Україна готова допомогти Придністров’ю в обхід Кремля

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Хоча ці дані не були офіційно підтверджені урядом України, вони породжують нові питання щодо можливої ​​взаємодії українських посадовців з Росією після анексії Криму та початку війни на Донбасі.

У них згадують міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, ексгенпрокурора Андрія Костіна, ексзаступника голови ОП Андрія Смирнова і колишнього заступника міністра інфраструктури Юрія Васькова.

У всіх останні візити датовані 2019 роком, коли за підсумками виборів вони отримали посади.

Стверджується, що Смирнов, підозрюваний НАБУ в незаконному збагаченні, з 2014 по 2019 рік 22 рази відвідував РФ.

Нещодавно звільнений генпрокурор Костін – 11 разів, Федоров – 12 разів. Обидва – незадовго до президентських виборів у 2019 році. Васьков – 19 разів.

Онлайн-рекрутинг та відстрочки

Серед нововведень – функція онлайн-рекрутингу, що дозволить призовникам обирати посади, які найбільше відповідають їхньому досвіду, вмінням та вподобанням. Катерина Черногоренко наголосила, що користувачі зможуть знайти як бойові, так і небойові позиції.

Крім того, у застосунку з’явиться можливість оформлення відстрочки для чоловіків призовного віку. “Ми зробили найкращий сервіс для взаємодії військовозобов’язаних і держави. І скоро запустимо відстрочки та онлайн-рекрутинг,” – зазначила Черногоренко на своїй сторінці у Facebook.

Оновлення “Резерв+”

Не так давно Міністерство оборони України випустило оновлення для застосунку “Резерв+”, додавши функцію, що дозволяє оновлювати базу неактивних електронних військово-облікових документів шляхом сканування QR-кодів. Відстрочка від мобілізації також відображається як окремий вид відстрочки, відповідно до чинних норм законодавства.

Згідно з попередніми повідомленнями, в жовтні 2024 року у мобільному застосунку “Резерв+” запрацює сервіс рекрутингу, що допоможе користувачам обрати відповідні посади, враховуючи їхній досвід і навички.

Багато людей звикли відокремлювати соковиті зерна граната від кісточок і вважати останні зайвими, проте насправді це хибне уявлення. Кісточки становлять значну частину плода — до п’ятої частини його маси — і є цілком придатними для споживання. Гранат складається з яскраво-червоних арилів, наповнених соком, та твердих або напівтвердих кісточок, які приховують у собі чимало корисних компонентів.

Структура гранатових кісточок щільна й волокниста. Саме в цих волокнах містяться речовини, що позитивно впливають на роботу травної системи. Харчові волокна сприяють кращому перетравленню їжі, підтримують баланс мікрофлори кишечника та допомагають організму природним шляхом очищатися від зайвих продуктів обміну.

Сучасні дослідження підтверджують, що кісточки багаті на ненасичені жирні кислоти, антиоксиданти, фенольні сполуки та рідкісну пунікову кислоту. Ці речовини вивчають у контексті профілактики діабету, ожиріння та серцево-судинних захворювань.

Страх про можливу кишкову непрохідність не підтверджений науковими даними. Кісточки граната дрібні та м’які, а клітковина в них сприяє нормальному травленню. Вживати гранат із кісточками можна — вони не повністю перетравлюються, але не шкодять організму. Головне — помірність та ретельне пережовування.

За даними WebMD, оптимальна порція граната на день — близько половини плода або півсклянки зерен. Це дозволяє отримати всі корисні речовини без перевантаження шлунка та надлишку цукру. Людям із діабетом перед вживанням граната рекомендується проконсультуватися з лікарем.