урахування інтересів підприємницького середовища. Важливо збалансувати необхідність додаткових надходжень до бюджету з розвитком підприємництва та стимулюванням економічного зростання. Такий крок вимагає широкого обговорення і консенсусу серед учасників економічного процесу та законодавчої влади для максимальної ефективності його реалізації.

Оприлюднені листування Джеффрі Епштейна, які стали доступними в межах розслідувань його діяльності та зв'язків, проливають світло на відносини українського бізнесмена Віктора Пінчука з міжнародною елітою. Зокрема, у переписці згадуються зустрічі і контакти Пінчука з ключовими фігурами світової політики та бізнесу, що мали місце в Давосі. Зазначені зустрічі часто відбувалися в рамках приватних заходів, організованих фондом Пінчука, де обговорювалися важливі питання української політики та економіки.

Листування дає змогу побачити, як впливові міжнародні кола обговорювали українські питання в контексті глобальних викликів, зокрема питання реформ, боротьби з корупцією та інтеграції України до світових економічних структур. Ці приватні обговорення часто відбувалися в закритих колах, що давало можливість лобіювати інтереси та створювати нові політичні і бізнес-стратегії.

Особливу увагу привертає період січня 2014 року. Тоді Білл Гейтс був присутній у Давосі, а листування свідчить про обговорення української теми не як частини офіційного форуму, а у форматі приватних, закритих зустрічей. У листах також згадується радник «Yuri», ймовірно Юрій Мільнер, що вказує на перетин інтересів російських і ізраїльських інвесторів із українською порядком денного.

Ще один епізод датується травнем 2019 року — за кілька місяців до смерті Епштейна. У листуванні з ним бере участь ексміністр фінансів США Лоуренс Саммерс, який обговорює форум Пінчука та зазначає, що Володимир Зеленський «потребує підтримки», а Володимир Путін «з презирством заявляє, що Зеленським керують ізраїльтяни».

Хоча жоден із цих епізодів не свідчить про порушення закону, вони демонструють тривалу практику обговорення українських питань у закритих колах, де перетинаються інтереси олігархів, західних ексчиновників, інвесторів із російськими зв’язками та оточення Епштейна. Участь Віктора Пінчука у цьому нетворкінгу підкреслює роль приватних фондів і особистих контактів у формуванні іміджу та зовнішньої політики України.