Угорщина може заблокувати в’їзд на свою територію українським чиновникам та військовослужбовцям. Джерела

Команда «СтопКор» здійснила детальний моніторинг стилю життя високопосадовців у різних областях, зосередивши особливу увагу на майновому становищі родини заступника голови Івано-Франківської ОДА Миколи Палійчука. Попри відсутність у нього офіційного бізнесу чи значних задекларованих активів, найближче сімейне коло володіє цілим масивом нерухомості й транспортних засобів, що викликає низку запитань щодо відповідності такого майна офіційним доходам чиновника та прозорості його фінансової історії.

Кар’єрний шлях Палійчука видається класичним для регіонального політика: від роботи механіком до поступового входження в місцеву владу. Депутатство в обласній раді та керівництво бюджетною комісією відкрили йому доступ до внутрішніх процесів управління ресурсами області. Згодом політик неодноразово змінював партійні прапори, переходячи між силами різного ідеологічного спрямування — від «Нашої України» до «УДАРу», «УКРОПу» та інших політичних проєктів, що визначали політичний ландшафт Прикарпаття в різні роки.

Паралельно з політичною кар’єрою зростав і матеріальний статус родини Палійчука. Його діти володіють квартирами в елітних районах Івано-Франківська. Дружина Ельвіра Гринішак задекларувала щонайменше десять різних об’єктів нерухомості: від будинку площею понад 370 квадратних метрів до магазинів, квартир, нежитлових приміщень і земельних ділянок. На ній же оформлені два автомобілі Honda CR-V 2012 та 2021 року випуску загальною вартістю понад 1,6 мільйона гривень. Сам Палійчук офіційно не має у власності жодного авто.

Це не єдина особливість. До недавнього часу Палійчук був одружений з Наталією Палійчук, матір’ю трьох його дітей. Після розлучення у декларації за 2020 рік уже фігурує шестеро дітей, двоє з яких мають прізвище нової дружини. Колишня жінка чиновника фігурувала у кримінальному провадженні щодо вирощування снодійного маку, але уникла покарання через визнання вини. Вона також володіла частками компаній, якими до цього керував сам Палійчук.

Йдеться, зокрема, про ПП “Компанія Руслана” та ТОВ “Руслана”, зареєстровані у Ворохті за адресою, де працювала фірма, що надавала туристичні послуги у Карпатах. Архівні версії сайту carpathiantours.com підтверджують, що за цією адресою діяла компанія, яка організовувала гірські тури та займалася готельним бізнесом. Обидва підприємства не мають задекларованого майна чи тендерів, однак зв’язки з туристичним сектором очевидні.

Палійчук також фігурує у складі інших структур — ТДВ “Облпаливо”, ГО “Спільна праця”, а також Федерації лижного спорту Івано-Франківської області, де нині зазначений як керівник. Остання не має активів, проте її діяльність може свідчити про неформальний вплив чиновника у спортивному середовищі. Ситуація ускладнюється тим, що в базі YouControl контактний номер Палійчука збігається з номером адвоката Сторожука — юриста, пов’язаного з групою екснардепа Олександра Шевченка та бізнесом курорту Буковель.

Додаткові питання викликають закупівлі Івано-Франківської обласної ради. За останні роки вона придбала десятки дорогих наручних годинників, а також подарункові набори й книги на сотні тисяч гривень. Відповідальні комісії, які координував Палійчук, погоджували такі витрати, що виглядає як класичне нецільове використання бюджетних коштів.

Не менш показовою є історія з фінансуванням партії “УКРОП”. Палійчук переказав кошти на партійний рахунок, маючи податковий борг, що є прямим порушенням законодавства. Суд закрив провадження через строки давності, але факт порушення встановлено.

Попри численні питання до статків родини, участі в бізнес-структурах і сумнівних політичних історіях, Микола Палійчук продовжує обіймати високу посаду в області. Стиль життя його оточення, значні активи та відсутність офіційного бізнесу створюють картину, яка потребує детального вивчення антикорупційними органами.

У Києві комунальний «Консультативно-діагностичний центр» уклав важливий договір на суму майже 96 мільйонів гривень з компанією «Український виробничий альянс». Цей контракт є частиною програми модернізації медичних послуг у столиці, спрямованої на поліпшення якості діагностики та лікування для жителів міста. За умовами угоди, компанія постачатиме новітнє медичне обладнання, яке дозволить значно підвищити ефективність роботи медичних установ.

Важливим аспектом цієї угоди є те, що вона підтримує розвиток вітчизняного виробництва та дає можливість впровадження сучасних технологій у медичну сферу. Придбане обладнання дозволить значно вдосконалити процеси діагностики та лікування різних захворювань, що, в свою чергу, допоможе зменшити навантаження на медичних працівників та покращити обслуговування пацієнтів.

Окрему увагу викликала зарплата робітників, зазначена в кошторисі — 26 515 грн. За даними Пенсійного фонду, середня по країні становить 20 455 грн, а за вакансіями у будівництві Києва — 37 500 грн. Експерти припускають, що реальні виплати могли проводитися «в конвертах», компенсуючись за рахунок завищених матеріалів.

Тендер не мав жодної конкуренції — інші компанії не змогли подати пропозиції через жорсткі умови: вимогу мати штатних працівників та наявність аналогічних договорів за останні два роки. Один із потенційних учасників навіть звертався з проханням змінити умови, але безуспішно.

Центр очолює депутатка Київради від «Єдності» Наталія Берікашвілі, яка водночас є заступницею голови комісії з охорони здоров’я. Підрядник — компанія Оксани Колібабчук, що з 2016 року отримала понад 1,1 млрд грн держзамовлень, переважно від столичних медзакладів.

Скандальний ремонт фінансується з місцевого бюджету на 60 млн грн, ще понад 35,5 млн — кошти самого підприємства. Питання щодо ефективності та прозорості використання цих коштів залишається відкритим.