Україна встановила новий рекорд експорту: цифри вражають

У ході антикорупційних розслідувань було виявлено розкішний маєток, що належав подружжю Батирсултанових — Хабібові та Лілії, які раніше постачали деревину для будівництва фортифікацій на Харківщині. Цей маєток, оцінений у близько 40 мільйонів гривень, розташований у престижному передмісті Києва. Варто зазначити, що до початку війни подружжя мало скромні статки, і їхній бізнес не викликав особливої уваги у правоохоронних органів.

До 2022 року Лілія Батирсултанова працювала у прокуратурі Луганської області, а її чоловік Хабіб займався бізнесом і вже фігурував у кримінальних справах, пов'язаних з незаконною торгівлею деревиною. Проте після початку активних антикорупційних розслідувань у 2022 році ситуація різко змінилася. Хабіб став бенефіціаром ТОВ «Агро-Х», що стало важливим моментом для подальшого розвитку подій.

Журналісти встановили, що ціни на деревину були завищені в середньому на 63%, через що переплата з бюджету могла сягати 200 мільйонів гривень. Департамент житлово-комунального господарства Харківської ОВА уклав понад 220 договорів на постачання деревини загалом на суму близько 325 мільйонів.

Більшість фірм, задіяних у схемі, створили незадовго до тендерів, а їхні керівники пов’язані між собою. Формальним директором деяких компаній був В’ячеслав Ковалев, який також очолював «Агро-Х». Колишня директорка «Тусана» та депутатка Сєвєродонецької райради Анжеліка Волохань брала в Хабіба Батирсултанова позику у 1,5 млн грн.

За даними розслідування, на незаконно отримані кошти Лілія Батирсултанова у 2024 році придбала маєток площею 530 м² у котеджному містечку «Сонячна долина» в Обухівському районі. Офіційна вартість покупки склала лише 5,8 млн грн, хоча ринкова ціна такого об’єкта — близько 40 млн грн. Уже восени того ж року подружжя швидко перепродало будинок бізнесмену Олександру Сікорському за 6,5 млн грн — суму, яку експерти називають заниженою, вбачаючи в цьому спробу уникнути арешту активів.

Здоров'я серця не можна оцінювати лише за віковими критеріями, адже серцево-судинні захворювання можуть виникати навіть у молодих людей, у яких немає очевидних факторів ризику. Один із найважливіших параметрів, на який варто звертати увагу, — це частота серцевих скорочень (ЧСС). Цей показник може стати своєрідним «попереджувальним сигналом» про можливі проблеми із серцем ще до того, як інші симптоми стають очевидними.

Для того, щоб правильно оцінити ЧСС, вимірювання повинно проводитися в стані спокою, без фізичних навантажень та емоційного стресу, адже в такому випадку можна отримати найбільш точний результат. Нормальна частота серцевих скорочень у здорової людини коливається від 60 до 100 ударів на хвилину. Показники, що виходять за ці межі, можуть свідчити про порушення в роботі серцево-судинної системи, тому важливо уважно ставитися до таких змін і своєчасно звертатися до лікаря для додаткових обстежень.

Кардіолог Юрій Конєв зазначає: якщо пульс перевищує 150 ударів або взагалі не визначається — необхідно негайно викликати швидку допомогу. Це потенційно небезпечний стан, який може свідчити про небезпечну аритмію чи інші критичні порушення.

Особливу увагу слід звертати на стабільно високий пульс у спокої. Якщо протягом години ЧСС залишається понад 90 ударів, це може бути ознакою тахікардії. У молодих людей такий стан іноді пов’язаний із роботою нервової системи, але у старших — це тривожний знак можливих серцевих змін.

«Не варто самостійно лікувати серце чи приймати препарати без консультації лікаря. Якщо пульс не заспокоюється, це привід для обстеження», — наголошує Конєв.

Для підтримки здорового серця кардіолог радить більше рухатися — щонайменше 10 тисяч кроків на день, менше користуватися автомобілем, а також займатися плаванням, яке м’яко тренує серцево-судинну систему та підвищує витривалість.

Регулярний контроль показників — артеріального тиску, індексу маси тіла, ліпідів, рівня глюкози та глікованого гемоглобіну — допоможе виявити проблеми вчасно та уникнути серйозних ускладнень.