Україна може завдавати удари по Росії без дозволу – Держдеп

У вересні 2025 року в Україні спостерігалася тенденція до зниження вартості землі сільськогосподарського призначення. За інформацією, оприлюдненою Опендатабот, середня ціна одного гектара землі знизилася до 62 011 грн, що є на понад 2 тисячі гривень меншою, порівняно з попереднім періодом.

Аналітики зазначають, що цьогоріч найвищі ціни на землю фіксували у квітні – 71 876 грн/га, а найнижчі – у березні (54 599 грн/га).

У вересні продано 10 071 га, що більш ніж на 10 тисяч гектарів менше, ніж місяцем раніше. Водночас цей показник ще може зрости, адже місяць не завершився.Найбільше угод було укладено в лютому – 27 572 га, а найменше у січні – 10 346 га.

Ціни на гектар землі по областях коливаються від 34 239 грн до 174 078 грн.

Найдорожча земля – у Тернопільській області (174 078 грн/га), а також у Львівській (154 985 грн/га), Івано-Франківській (126 653 грн/га) та Київській (103 215 грн/га).

Найдешевша земля – у Херсонській області (34 239 грн/га), а також у Запорізькій (36 216 грн/га), Миколаївській (38 065 грн/га), Сумській (38 478 грн/га), Одеській (38 836 грн/га) та Дніпропетровській (39 874 грн/га).

Фінансист Сергій Фурса називає сільгоспземлю привабливим інструментом для інвестицій:

її ціна має зростати довгостроково, особливо на тлі європейської інтеграції;

земля не втрачає цінності навіть попри російські обстріли;

прибуток можна отримувати вже зараз, здавши землю в оренду агрохолдингу чи фермерській компанії.

У сучасному світі, де швидкість змін постійно зростає, надзвичайно важливо мати чітке розуміння спільної мети. Саме вона об’єднує людей, надихає на дії та формує фундамент для довготривалого розвитку. Коли команда, організація чи навіть ціла спільнота мають спільне бачення майбутнього, з’являється не лише мотивація працювати, а й внутрішня відповідальність за результат.

Спільна мета створює відчуття причетності. Людина перестає бути окремою одиницею й починає відчувати себе частиною чогось більшого. Це особливо важливо в умовах невизначеності, коли зовнішні обставини можуть змінюватися швидше, ніж внутрішні ресурси. Усвідомлення того, що кожен внесок має значення, підвищує рівень довіри між людьми та зміцнює взаємну підтримку.

За кермом перебувала 23-річна українка, яка проживає у Варшаві. Під час спілкування з поліцейськими вона пояснила, що поспішала до салону краси на запис до майстра манікюру.

За порушення правил дорожнього руху водійці виписали максимально можливий штраф — 2,5 тисячі злотих (близько 30 тисяч гривень за курсом НБУ), а також нарахували 15 штрафних балів.

Зазначається, що у разі повторного аналогічного перевищення швидкості протягом двох років сума штрафу може зрости до 5 тисяч злотих (близько 60 тисяч гривень).

За наявною інформацією, жінка, яка працювала нянею, звинувачується у неприпустимих діях щодо 4-річної дівчинки, яка перебувала під її наглядом. Ситуація набула широкого розголосу після того, як відеозапис події з'явився в мережі інтернет, викликавши хвилю обурення серед користувачів соціальних мереж та громадськості в цілому.

Як зазначають експерти Gradus Research, публікуючи результати дослідження, 64% мігрантів з України не адаптувалися до життя в інших країнах і мають намір в підсумку повернутися додому.

За результатами опитування, найбільше бажання повернутися в Україну висловлюють мігранти, які віддалено працюють на український бізнес – 70%. Так само найбільше бажання висловлюють щодо повернення в Україну ті мігранти, які є тимчасово непрацевлаштованими – 68%.

Частково на бажання повернутися в Україну впливає досвід агресивної поведінки громадян інших країн щодо мігрантів. Щонайменше 23% опитаних повідомили, що вони мали відповідний негативний досвід.Водночас не менше 60% опитаних до цього часу вважають, що перебування за кордоном гарантує їм особисту безпеку. 65% відчувають безпеку дітей у таких умовах проживання. Відповідно почуття безпеки за себе чи за власну дитину є одним з ключових факторів, що стримують від повернення.

Ще один важливий показник в опитуванні – відсоток тих, хто може назвати час або вказати на приблизний термін свого повернення. Наразі більше ніж половина – 62% – не можуть вказати, коли вони зможуть повернутися додому.

36% опитаних мігрантів вважають, що вагомим фактором, який впливатиме на їх рішення, буде наявність реальної фінансової підтримки в момент переселення додому. Для трохи меншої кількості опитаних – 33% – важливим є насамперед отримання чи можливість облаштувати для себе житло на території України, де є високий рівень безпеки. 27% респондентів вважають, що мають намір одразу повернутися додому, якщо буде належним чином посилена протиповітряна оборона в країні.

Опитування проведене Gradus Research методом анкетування в мобільному додатку/онлайн-платформі Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Період проведення поля: 17-22 травня 2024 року. Розмір вибірки: 656 респондентів.