Україна намагається отримати дозвіл на удари по Росії

В Україні зафіксовано безпрецедентне зростання кількості чоловіків віком понад 25 років, які вступають до закладів освіти. За даними державних структур, навчання дедалі частіше використовується як юридична підстава для отримання відстрочки від мобілізації в умовах воєнного стану. Якщо у 2021 році в університетах, коледжах та інших освітніх установах навчалося близько 30 тисяч чоловіків цієї вікової категорії, то нині їхня кількість зросла приблизно до 250 тисяч.

Голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак звернув увагу на те, що така динаміка не може пояснюватися лише підвищеним інтересом до саморозвитку чи перекваліфікації. За його словами, держава вже бачить ознаки системного використання освітнього процесу як механізму уникнення мобілізаційних обмежень. Це створює додаткове навантаження на систему освіти та викликає питання щодо справедливості й ефективності чинних правил.

За словами Гурака, перші інспекції засвідчили масштабність явища, і їх планують тільки посилювати. До кінця 2025 року та на початку наступного навчального року перевірки продовжаться — загалом близько 50 коледжів та закладів вищої освіти очікують повторні інспекції. Питання відрахування студентів вирішуватимуть після завершення аудитів.

Особливий акцент у перевірках роблять саме на коледжах. Причина в тому, що правила вступу до університетів були суттєво ускладнені Міністерством освіти та Верховною Радою, через що частина чоловіків обирає передвищу освіту як простіший шлях отримання відстрочки.

За підсумками вже проведених перевірок по всій Україні були відраховані близько 50 тисяч студентів, однак загальна тенденція зростання кількості студентів старше 25 років залишається очевидною.

Руслан Гурак підкреслює: протягом багатьох років кількість таких студентів залишалася стабільною на рівні близько 30 тисяч, незалежно від того, йшлося про коледжі, університети чи другу вищу освіту. Однак після початку повномасштабної війни цей контингент виріс більш ніж у вісім разів.

На тлі скорочення населення України до орієнтовних 25–30 мільйонів, збільшення кількості студентів викликає додаткові питання у державних інституцій. Перевірки тривають, а уряд наголошує, що контроль у сфері освіти має бути посилений у зв’язку з вимогами мобілізаційного законодавства.

У комітеті Верховної Ради обговорюються нові штрафи до 200 тисяч гривень за відсутність на територіально-виборчих комісіях (ТЦК). Згідно з повідомленням головного редактора "Цензора" Юрія Бутусова, пропонується ряд покарань для осіб, які не з'явилися в ТЦК після отримання повістки. Серед них: штрафи до 300 тисяч гривень, блокування виїзду за кордон, позбавлення права на підприємницьку діяльність як ФОП та обмеження відкриття кредитів протягом 10 років.

Бутусов зазначає, що військовозобов'язані повинні пройти верифікацію протягом 120 днів після запровадження електронного кабінету: перша неявка буде покарана штрафом у розмірі 100 тисяч гривень з попередженням, а ігнорування цього попередження — штрафом у 200 тисяч гривень та подальшими обмеженнями через суд, такими як позбавлення прав, підприємницька діяльність, скасування допомоги та заборона на кредити протягом 10 років.

Законопроект також передбачає проведення мобілізації через ТЦК, ЦНАП та електронний кабінет, при цьому ТЦК і ЦНАПи мають працювати щодня без вихідних з 8 ранку до 8 вечора з електронною чергою.

Згідно з опитуванням "Соціс", 64,5% українців виступають проти обмежень для ухильників у законі про мобілізацію. Підтримали введення обмежень удвічі менше людей — 26,9%. Незадоволеність законопроектом про мобілізацію висловлюють практично всі, а пересічні громадяни все частіше ставлять питання щодо змісту дій влади, яка, здається, обмежує права та свободи людини.

У висновку можна зазначити, що обговорювані в комітеті Верховної Ради штрафи за неявку в ТЦК та інші заходи, передбачені законопроектом, викликають значну обуреність серед громадян України. Багато людей виступають проти обмежень, які передбачаються для ухильників в законі про мобілізацію. Такі пропозиції сприймаються як неприпустиме порушення основних прав і свобод громадян. Варто враховувати громадську думку та виявити більшу уважність до інтересів населення при прийнятті таких важливих рішень.