У яких сферах в Україні зараз найвищі зарплати

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Державний секретаріат країни з’ясував, що українська компанія отримала 645 тисяч патронів через польського імпортера «UMO». Зазначається, що компанія-виробник не знала про подальше перенаправлення боєприпасів, припускаючи, що вони залишаться в Польщі.

«Розслідування дійшло висновку, що польська компанія не виконала договірні зобов’язання перед швейцарським виробником, і боєприпаси опинилися в Україні».

Швейцарія забороняє експорт своєї військової техніки в країни, що перебувають у конфлікті, через свою політику нейтралітету.

На території Павловської психіатричної лікарні в Києві знаряджується особливий куточок — терапевтичний сад, спрямований на відновлення психічного здоров'я тих, хто зазнав важких випробувань через війну. Ця ініціатива, започаткована данським урбаністом Мікаелем Колвіллом Андерсеном, має на меті перетворити земельний майданчик у простір для відновлення душі та тіла.

Коли у Данії садова терапія вже довела свою ефективність, стає зрозумілим, що вона може стати корисною і для українців, особливо тих, хто потрапив у військові дії та постраждав внаслідок них. Садове оточення, збагачене рослинами та спеціально створеними елементами дизайну, має великий потенціал у розслабленні, заспокоєнні та підтримці процесу відновлення.

Створення терапевтичного саду — це не лише нова ініціатива для Києва, але й крок до того, щоб забезпечити належну підтримку та догляд за тими, хто пережив важкі часи. Надія на те, що цей сад стане не лише місцем відпочинку, але й джерелом сили та підтримки для тих, хто його потребує, є великою.

У Данії терапевтичні сади знаходяться у кожному місті і довели свою ефективність у реабілітації. Мікаель зазначив, що українцям такий підхід особливо необхідний через високий рівень стресу, спричиненого війною, який призвів до поширення посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Останнім часом на території лікарні відбулася акція “Толока”, в рамках якої сотні волонтерів долучилися до підготовки місця для майбутнього саду. Терапевтичний сад буде поділений на три зони, враховуючи крутий схил території. Перша зона призначена для людей з важким ПТСР, які уникають контактів із зовнішнім світом. Друга зона призначена для тих, хто вже готовий спілкуватися про свої проблеми, а третя – для активної діяльності та роботи з руками.

Координаторка акції “Толока”, архітекторка Дарина Рощук, розповіла, що вони вивчили досвід зарубіжних садів, де акцент робиться на роботі руками. У саду планується вирощування овочів і фруктів, які можна буде використовувати у лікарні, а також створення спеціальних зон для розвитку сенсорної та моторної майстерності.

Організатори планують завершити роботи над садом до початку червня та запросити всіх, хто потребує підтримки та спокою, скористатися цією новою терапевтичною можливістю.

Президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко підкреслив, що участь національної збірної у Чемпіонаті світу 2026 року є стратегічним завданням не лише для спорту, а й для всієї країни. Турнір, який відбудеться у Канаді, США та Мексиці, стане одним із наймасштабніших в історії футболу, і, за словами Шевченка, Україна повинна зробити все можливе, аби бути серед його учасників.

Він наголосив, що виступ на світовій першості має символічне значення у нинішній час, коли увага міжнародної спільноти до України надзвичайно важлива. «Це більше, ніж гра. Це спосіб нагадати світові про нашу країну, про людей, які борються й не здаються. Коли український прапор знову з’явиться на полі світового турніру — це стане сигналом сили, єдності та нескореності», — зазначив очільник УАФ.

Президент УАФ підкреслив, що попереду на команду Сергія Реброва чекають два визначальні поєдинки — проти Франції та Ісландії. Саме ці матчі стануть вирішальними в боротьбі за путівку на світовий форум.

Від їхнього результату залежить формат подальшої участі: у разі позитивного сценарію Україна може пройти відбір безпосередньо або отримати шанс у стикових матчах. Якщо обидва поєдинки завершаться невдало — боротьба за вихід на Мундіаль для «синьо-жовтих» завершиться.

Шевченко назвав ці ігри моментом відповідальності не лише для футболістів, а й для всієї країни.

«Це важливо для гравців, для тренерського штабу, для футбольної спільноти. Але не менш важливо — для людей, які вболівають за Україну, вірять у команду і чекають сильного меседжу зі світу спорту», — додав він.

ЧС-2026 стане першим в історії чемпіонатом світу, який приймуть одразу три країни, а також першим турніром із розширеним форматом — 48 учасників замість 32. Це відкриває додаткові можливості для команд, які ведуть боротьбу за кваліфікацію.