Україна запускає e-Stock: нову електронну систему контролю запасів ліків

Прокурори Офісу Генерального прокурора України ініціювали кримінальне провадження проти депутата Полтавської міської ради. Йому висунуто підозру за подання завідомо недостовірних відомостей у деклараціях, що є порушенням, відповідно до частини 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Згідно з результатами слідства, депутат впродовж 2022–2024 років не зазначив у своїх деклараціях наявні віртуальні активи, а також операції з ними, загальна сума яких перевищує 200 мільйонів гривень. Це включає не лише його власні активи, але й активи близьких родичів.

Незважаючи на те, що у 2025 році були подані уточнені декларації, ці дані також виявилися неповними та частково неточними. Таке порушення може мати серйозні наслідки для депутата, оскільки воно передбачає кримінальну відповідальність за умисне подання неправдивої інформації в офіційних документах. Справа є важливою не лише з правової точки зору, а й для демонстрації прозорості фінансової діяльності державних посадових осіб.

Розслідування проводилося спільно з Головним слідчим управлінням Національної поліції та Управлінням СБУ в Полтавській області. Викриття стало результатом комплексної перевірки декларацій депутата та його родичів, що дозволило встановити приховані активи і недостовірні відомості.

Наразі триває досудове розслідування, за результатами якого буде прийнято рішення про притягнення депутата до відповідальності. Санкція статті передбачає покарання за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації посадової особи місцевого самоврядування.

Начальнику продовольчої служби тилу однієї з бригад Десантно-штурмових військ Збройних сил України, Костянтину Свірідову, було пред'явлено нову підозру у незаконному збагаченні та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Це вже не перша підозра щодо його діяльності. Відповідно до слідства, Свірідов, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно накопичував значні суми коштів, джерело яких не було підтверджено законними доходами.

Підозра стосується ряду трансакцій, що включають переведення коштів через різноманітні компанії та особи, що дозволяє йому приховувати справжнє походження цих грошей. Окрім цього, є підстави вважати, що частина цих коштів була використана для легалізації активів, здобутих через корупційні схеми. Прокуратура вже розпочала детальне розслідування, яке повинно з’ясувати обсяг і масштаби зловживань.

За матеріалами провадження, з кінця грудня 2023 року по жовтень 2024 року майор придбав майна і витратив коштів на суму, що суттєво перевищує задекларовані доходи. Лише на одяг, взуття та аксесуари преміальних брендів він, за підрахунками слідчих, витратив близько 2,5 млн грн. Частину покупок здійснювали вже у перші місяці після початку перевірок у межах інших кримінальних проваджень.

Окремий епізод стосується придбання 9 жовтня 2024 року права довгострокової оренди земельної ділянки на острові Балі в Індонезії. Вартість угоди склала 187,3 тисячі доларів США — понад 7,7 млн грн за курсом НБУ на той момент.

Водночас у деклараціях за 2022–2024 роки військовий зазначав лише помірні доходи та незначні заощадження. Інформації про дорогі активи або значні фінансові зобов’язання не містилося. За даними слідства, різниця між витратами та легальними доходами перевищує три тисячі прожиткових мінімумів.

Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави майже 10 млн грн.

Це не перша підозра для майора. Раніше в межах розслідування щодо закупівель продовольства для військових йому інкримінували одержання неправомірної вигоди, шахрайство та ухилення від військової служби.

Слідство стверджує, що у червні 2025 року військовий отримав 10 тисяч доларів США за сприяння у зміні товарних позицій під час закупівель продуктів. Також встановлено факти підписання актів про повне постачання продукції, хоча фактично доставлялася лише частина товарів. Решту, за версією правоохоронців, могли привласнювати через підконтрольних осіб. Перевіряється і постачання неякісної або зіпсованої продукції.

Окремий блок підозр стосується ухилення від служби. За даними слідства, у 2025 році офіцер систематично перебував поза місцем служби, використовуючи відпустки та відрядження. Протягом року він відвідав Аргентину, Австрію, Швейцарію, Францію, Італію, Японію, Чехію, Туреччину, Єгипет та навіть Антарктиду. Слідчі встановили, що щонайменше 38 днів він не виконував службові обов’язки, але продовжував отримувати грошове забезпечення і премії на суму близько 156 тис. грн.

Під час обшуків правоохоронці вилучили 51 тисячу доларів США, 2,1 тисячі євро та понад 200 тисяч гривень готівкою. Також вилучено автомобілі, документи на елітну нерухомість та боргові розписки на 120 тисяч доларів. Окремо зафіксовано колекцію брендового одягу, взуття та аксесуарів, вартість якої, за оцінками, перевищує 8 млн грн.

