Українці та росіяни застосовують нові типи дронів на полі бою

КИЇВ – Незважаючи на заяви президента Володимира Зеленського перед міжнародними партнерами про готовність України до відстоювання в разі отримання необхідної підтримки, українська влада досі не розробила чіткий план щодо призову або вербування багатьох тисяч нових солдатів, що критично важливо для захисту від постійних нападів Росії. Нездатність Зеленського досягти політичного консенсусу стосовно стратегії мобілізації призвела до глибоких розбіжностей українського парламенту та суспільства загалом. Це викликало паніку серед чоловіків військового віку, деякі з яких переховувалися, опасаючись, що їх призовуть до погано оснащеної армії та відправлять на вірну смерть, ураховуючи те, що зовнішня допомога для України залишається в глухому куті у Вашингтоні. Проблема поповнення рядів українських військ стала найбільшим викликом для Зеленського з початку вторгнення в лютому 2022 року. Відсутність чіткої мобілізаційної стратегії та домовленості стосовно кількості потрібних військ вплинула на звільнення Зеленським старшого генерала, але новий головнокомандувач Олександр Сирський поки що не вніс нової ясності. Зменшення чисельності боєздатних військ України є стратегічною кризою, яка стала причиною нещодавнього відступу з міста Авдіївки на сході країни. Цивільні особи бойового віку повинні змиритися з тим, що «нема коли сидіти вдома», – заявив радник Міноборони з питань комплектування Олексій Бежевець.

«Цілком можливо, що росіяни незабаром підуть набагато ближче, якщо їх ніхто не зупинить», – попередив радник Міністра оборони Олексій Бежевець. Повідомивши про те, що крім «браку боєприпасів, зброї, снарядів і так далі, у нас бракує особового складу, це трагедія», – додав він. Після двох років тотальної війни відчуття суспільної невідкладності, яке спонукало до нових військ на полі бою та сприяло першим успіхам України, зникло. Багато солдатів поранені або виснажені.

Протягом цього часу чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено залишати країну, а чоловікам від 27 років, за деякими винятками, підлягали призову. Цивільні особи віком від 18 до 27 років можуть записуватися самостійно. Проте, парламент витратив місяці на бурхливі дебати щодо законопроекту, який змінить процес мобілізації та розширить сферу дії законопроекту, зокрема шляхом зниження вікової категорії до 25 років.

У законопроект внесено понад 4 тисячі поправок, і деякі депутати бачать у ньому спробу Зеленського перекласти на парламент відповідальність за непопулярні рішення. «Пора починати дорослу розмову з суспільством і не боятися цього», – наголосила депутат Соломія Бобровська. «Це не 2022 рік, коли емоції взяли верх».

Зеленський тривалий час намагався контролювати публічні повідомлення про воєнний стан, щоб зберегти суспільну мораль. Проте, минулого тижня він вперше публічно оголосив про кількість загиблих українських військових, сказавши, що з лютого 2022 року було вбито 31 000 осіб — число, яке неможливо підтвердити незалежно.

Зеленський також стикається зі зростаючим песимізмом вдома та за кордоном щодо шансів України стримати натиск Росії без допомоги Сполучених Штатів. Спікер Палати представників Майк Джонсон відмовився розглядати законодавчі акти, які передбачають виділення Україні близько 60 мільярдів доларів США.

«Настав час серйозних розмов із суспільством — серйозних і чесних розмов і пояснення, що ми маємо робити без штучної хоробрості», — заявив народний депутат Володимир Ар’єв. Бобровська підтримує запропоновані зміни до законопроекту, які передбачають демобілізацію військовослужбовців, які вже пройшли тривалу службу на передовій. За її словами, «єдиний спосіб повернутися — поранений або вбитий».

Після двох років війни в Україні відчуття невідкладної потреби в нових силах на фронті значно зменшилося. Багато солдатів поранені або виснажені, а загальна мобілізаційна ситуація складна. Парламент провів довгі дебати щодо законопроекту щодо мобілізації, проте його прийняття затягується через велику кількість поправок та політичні протистояння. Президент Зеленський стикається зі зростаючим песимізмом в суспільстві та за кордоном щодо шансів стримати російську агресію без значної допомоги з боку Сполучених Штатів. Щоб вирішити ці проблеми, потрібні серйозні та чесні розмови з громадськістю та доросле відношення до вирішення непопулярних питань.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Після того, як у 2022 році комбригом став полковник Олег Побережнюк, у бригаді керівні посади стали обіймати наближені до Побережнюка люди. Зокрема, його кум Валерій Пастух став заступником командира, а похресника Владислава Пастуха було призначено командиром одного зі взводів.

Як з’ясувалося пізніше, Владислав вимагав у бійців гроші та фізично знущався над ними. В одному з випадків він прив’язав бійця до дерев’яного хреста.

Пастух молодший погрожував тим, що його батя – начальник штабу, а хресний – комбриг, які можуть перевести військових у піхоту, де їх одразу кинуть «на м’ясо». За рахунок цих погроз йому вдавалося вимагати в хлопців гроші.

Також комбриг Побережнюк відправляв бійців на Хмельниччину, щоб ті будували йому будинок.

Чекаємо на реакцію правоохоронців.

У політичних дискусіях довкола можливих параметрів майбутніх мирних угод дедалі частіше з’являються пропозиції щодо встановлення ліміту на чисельність Збройних сил України. Проте такі ініціативи можуть стати серйозним викликом для національної безпеки. На це звертає увагу військовий експерт та колишній співробітник СБУ Іван Ступак, аналізуючи висловлювання окремих європейських дипломатів про можливі підходи до врегулювання конфлікту.

Експерт наголошує, що подібні формулювання здатні приховувати небезпечні механізми контролю, які створюватимуть тиск на Україну в умовах переговорів. За його словами, за ідеєю про «обмеження чисельності української армії» може стояти спроба запровадити зовнішній нагляд над оборонними структурами. Формування таких контрольних місій або комісій фактично відкриватиме шлях для впливу третіх сторін, що здатне поставити під сумнів суверенність рішень у сфері оборони.

Так Ступак відреагував на слова Верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, яка раніше заявила, що у випадку обмеження чисельності ЗСУ Росія також має скоротити свою армію. На думку експерта, такі очікування є нереалістичними.

“РФ навряд чи піде на скорочення. Їхня армія зараз — це 1,5 мільйона. Це колосальна кількість. Для порівняння: Польща — 200 тисяч, Німеччина — 180 тисяч. До вторгнення Україна мала 250 тисяч”, — зазначив Ступак.

Водночас він наголосив, що навіть обмеження на рівні 800 тисяч особового складу не було б критичним — головне питання в здатності держави фінансово утримувати таку армію.“800 тисяч — це дуже багато. Ми самі просто не потягнемо таку чисельність”, — сказав аналітик.

Ступак додав, що після завершення активних бойових дій чисельність української армії зменшиться до рівня, який забезпечується фінансуванням. Але можливе й інше: Україна може співпрацювати з ЄС щодо фінансової підтримки великої армії, якщо Європа зацікавлена в тому, щоб Україна залишалася щитом на східному кордоні.

“Якщо європейці хочуть бачити нас країною, яка захищає східні рубежі Альянсу, і готові за це платити — питань немає. Ми можемо утримувати й мільйонну армію. Але вони мають за це платити. Як на мене, це була б класна угода”, — підсумував експерт.