Українці за кордоном не бажають вступати до Українського легіону

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Протягом року Україна втратила низку міст і сіл у східній частині Донбасу. Зазвичай війська відводилися після важких боїв, які іноді тривали місяцями. Про це пише The New York Times.

Зовнішнім спостерігачам може здатися, що повільний відступ з Донбасу — головного театру військових дій — може бути сигналом швидкого кінця війни, припускають автори публікації. Москва отримує перевагу на полі бою.

Водночас українські командири та військові експерти кажуть, що річ не лише в територіальних завоюваннях і втратах: кожна зі сторін конфлікту намагається виснажити іншу, завдаючи якомога більших втрат і сподіваючись знищити ворожий потенціал і волю до продовження війни.

Протягом усього літа Росія спрямовувала хвилі військ за підтримки колон техніки в жорстоких штурмах, незалежно від втрат.

В України менше мобілізаційного резерву, який можна було б направити на поле бою, і, попри приплив західної допомоги для ЗСУ, вогнева перевага, як і раніше, за ЗС РФ.

З цієї причини у Києва не залишилося іншого вибору, як тільки пристосовуватися до того, що Микола Бєлєсков, військовий аналітик з української урядової організації “Інститут стратегічних досліджень”, називає стратегією “обміну територій на російські втрати”. Ідея в тому, щоб відступати від обложених міст після нанесення максимально можливих втрат в особовому складі та техніці.

“Питання в тому, скільки вони втратять, перш ніж зрозуміють, що це марно”, — сказав про росіян Олександр Солонко, представник 411-го українського батальйону БПЛА, який бореться в районі Покровська. Зіткнувшись із запеклим наступом, додав він, деякі командири українських підрозділів воліють “залишити позицію або населений пункт, якщо втрати особового складу від цього будуть меншими”.

ЗС РФ поки що доводять свої можливості відшкодовувати втрати, набирати більше солдатів і нарощувати виробництво зброї, і залишається незрозумілим, яку територію Києву доведеться віддати, перш ніж російська армія видихнеться — якщо це взагалі станеться.

“Становище ускладнюється тим, що наступ України в західній частині Курської області РФ у серпні ще більше виснажив її ресурси й загрожує можливостям проводити контрольований відступ без обвалення лінії фронту”, — зазначають журналісти.

Пасі Паройнен, військовий експерт із фінської OSINT-організації Black Bird Group, сказав, що після початку наступу ЗСУ в Курській області Росія просувалася на Донбасі темпами, небаченими з 2022 року. За останні два місяці було захоплено близько 434 км у цьому районі — приблизно втричі більше, ніж у червні та липні.

Але Росія залишається далекою від досягнення давньої мети — повного захоплення регіону. Для цього потрібно буде захопити ще майже 6500 квадратних км української території, що приблизно в п’ять разів більше, ніж РФ захопила за останній рік.

“Результат цієї війни не вирішуватиме той, хто контролює Вугледар або інші тактичні міста і селища на лінії фронту”, — наводять журналісти слова Франца-Штефана Гаді, військового аналітика з Відня.

За його словами, все зводиться до того, скільки солдатів росіяни втратили, намагаючись захопити Вугледар, і скільки втратила Україна, намагаючись утримати його.

Роман, командувач 72-ї бригади ЗСУ, яка захищала Вугледар, сказав, що коли ЗС РФ зосереджують усі зусилля на певній ділянці фронту, вони можуть придушити українську оборону. Він зазначив, що до кінця літа у росіян навколо Вугледара була десятикратна перевага в артилерії.

“Як одна наша артилерійська система може протистояти десяти їхнім?” — задався Роман питанням (відповідно до військових правил дозволяється згадувати тільки ім’я військовослужбовця).

Українські війська утримували Вугледар понад два роки, знищуючи колони російських танків у засідках і вбиваючи багатьох солдатів. Але армія РФ продовжувала наступати, і в міру наближення до Вугледара останніми тижнями почала завдавати істотних втрат силам Києва, зазначає NYT. Українські медики кажуть, що щодня поранення отримували десятки солдатів, а військові повідомили про атаки, які “виснажували” особовий склад.

Скандал у Міноборони: Реформа закупівель знову під питанням через дії Арсена Жумаділова

Реформи у сфері закупівель, обіцяні для Міністерства оборони, залишаються лише на папері, наголошує політичний аналітик Михайло Шнайдер. Замість очікуваних змін, про які говорив Арсен Жумаділов, член команди міністра оборони Рустема Умерова, фактично мало що змінилося, повідомляють Українські новини.

"Минуло декілька місяців, і ми вже можемо побачити, що, насправді, мало що змінилося", — пише Шнайдер. Замість одного департаменту державних закупівель Міноборони, було створено два нові державні підприємства, які, врешті-решт, діяли під контролем тих самих осіб. "Обидва підприємства донедавна очолювала та сама людина — Жумаділов", — зауважує Шнайдер.

