Україна відмовилася від створення фонду для США на 500 мільярдів доларів

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Автори розслідування заявляють, що виявлене у Луценка, який нині підробляє у Порошенка військовим експертом, майно нажито корупційним шляхом. А отже, він має потрапити до в’язниці. При цьому в розслідуванні стверджується, що свого часу гучну квартиру Луценка в Ялті, оформлену ним на свого бухгалтера Світлану Риженко, було продано якійсь громадянці РФ у 2012. Але там інша ситуація.

По-перше, квартира Луценка в Ялті за адресою Парковий проїзд, 6-а, це квартира в ЖК «Омега» в Приморському парку. Це апартаменти в елітній багатоповерхівці, якою керували структури ялтинського ділка Сергія Карнауха. Купив квартиру у Карнауха Луценко, який має широкі зв’язки в російських і українських спецслужбах, з Медведчуком, Коломойським, екс-спікером ВР Литвином, Карнауха Луценко через спільних знайомих з «ОЗГ “Лужніковська”, саме через Бабакова, чиї інтереси Луценко не безоплатно представляв за часів Ющенка. Квартиру кілька разів переоформляли, але вона продовжує понятійно вважатися за сім’єю Луценка – тому що екс-генпрокурор, який публічно виступає проти РФ, не публічно зберігає добрі стосунки з Бабаковим та «ОЗУ “Лужніковська”. На місці це питання курирує Карнаух.

Також Карнаух, який свого часу допоміг побудувати цілий комплекс багатоповерхівок у заповідному лісі біля Лівадії спікеру ВР Литвину через ТОВ «Ренесанс-Південь», курирує і питання більшості інших цікавих українських віпів. Наприклад, один із бізнес-партнерів Карнауха і Литвина – Тетяна Дагаєва, родичка генерала МВС і «завгоспа» Кучми, яка продовжує володіти елітним житлом під Ялтою.

Вважається, що у Ігоря Коломойського, який вирішив поборотися із Зеленським і Єрмаком у надії на Трампа, у 2023-2024 забрали у РФ усі активи, зокрема кримську нерухомість дочки олігарха Анжеліки Коломойської. Але особливо улюблений Коломойським мисливський будиночок у заповіднику в горах над Ялтою поблизу Ай-Петрі в нього не забрали, охороняє цей таємний актив олігарха Карнаух.

Також віп-клієнтом Карнауха є ще один нинішній найближчий соратник Порошенка Олександр Турчинов. Ще до подій 2014 року Турчинов за участю Литвина разом із Карнаухом захопив дуже дорогу елітну землю в центрі Ялти, на ній побудували житловий комплекс за адресою вул. Руданського, 8-б. У будівлі потім відкрилося агентство нерухомості Карнауха «Ренесанс», яким заправляють браття Тюлєнєви, які нібито пізніше посварилися з Карнаухом. У 2014 Турчинов як «в.о. президента» особисто віддавав накази, що забороняють українським військовим атакувати в Криму зелених чоловічків. Після чого Турчинов із Карнаухом і російськими партнерами провернули схему – висотку на Руданського нібито націоналізували, після чого розпродали квартири в ній за викидними цінами. Гроші поділили Карнаух, Турчинов і представники Аксьонова.

Частина гарантів і бенефіціарів цих таємниць і схем досі перебуває в Києві. Це екс-начальник кримського республіканського земельного комітету Олександр Чабанов, який працював із Карнаухом і переїхав до Києва як екс-начальник майдану, який «симпатизує майдану», Олександр Чабанов, який за протекцією Кличка і Порошенка у 2014 році став топ-посадовцем Держагенства земельних ресурсів України. Це протеже Кличка і Порошенка в Криму Олександр Мочков. Він як депутат Масандрівської селищної ради і нардеп від «Удару» посилено пиляв кримську землю одночасно і в інтересах своїх «проєвропейських покровителів», і близьких Януковича. Потім займався охороною кримських таємниць як соратник професійного активіста і прокурора Віктора Чумака. Брат Мочкова веде розкішне життя в Ялті, гроші на яке бере як комунікатор між російськими та українськими віпамі з ялтинських земельних питань.

Після переїзду до Польщі значна частина громадян України змушена або свідомо обирає зміну професійного шляху. Про це свідчать дані Польського економічного інституту (PIE), згідно з якими близько 40% українців, що знайшли роботу в Польщі, почали працювати у зовсім нових для себе галузях. Така тенденція стала результатом поєднання обставин вимушеної міграції, особливостей польського ринку праці та необхідності швидкої економічної адаптації.

Аналітики зазначають, що за останні десять років присутність українців у польській економіці зросла в рази. Якщо раніше трудова міграція з України мала переважно сезонний або тимчасовий характер, то нині дедалі більше людей інтегруються в економічне життя країни на довший термін. Наприкінці 2025 року громадяни України становлять приблизно 5% усіх працевлаштованих осіб, застрахованих у системі соціального страхування Польщі, що є показником глибокої залученості до офіційного ринку праці.

Згідно зі звітом PIE, до 80% українських іммігрантів знаходять роботу в трудомістких галузях із низьким порогом входу, де відносно легко працевлаштуватися. Саме ці сектори впродовж багатьох років відчувають дефіцит робочої сили. Найпоширенішими сферами зайнятості українців у Польщі є адміністративні та допоміжні послуги, промислова переробка, будівництво, транспорт і складське господарство, оптова та роздрібна торгівля разом із ремонтом транспортних засобів, а також сфера розміщення та громадського харчування.

Дослідження також показує, що іммігранти в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку в середньому заробляють на 34% менше, ніж місцеві працівники того ж віку та статі. Близько двох третин цієї різниці пояснюється зайнятістю в менш оплачуваних секторах та компаніях. Водночас аналітики фіксують поступове скорочення розриву в оплаті праці: приблизно на третину протягом перших п’яти років перебування та майже наполовину після десяти років роботи в країні.

У звіті зазначається, що 40% українських іммігрантів після переїзду змінюють сферу діяльності. Ще 25% знаходять роботу в тій самій галузі, у якій працювали раніше, а 24% до приїзду не були економічно активними. Найменшою залишається група тих, хто до міграції займався підприємницькою діяльністю або працював не за трудовим договором — таких близько 11%.

Фахівці PIE наголошують, що з часом, у міру набуття місцевих компетенцій та досвіду, позиції українців на польському ринку праці покращуються. Водночас ключовим чинником успішної інтеграції залишається усунення системних бар’єрів, зокрема визнання іноземних дипломів і кваліфікацій. В ОЕСР підкреслюють, що ефективна інтеграційна політика має включати доступ до інформації про ринок праці, професійне консультування та підтримку у формуванні професійних контактів.