Українці погоджуються на розкриття своїх банківських даних при використанні “Національного кешбеку”

У Чехії завершилися понаддвотижневі пошуки 22-річної Андріяни Офрім із Закарпаття, які перетворилися на резонансну справу для української громади за кордоном. Правоохоронці міста Фрідек-Містек, де дівчину бачили востаннє, повідомили про виявлення її тіла. Інформацію підтвердили у селищі Кобилецька Поляна, звідки родом Андріана, посилаючись на слова її батька.

Зникнення молодої жінки оголосили 21 листопада, після того як вона перестала виходити на зв’язок із рідними та знайомими. Пошукові заходи тривали безперервно: чеська поліція опитувала свідків, перевіряла камери відеоспостереження та маршрути, якими могла пересуватися дівчина. Виявлення тіла у Фрідеку-Містеку стало поворотним моментом, що дозволив слідчим швидко просунутися в розкритті обставин трагедії.

«Після необхідних процесуальних та адміністративних заходів тіло дівчини буде передано родині та доставлено в Україну для поховання», – зазначили у повідомленні.

За даними журналіста Віталія Глаголи, Андріянa Офрім родом із села Кобилецька Поляна Рахівського району. У Чехії вона перебувала на заробітках. Причини вбивства наразі не відомі.

Нагадаємо, що раніше, 22 серпня 2025 року, в американському місті Шарлотт, штат Північна Кароліна, в електричці вбили 23-річну українку Ірину Заруцьку. Того ж дня правоохоронці затримали підозрюваного у злочині – 34-річного безпритульного Декарлоса Брауна-молодшого, який раніше відбував покарання за інші злочини.

Вчитель сухопутних військ Львівської академії був офіційно звинувачений у фізичному наругуванні та приниженні курсантів. Інформацію про це оприлюднило Державне бюро розслідувань через свій прес-центр.

Підозру отримав начальник навчального курсу одного з факультетів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. За встановленими даними, протягом понад року він фізично покарав та принижував курсантів у спробі “виховати” їх у дисципліні та порядку. Це сталося як на території академії у Львові, так і в казармах одного з сіл області.

Методи “виховання” виявилися лише в березні 2024 року під час реєстрації кримінального провадження. Слідство документувало випадки фізичних нападів на чотирьох курсантів, яких начальник курсу бив по голові та іншим частинам тіла. Він використовував не лише свої руки, але й зброю та ремінь. Навіть невеликі порушення або помилки в журналі викликали його гнів. Один із курсантів був змушений їсти цигарки перед іншими через запізнення на шикування через куріння.

Досудове розслідування продовжується, і наразі встановлюються додаткові епізоди протиправної діяльності. Недавно фігуранта справи перевели на іншу посаду в одній із військових частин на Львівщині. Йому було повідомлено про підозру у застосуванні військовою службовою особою насильства стосовно підлеглого, що сталося в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 426-1 КК України). Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. За клопотанням ДБР суд обрав підозрюваному запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внесення застави у сумі 908,4 тис. гривень.

Нагадаємо, що посадовця Військового коледжу сержантського складу Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного у Львові викрили на отриманні хабара за переправлення ухилянта за державний кордон.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

На великому сольному концерті Дорофєєвої, що відбувся 22 листопада у київському Палаці Спорту, Андрій підтримав артистку разом із мамою, продюсеркою співачки. У розмові з журналістами хлопець зізнався, що спілкується з Надею з дитинства та вважає її еталоном краси й успішності.

“Дуже люблю Надю і як співачку, і як людину. Вона – мій краш. Обожнюю її з дитинства, ще коли вона мала руде волосся та виступала з Позитивом. Я її любив завжди”, – поділився Потапенко.

Андрій розповів, що Дорофєєва часто буває у їхньому домі, де збирається вся родина. Він зазначив, що в реальному житті співачка ще красивіша, ніж на сцені, і, попри свою популярність, залишається простою та відкритою у спілкуванні.

