У ЗСУ найбільший попит на службу в підрозділах БПЛА

Військово-аналітичний комітет скасував запобіжний захід щодо експосадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні під час укладення контрактів на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Про це повідомив у своєму коментарі "Суспільному" адвокат Назар Кульчицький. Рішення суду полягало в зміні запобіжного заходу з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Суд вирішив відпустити Лієва під особисте зобов'язання та направити його ухвалу в слідчий ізолятор. Але, як зазначив адвокат, під час засідання прокурор за невідомих причин не з'явився. Справу щодо Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли знайти достатніх доказів для підозри про розкрадання, повідомив суддя Ярослав Шкодін. "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд", — прокоментував суддя. Відзначимо, що Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був відпущений додому під особисте зобов'язання. Проте, ВАКС 9 квітня скасував це рішення, і, як пояснює адвокат, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

Висновки щодо цієї статті можна зробити наступні:

• Згідно з рішенням Військово-аналітичного комітету, експосадовець Міністерства оборони Олександр Лієв був звільнений від запобіжного заходу, а саме відтримання під вартою, і відпущений під особисте зобов'язання.

• Суд не зміг продемонструвати наявність достатніх доказів стосовно підозри у розкраданні, що призвело до повернення справи в Національну поліцію.

• Відзначається, що у процесі судового засідання прокурор не з'явився, що може вплинути на об'єктивність судового розгляду.

• Лієва вже раніше брали під варту з заставою, але пізніше він був відпущений під особисте зобов'язання. Проте, скасування рішення щодо тримання його під вартою призвело до того, що він залишився без запобіжного заходу.

• Відмова у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу підтверджується згодою обвинувачення, що може мати важливі наслідки для подальшого розгляду справи.

Отже, ця ситуація підкреслює важливість забезпечення об'єктивності та правозахисту в судовому процесі, а також необхідність дотримання законності та виважених рішень у вирішенні справ.

Український конфлікт: Фінансовий Таймс розглядає нову реальність

Висновки з цієї статті вказують на зростаючу увагу Заходу до ситуації в Україні, яка стає все більш критичною. Росія активно використовує свої ресурси для продовження війни, тоді як Захід поступово усвідомлює необхідність глибшого втручання. Пакети допомоги від ЄС та двосторонні угоди з деякими країнами Європи є кроком вперед, проте навіть такі заходи вважаються недостатніми перед поширюючимся конфліктом. Зростаюча дискусія про відправлення військ та передачу Україні ракет показує, що Європа поступово рухається до більшого залучення в цей конфлікт. Отже, у майбутньому можна очікувати більш активної реакції Заходу на кризу в Україні.

Стрес зазвичай пов’язують із робочими навантаженнями, емоційними конфліктами або різкими змінами у житті. Проте дедалі більше фахівців звертають увагу на менш очевидний, але надзвичайно впливовий чинник — щоденне харчування. Те, що людина їсть і п’є, може безпосередньо впливати на рівень кортизолу — гормону, який відповідає за реакцію організму на напругу та небезпеку.

Деякі продукти й напої здатні стимулювати різкі гормональні коливання, які організм сприймає як сигнал тривоги. Надлишок цукру, рафінованих вуглеводів або кофеїну може призводити до швидких стрибків рівня глюкози в крові, після яких настає різкий спад енергії. У відповідь тіло активує захисні механізми, підвищуючи вироблення кортизолу, що з часом формує відчуття постійної втоми, дратівливості та внутрішньої напруги.

Чипси, крекери, ароматизовані снеки та готові заморожені страви містять надлишок солі, простих вуглеводів і насичених жирів. Таке поєднання може підвищувати артеріальний тиск, провокувати запалення та порушувати баланс мікрофлори кишківника, що безпосередньо впливає на рівень кортизолу. Більш спокійною альтернативою стануть сирі горіхи, насіння або запечені снеки з мінімальною обробкою.

Алкоголь часто сприймають як спосіб розслаблення, але його ефект оманливий. Спочатку рівень кортизолу справді знижується, проте згодом виникає різкий «відскок» — гормон стресу зростає. Регулярне вживання алкоголю може порушувати сон і посилювати тривожність. Кращим вибором стане помірність, чергування алкоголю з водою або безалкогольні напої.

