Україна готується створювати власні мікрочипи

На Закарпатті правоохоронці зупинили чергову схему організації незаконного перетину кордону для чоловіків призовного віку, в якій організатори застосовували нестандартний спосіб маскування. Для переправлення ухилянтів за межі України використовувався не приватний транспорт, а службове інкасаторське авто одного з українських банків — транспорт, який зазвичай не викликає підозр під час руху до кордону та має підвищений рівень охорони.

За даними слідства, група посередників діяла заздалегідь продуманою схемою. «Клієнтів» збирали у спеціально визначених точках поблизу Ужгорода, після чого перевозили до інкасаторського буса, що був адаптований для прихованого розміщення кількох людей. У документах та супровідних паперах транспорт фігурував як такий, що виконує службове завдання, що дозволяло йому безперешкодно рухатися у напрямку кордону.

Про спецоперацію повідомили у Державній прикордонній службі України та оприлюднили відео затримання.

Під час операції правоохоронці за підтримки військовослужбовців відділу «Лужанка» та спецпідрозділу КОРД зупинили інкасаторський автомобіль, який рухався з увімкненими проблисковими маячками. Усередині броньованої капсули, призначеної для перевезення готівки та цінностей, перебували двоє співробітників банку та чоловік призовного віку, якого вони везли до кордону з Угорщиною.

За даними слідства, вартість такої «послуги» становила 16 500 доларів. Частину грошей ухилянт уже передав організаторам, а решту мав сплатити після успішного перетину кордону.

За використання службового банківського транспорту учасники схеми намагалися мінімізувати ризики перевірки та створити ілюзію офіційності. Однак прикордонники та СБУ вчасно отримали інформацію про перевезення та заблокували спробу втечі.

Наразі тривають слідчі дії. Організаторам загрожує кримінальна відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

З грудня 2023 року на посаді заступника начальника одного з управлінь державної установи розпочав виконувати свої обов’язки новий керівник, який обійматиме цю посаду до грудня 2025 року. Призначення, яке стало результатом внутрішніх змін у структурі, покликане зміцнити ефективність роботи управлінської команди та покращити виконання ключових завдань організації.

Відомо, що новий заступник має значний досвід у сфері управління, раніше працював на керівних посадах в інших структурах, де продемонстрував високий рівень професіоналізму та стратегічного мислення. Він має на меті оптимізувати внутрішні процеси, удосконалити управлінську діяльність та створити умови для стабільного розвитку підрозділів, якими керує.

У 2018 році валютні заощадження зросли на 512 тисяч гривень при річному доході сім’ї 440 тисяч. У 2023 році за рік придбано Hyundai Ioniq 2016 року за 423 тисячі та Hyundai Ioniq 2017 року за 357 тисяч гривень при річному доході 670 тисяч. При цьому накопичення у валюті не зменшилися, а у сина навіть зросли на 1 тисячу доларів.

Ситуація 2025 року лише підтвердила сумнівну логіку фінансів: у серпні придбано Hyundai Ioniq 5 2021 року за 512 тисяч, а в грудні — MG 4 2023 року майже за мільйон гривень, при продажу нерухомості на 600 тисяч. Загальна картина руху коштів залишається розрізненою та нелогічною.

Фактом покупки автомобілів чи накопичення валютних коштів порушення закону не є. Проблема виникає тоді, коли витрати систематично перевищують доходи, заощадження не зменшуються, а декларації не збігаються. У випадку Скрипника мова йде про систематичні невідповідності, що потребують професійної перевірки.

Колишній суддя Харківського апеляційного суду Ярослав Чопенко, який раніше набув публічності завдяки участі у справі керівника “Запоріжжяобленерго” Стасевського, домігся суттєвого збільшення своєї пенсії через судовий процес. До цього його виплати становили понад 138 тисяч гривень на місяць, тоді як після рішення суду вони зросли майже до 200 тисяч гривень.

Згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/1627/25, Чопенко ще минулого року звернувся до Пенсійного фонду України з проханням перерахувати пенсію у зв’язку зі зростанням заробітних плат суддів. Пенсійний фонд відмовив у задоволенні цієї вимоги, посилаючись на відсутність законних підстав для підвищення. Проте суд визнав аргументи колишнього судді переконливими і ухвалив рішення на його користь, що дозволило значно збільшити розмір пенсійних виплат.

Суддя отримав пенсію у розмірі 62% від зарплати судді Харківського апеляційного суду. Розрахунок провели із зарплати у 223,3 тис. грн, тоді як актуальний розмір посадового окладу становить 321 725 грн: базова ставка – 189 250 грн, доплата за вислугу років – 132 475 грн.

Після перерахунку пенсія Чопенка зросла до 199,4 тис. грн. Суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2024 року на підставі довідки Харківського апеляційного суду.

Таким чином, відставний суддя отримав пенсію, фактично прирівняну до зарплати чинних суддів, незважаючи на початкову відмову Пенсійного фонду.