Додатковою проблемою стала стимуляція закупівель через введення "0,4% від суми контрактів", яка призводить до надмірних витрат із бюджету на суму близько 1,5 мільярда гривень. "Останнім часом ми бачили деякі дуже сумнівні покупки, такі як дорогі телевізори і мікрофони, а також закупівлю бронежилетів за завищеними цінами", — інформує аналітик.

Новий оберт скандалу пов'язаний з торгами на постачання продуктів харчування для військових. Планувалося поділити закупівлю на дві частини, але це не відбулося. "Замість реформи ми отримали лише пусті обіцянки і зростаючий рівень корупції", — заключає Шнайдер.

Висновки до статті про реформу закупівель у Міністерстві оборони:

• Реформи у сфері закупівель у Міноборони, які були обіцяні, не лише не були реалізовані, але також показали невдачу через дії чиновника Арсена Жумаділова.

• Замість очікуваних перетворень, було створено два нові державні підприємства, які все ще фактично перебувають під контролем тих самих осіб.

• Введення системи стимулювання через "0,4% від суми контрактів" призвело до зростання витрат бюджету на 1,5 мільярда гривень і сприяло корупційним схемам.

• Недоречні закупівлі, які включають дороге обладнання та продукти харчування, свідчать про системні проблеми у проведенні тендерних процедур.

• Необхідно негайно припинити корупційні практики, переглянути систему закупівель та забезпечити прозорість та ефективність процесів в Міністерстві оборони.

У Закарпатській області прикордонники зафіксували спробу незаконного перетину державного кордону України. Чоловік намагався переправитися через річку Тиса, проте його затримали буквально за кілька метрів від кордону.

Як повідомили у Державній прикордонній службі України, затриманий виявився місцевим жителем, який перебував у розшуку за підозрою у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень. Серед них – тяжкі злочини сексуального характеру, що робить випадок особливо серйозним.

За даними слідства, чоловік вирішив утекти саме в день призначеного судового засідання у своїй справі. Ймовірно, він сподівався уникнути відповідальності, перетнувши кордон поза пунктами пропуску.

Однак спроба втечі не вдалася. Прикордонники оперативно затримали його на березі Тиси та передали співробітникам поліції.

Після цього судове засідання відбулося без затримок. За результатами розгляду справи чоловіка визнали винним і призначили покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.

У ДПСУ наголошують, що підрозділи служби продовжують посилений контроль за прикордонною смугою, щоб не допустити незаконних перетинів кордону та затримувати осіб, які намагаються уникнути відповідальності перед законом.

Актор і військовослужбовець Андрій Федінчик поділився особистими переживаннями щодо нинішніх стосунків із колишньою дружиною Наталкою Денисенко. У своїх висловлюваннях він наголосив, що, на його переконання, зрада з її боку сталася ще в період офіційного шлюбу. Ці події, за словами Федінчика, стали для нього серйозним психологічним випробуванням, яке залишило глибокий слід і змусило по-новому поглянути на минуле.

Актор зізнається, що довгий час не міг прийняти таку версію подій і до останнього намагався знайти пояснення, які б спростували його підозри. Усвідомлення реальності прийшло не одразу, а процес внутрішнього прийняття був складним і болісним. Він підкреслює, що саме розрив довіри став найважчим ударом, адже йшлося не лише про кінець подружніх стосунків, а й про руйнування спільних планів і надій.

Втім уже за один-два тижні після цієї розмови він дізнався правду. За словами Федінчика, роман Денисенко з Юрієм Савранським розпочався ще влітку 2024 року. Ця інформація стала для нього шоком, адже він не очікував, що паралельні стосунки тривали так довго.

Як доказ актор наводить слова колишньої дружини Савранського, яка, за його твердженням, знала про зраду ще з літа 2024 року. Федінчик зазначив, що нині підтримує з нею спілкування.

Андрій Федінчик також визнав, що після розриву поводився емоційно і допускав помилки. Він підтвердив слова Наталки Денисенко про те, що ображав її, і зізнався, що писав різкі коментарі та звинувачення у соцмережах. Саме через це, за його словами, був заблокований колишньою дружиною. Актор визнає, що така поведінка була неправильною, однак у той момент він не зміг упоратися зі своїми емоціями.

Наразі колишнє подружжя намагається будувати взаємини з нуля — виключно як батьки. Вони спілкуються лише щодо спільного сина. Обговорити ситуацію зі зрадою їм так і не вдалося через емоційний стан Федінчика, який зізнається, що ця тема для нього досі надто болюча.

За його словами, зараз головна мета — поводитися гідно та відповідально заради дитини.