Українська телеведуча Олена Філонова осоромилася на вулиці Ніцци

Ужгородський міськрайонний суд ухвалив рішення, яке має суттєве значення для розвитку міської інфраструктури: ЖБК «Нікос» та замовницю будівництва Любов Готру зобов’язано перерахувати до бюджету понад 6,3 млн грн невиконаного пайового внеску. Ці кошти повинні були бути спрямовані на модернізацію інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Ужгорода, але роками залишалися несплаченими.

Предметом судового розгляду стали два житлові комплекси, споруджені в різних районах міста. Мова про багатоповерхівки Park Land на вулиці Тиводара Легоцького та Crystal на вулиці Миколи Баб’яка, 1Б. Обидва об’єкти були введені в експлуатацію у 2021–2022 роках, однак їхні забудовники не виконали зобов’язання з перерахування пайової участі — обов’язкового внеску, який має компенсувати навантаження, створене новою забудовою на міську інфраструктуру.

Площа ЖК Park Land становить понад 8,5 тис. м², з яких майже 6,5 тис. м² — житлова, інша частина — комерційна. Вартість квартир коливається від 3 до 18 млн грн. Замовницею будівництва є ужгородка Любов Готра. Справу про повернення місту 3,3 млн грн розглядав Ужгородський міськрайонний суд.

ЖК Crystal має площу понад 14,4 тис. м² і є однією з найбільших новобудов міста. Замовник — ЖБК «Нікос», керівником якого є Мирослав Пересоляк. Справу про стягнення з кооперативу 3 млн грн розглядав Закарпатський господарський суд.

У прокуратурі повідомили, що сума стягнення включає інфляційні втрати та відсотки за несвоєчасну сплату. Також зазначається, що правоохоронці звернулися до суду проти семи забудовників Ужгорода, які не сплатили пайові внески. У вересні 2025 року підозру за махінації з пайовими внесками отримала колишня посадовиця Ужгородської міськради.

Зима здатна непомітно, але відчутно змінювати внутрішній стан людини. Скорочення світлового дня, тривала похмурість і низькі температури поступово впливають на біологічні механізми, які регулюють настрій, сон і рівень енергії. За даними Real Simple, сезонні зміни можуть безпосередньо позначатися на виробленні серотоніну та мелатоніну — гормонів, що відповідають за відчуття емоційної стабільності та повноцінний відпочинок. Коли природного світла стає менше, порушуються циркадні ритми, організм гірше відновлюється, а ранкове пробудження перетворюється на справжній виклик.

Нестача сонячного світла знижує синтез серотоніну — нейромедіатора, який часто називають «гормоном гарного настрою». У результаті з’являється апатія, зменшується мотивація, зростає втомлюваність. Водночас підвищений рівень мелатоніну може спричиняти постійну сонливість і відчуття млявості навіть після тривалого сну. Так формується замкнене коло: людина почувається виснаженою, менше рухається, рідше буває на свіжому повітрі, що ще більше посилює негативний ефект.

Одна з найпоширеніших зимових реакцій — бажання залишатися вдома. Хоча це здається природним, тривале перебування у приміщенні без денного світла посилює відчуття ізоляції. Короткі прогулянки у світлу пору доби допомагають стабілізувати ритм дня та покращують настрій.

Ще одна звичка — збільшення часу перед екранами. Соцмережі та новинні стрічки стають основним способом проведення вечорів, але надлишок інформації може провокувати порівняння з іншими та відчуття власної недостатності, що підсилює тривожність.

Порушення сну — ще один фактор ризику. Нерегулярний графік відпочинку сигналізує організму про стрес. Вранці з’являється виснаження, яке часто компенсують кофеїном, але надмірна стимуляція лише посилює нервове напруження.

Фахівці також звертають увагу на тенденцію скасовувати плани через холод чи ожеледицю. Відмова від зустрічей і активностей зменшує соціальну взаємодію, що може посилювати тривожні думки. Підтримка звичного ритму життя допомагає зберігати психологічну рівновагу.

Алкоголь, який іноді сприймається як спосіб розслабитися взимку, у довгостроковій перспективі може підвищувати рівень тривожності. Аналогічний ефект має й надлишкове споживання кофеїну.

Важливу роль відіграє рух. Навіть легкі фізичні вправи або прогулянки активізують природні механізми зниження стресу. Регулярна активність сигналізує організму про безпеку та сприяє виробленню гормонів, що стабілізують настрій.

Окремо експерти наголошують на необхідності більш м’якого ставлення до себе. Самокритика та завищені вимоги в холодний сезон можуть лише посилити напруження. Натомість невеликі ритуали турботи про себе — стабільний сон, світло, рух і підтримка соціальних контактів — допомагають зберігати емоційний баланс.

Зима не обов’язково має бути періодом підвищеної тривожності. Невеликі зміни у щоденних звичках здатні значно покращити психологічне самопочуття навіть у найтемніші місяці року.