У прокуратурі наголошують, що у 2026 році в межах розслідувань щодо зловживань під час закупівель для Сил оборони вже повідомлено про підозру 42 особам у 22 кримінальних провадженнях. Загальні збитки державі оцінюються у понад 3,4 млрд грн.

Слідство триває.

Блогерка та дружина співака Віктора Павліка, Катерина Репяхова, поділилася особистим досвідом щодо змін у своїй зовнішності, зокрема через пластичні операції. У відкритому інтерв'ю та публікаціях на своїх соціальних сторінках вона зізналася, що шкодує про втручання пластичних хірургів, особливо щодо нещасливого досвіду з корекцією підборіддя. За словами Катерини, кілька років тому вона вирішила позбутися другого підборіддя та обрала операцію з імплантом, сподіваючись, що це допоможе зробити її контури обличчя виразнішими. Однак результат, на жаль, не виправдав очікувань.

Замість бажаного ефекту, операція не лише не усунула проблему, а й призвела до виникнення нових ускладнень, через що Катерина змушена була пройти кілька додаткових хірургічних втручань. Вона поділилася, що після кожної нової операції її зовнішність змінювалась не так, як хотілося, і все більше почала виникати невдоволеність відображенням у дзеркалі. Відверте зізнання блогерки стало темою обговорень серед її підписників та в медіа.

«Я вважаю, що першочергово операція була підібрана неправильно. Імплант в принципі не може вирішити питання другого підборіддя», – пояснила вона.

Перший результат був для неї травматичним: форму підборіддя змінило так, що з’явилася западина й асиметрія обличчя. Після цього Репяхова погодилася на повторне втручання — корекцію з ліпофілінгом та заміною імпланта. Згодом їй зробили ще одну операцію, під час якої, за словами самої Катерини, підхід був «комплексним»: зменшили імплант, заповнили западину жиром і зробили ліпосакцію другого підборіддя. Це вже була не перша й не друга пластика обличчя в її житті.

Попри те, що нинішній вигляд їй подобається більше, сама історія з пластикою стала для неї особистою помилкою.

«Якби я могла відмотати час назад, я б не робила ні першу, ні другу операцію. Це, напевно, перший і єдиний вчинок у моєму житті, через який я шкодую», — зізналася Репяхова.

Зараз вона каже, що повністю переглянула ставлення до пластичних втручань і не планує продовжувати експерименти з обличчям. Блогерка наголошує, що жоден «ідеальний овал» не вартий постійної тривоги перед дзеркалом, болючого відновлення та відчуття невпевненості у власному обличчі.

«Жодне втручання не варте внутрішнього дискомфорту», — підсумувала вона.

За останні два роки український фармацевтичний ринок зазнав помітних змін, пов’язаних із трансформацією підходів до лікування психоемоційних розладів. Попит на антидепресанти демонструє стрімке зростання, що відображає не лише загальний стан суспільства, а й поступове усвідомлення важливості системної роботи з ментальним здоров’ям. За даними сервісу Liki24, у період з 2023 по 2025 роки кількість запитів на антидепресанти зросла на 72%, що стало одним із найвищих показників серед усіх груп лікарських засобів.

Аналітики відзначають зміну споживчої поведінки: українці все частіше відмовляються від снодійних і заспокійливих препаратів швидкої дії, надаючи перевагу тривалій терапії, спрямованій на усунення причин, а не лише симптомів. Такий підхід свідчить про зростання довіри до психіатрів і психотерапевтів, а також про зниження стигматизації психічних розладів у суспільстві.

Засновник Liki24 Антон Авринський зазначає, що це свідчить про зміну підходу українців до психічного здоров’я: «Люди частіше обирають системне лікування, а не разові рішення». Подібна тенденція спостерігається й у інших сегментах тривалої терапії: 2025 року попит на препарати заліза зріс на 21,7%.

Найбільше зростання попиту відзначається саме на антидепресанти, тоді як інші категорії психотропних препаратів демонструють спад. При цьому структура аптечного кошика залишається стабільною: лідирують знеболювальні засоби, ліки від підвищеного тиску, препарати для суглобів і м’язів та сезонні медикаменти.

Останнім часом дискусії щодо антидепресантів знову привернули увагу у соцмережах після публікації матері про призначення 6-річному хлопчику препарату «Золофт» для лікування депресивного епізоду. Частина користувачів підтримала відвертість матері, інші критикували рішення через вікові обмеження препарату.