Україна завершує розробку далекобійної ракети-дрона «Трембіта»

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя НАН, на 1 січня 2022 року чисельність населення становила 42 млн осіб.

На липень 2024 року – вже 35,8 млн осіб, при тому на підконтрольній Україні території – тільки 31,1 млн.

До 2041 року прогнозується скорочення до 28,9 млн осіб, а до 2051-го – до 25,2 млн осіб.

Хоча Кабмін зазначає, що будувати сценарії в умовах війни проблематично.

Серед причин скорочення населення уряд називає війну, міграцію, скорочення народжуваності та зростання смертності, старіння населення, часті передчасні смерті, відмову населення від заведення дітей, погіршення здоров’я через неспортивний спосіб життя українців і погану медицину в умовах війни.

Двадцять четвертий день січня має одразу кілька важливих значень, поєднуючи професійні, міжнародні та духовні події. Ця дата є символічною як для України, так і для світової спільноти, адже вона охоплює сфери державної безпеки, суспільної відповідальності та народної пам’яті, сформованої віками.

В Україні 24 січня відзначають День зовнішньої розвідки. Це професійне свято фахівців, які стоять на передовій невидимого фронту та відповідають за збір, аналіз і прогнозування інформації, що стосується загроз національній безпеці. Саме зовнішня розвідка відіграє ключову роль у протидії міжнародному тероризму, незаконному обігу зброї, гібридним загрозам, кібератакам та спробам дестабілізації держави ззовні. В умовах повномасштабної війни значення роботи розвідників зросло в рази, адже від їхньої точності та професіоналізму часто залежать стратегічні рішення та безпека мільйонів громадян.

На міжнародному рівні 24 січня відзначається Міжнародний день освіти. Його мета — привернути увагу до проблем доступності навчання, підвищення якості освіти та ролі вчителів у суспільстві. День покликаний нагадати, що освіта є базовим правом кожної дитини.

Також цього дня у світі проводять Міжнародний жіночий спортивний день, спрямований на популяризацію спорту серед жінок, підвищення видимості жіночих змагань і подолання гендерної нерівності у спортивному середовищі.

Окрім того, 24 січня неофіційно відзначають День морозива ескімо, День африканської культури, День компліментів, День вторинної переробки смартфонів та кілька інших тематичних ініціатив.

За новим церковним календарем 24 січня вшановують святу Ксенію Міланську, відому як благодійницю та наставницю. Її вважають покровителькою родинного благополуччя та милосердя. У цей день також відзначають іменини жінки з ім’ям Ксенія.

Віряни, які дотримуються старого стилю, цього дня згадують святого Феодосія Великого.

У народі вважалося, що наприкінці січня часто настає відлига, однак прикмети радили не втрачати пильність. Ясна погода на тлі тепла вказувала на швидке похолодання, а різкі зміни протягом дня — на мінливий лютий. Холодний вітер вважали ознакою посилення морозів.

Цього дня було заведено молитися святій Ксенії, просячи допомоги в сімейних справах, здоров’я та благополуччя. Особливу увагу приділяли добрим вчинкам і безкорисливій допомозі іншим.

За повір’ям, 24 січня варто щиро подякувати близьким або сказати комплімент без жодного приводу — вважалося, що це приносить добробут і гармонію.

У цей день не радили сваритися, обманювати, мститися чи давати неправдиві обіцянки. Вважалося, що навіть негативні думки можуть нашкодити. Також за народними уявленнями небажано стригти волосся та нігті, щоб не накликати проблем зі здоров’ям.

Молдовські посадовці зіткнулися з необхідністю розробки комплексного підходу до вирішення цієї проблеми, враховуючи як міжнародні зобов'язання країни, так і національне законодавство. Експерти з міграційного права наголошують на важливості дотримання балансу між гуманітарними міркуваннями та питаннями національної безпеки.

Видання пише, що Республіка Молдова надає іноземцям чотири форми захисту: статус біженця, гуманітарний захист, тимчасовий захист і політичний притулок.

У березні 2023 року Генеральна інспекція з міграції запровадила тимчасовий механізм захисту – статус, яким можуть скористатися громадяни України на території Молдови.

Офіційні дані, з якими ознайомилося Радіо Свобода, свідчать, що за рік і два місяці 12 764 українські чоловіки віком від 18 до 59 років – тобто більшість тих, хто в’їхав нелегально, – отримали саме такий статус тимчасового захисту.