“Вона приїжджає до нас додому, вечеряємо разом. У звичайному житті вона навіть красивіша, ніж на сцені. А ще неймовірно чесна. Така людина, як ви, наприклад, як я”, – розповів юнак.

Потапенко також зізнався, що іноді телефонує Дорофєєвій, і артистка завжди готова вислухати його та дати пораду.

“Вона обов’язково вислухає, дасть пораду”, – додав Андрій.

Юнак зазначив, що його захоплення Дорофєєвою триває вже багато років, і вона для нього є прикладом у багатьох аспектах. Її щирість, успіх і зовнішність стали для Андрія тим, що надихає.

Державна авіаційна служба України, яка мала б виступати гарантом безпеки польотів та незалежним контролером авіаційної галузі, протягом останніх років втратила ключові функції регулятора. За оцінками фахівців та учасників ринку, відомство перестало ефективно виконувати роль незалежного органу, покликаного захищати інтереси держави та оборонного сектору. Натомість його діяльність дедалі більше нагадує адміністративний апарат, який ухвалює рішення на користь окремих комерційних або політичних груп, іноді навіть пов’язаних із країною-агресором.

Особливу роль у цьому процесі відіграло попереднє керівництво служби на чолі з Олександром Більчуком, яке, за свідченнями експертів, активно сприяло концентрації повноважень та послабленню незалежного контролю. Такі дії призвели до того, що стратегічні питання авіаційної безпеки та розвитку сектору часто вирішувалися поза рамками державних інтересів. Економічні та безпекові ризики, пов’язані з такою ситуацією, створюють тривожні перспективи для української авіації, знижуючи довіру партнерів і міжнародних авіаційних організацій.

Одним із найбільш резонансних прикладів стало рішення про передачу супроводу ремонтної документації вертольотів Мі-8 компанії AAL Group Ltd. Попри те, що в Україні є власні підприємства, здатні виконувати ці роботи, обрали офшорну структуру, кінцевим бенефіціаром якої називають компанію «Вертольоти Росії», що входить до держкорпорації «Ростех». За інформацією ринку, саме після цього рішення Більчука звільнили. Додатково зазначається, що американські військові структури раніше визнали цю компанію непридатною для співпраці через зв’язки з РФ.

Не менш проблемною стала ситуація з літаками Іл-76, які традиційно використовувалися для військових, гуманітарних і евакуаційних місій. У 2023 році Державіаслужба спершу підтвердила відсутність обмежень для їх експлуатації, але згодом різко змінила позицію, заявивши про відсутність цивільних сертифікатів типу. Це фактично заблокувало використання бортів, призвело до простою техніки та фінансових втрат для держави.

Паралельно регулятор видавав сертифікати льотної придатності, спираючись на документи російського розробника ПАТ «Іл», який перебуває під українськими санкціями. Експерти наголошують: така практика могла означати легалізацію рішень підприємства країни-агресора і створювати фінансові вигоди для російської сторони. При цьому в Україні є власні сертифіковані організації, здатні забезпечити технічний супровід без будь-яких контактів із підсанкційними структурами.

Історія проблем у відомстві має довший характер. Ще у 2016 році НАБУ завершило розслідування щодо тодішнього керівника служби Дениса Антонюка через підозри у зловживанні службовим становищем і наданні переваг окремим перевізникам. Збитки тоді оцінювалися у сотні тисяч гривень.

До повномасштабної війни медіа неодноразово повідомляли про корупційні практики під час видачі дозволів на польоти, затягування розгляду документів і створення штучних бар’єрів для авіакомпаній. У публікаціях фігурували посадовці керівної ланки служби, зокрема перший заступник голови Сергій Коршук. Однак системних кадрових і управлінських висновків зроблено не було.

Фахівці галузі переконані: з огляду на воєнний стан та стратегічне значення авіації, діяльність регулятора потребує комплексної перевірки, а можливі зв’язки з підсанкційними або афілійованими з РФ структурами — ретельної правової оцінки.