Високі дози кофеїну швидко активують нервову систему, але водночас підвищують кортизол. Наслідком можуть бути тремтіння, дратівливість і проблеми зі сном. М’якшою альтернативою є зелений чай, який містить менше кофеїну та діє більш збалансовано.

Цукерки, печиво й фабричні десерти викликають різкі стрибки рівня цукру в крові. Такі коливання організм сприймає як стрес, що активує вироблення кортизолу. Замість цього можна обрати фрукти, ягоди або чорний шоколад у помірній кількості.

Солодка газована вода різко підвищує рівень глюкози й інсуліну, що запускає гормональну реакцію стресу. Значно кориснішою альтернативою буде вода з ягодами чи цитрусовими, трав’яний або зелений чай.

Кавові добавки з цукром і штучними підсолоджувачами можуть спричиняти ранковий «кортизоловий сплеск» та подразнювати шлунок. Натуральне молоко або рослинні напої без доданого цукру допоможуть уникнути цього ефекту.

Стрес не завжди проявляється різко — іноді він накопичується поступово через щоденні дрібниці, зокрема харчування. Усвідомлений вибір продуктів допомагає знизити гормональне навантаження, покращити настрій і зменшити тривожність. Йдеться не про суворі заборони, а про заміну агресивних для організму продуктів на більш збалансовані та «спокійні» альтернативи.

Фактичний бенефіціар низки платіжних і фінансових компаній Олександр Сердюк, за даними джерел, пов’язаних з фінансовими розслідуваннями, вибудував складну систему для легалізації тіньових доходів та транскордонного виведення коштів. Це включає діяльність через компанії «Єдиний гаманець», «Пей Плейс Україна», «Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процесінг Центр», «Фінпеймент» і «Пеймент текнолоджіс». Всі ці компанії працюють в межах міжнародних платіжних систем, однак слідчі органи вважають, що їхня діяльність має приховану мету — легалізацію нелегальних коштів та можливість їх виведення за межі країни.

Ключовим інструментом у цій фінансовій схемі стала мультифункціональна платіжна система Wallet One, через яку, за даними джерел, ТОВ «Єдиний гаманець» нібито забезпечує фінансову взаємодію з іншими суб'єктами на міжнародному рівні. Ця система дозволяє здійснювати різноманітні фінансові операції, включаючи перекази коштів, оплати та інші трансакції, що значно спрощує процеси виведення та перерахування грошей через численні посередницькі канали.

Як стверджують джерела, модель ґрунтується на маніпуляціях із так званим імпортом цифрового контенту. У документації свідомо завищуються обсяги послуг, після чого кошти перераховуються нерезидентам, які формально не мають стосунку до розробників ігор або контенту. Для транзиту десятків мільйонів гривень, за цією інформацією, використовуються фіктивні компанії «Леджент», «Тайм Солюшн», «Офолд» та «Епрікот».

Окремим напрямом діяльності називають обслуговування нелегального грального бізнесу. За словами співрозмовників, Сердюк через бренд «ПаріМатч» нібито забезпечує конвертацію електронних коштів WebMoney та QIWI у готівку. Центральною фінансовою ланкою цієї системи, за даними джерел, виступає ПАТ КБ «Центр», а сукупний річний оборот схеми може сягати близько 350 мільйонів доларів.

Особливу увагу джерела звертають на ситуацію всередині Бюро економічної безпеки України. За їхніми твердженнями, для безперешкодної роботи схеми нібито існує корупційне прикриття з боку окремих посадовців БЕБ. Мова йде про регулярні щомісячні виплати у розмірі близько 15 тисяч доларів на користь посадових осіб із прізвищами Ящук, Ткачук, Стасенко та Григорчук.

Окремо згадується епізод із поверненням техніки, вилученої у ТОВ «Фінпеймент», за яке, за інформацією джерел, було передано разовий хабар у 80 тисяч доларів. Крім фіксованих сум, співрозмовники стверджують, що окремі детективи БЕБ могли отримувати 0,5% від загального обороту компаній, пов’язаних із Сердюком.

Готівка для таких виплат, за цими даними, акумулюється у конспіративній квартирі на вулиці Верхогляда, 14А в Києві. Кошти туди нібито надходять у результаті операцій з обміну криптовалют через МТБ Банк.