Українські ліки здешевшали на 30%

У виступі перед парламентом, командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Юрій Содоль, звернув увагу на важливу проблему, що стосується недостатньої кількості особового складу в армії. Він підкреслив, що це питання стає критичним для національної безпеки України. Спеціально зазначивши, що військові підрозділи оперативно-стратегічного угруповання "Хортиця", яке він очолює, мають значний дефіцит особового складу, що серйозно обмежує їх можливості на фронті. Відомий військовий лідер пояснив, що багато відділень, які зазвичай складаються з 8-10 бійців, зараз опинилися з лише 2-4 вояками. Це негативно впливає на ефективність оборони, особливо у зв'язку зі зростанням загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Командир акцентував увагу на тому, що недостатня кількість бійців у військових підрозділах ускладнює здійснення ефективної оборони на всьому фронті. Він висловив своє занепокоєння тим, що відповідні бригади змушені обороняти значно менші території, ніж це передбачено стандартами. Юрій Содоль закликав депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для Збройних Сил та забезпечити ефективний захист країни.

У виступі перед парламентом командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Юрій Содоль, викликав увагу до нагальної проблеми недостатньої кількості військовослужбовців у армії. Він підкреслив, що ця проблема серйозно обмежує обороноздатність країни, особливо в контексті зростаючих загроз з боку Російської Федерації. Содоль закликав народних депутатів ухвалити законопроєкт про мобілізацію для забезпечення необхідної кількості бійців для армії та ефективного захисту країни. Це свідчить про необхідність негайних заходів з урядового та законодавчого рівня для зміцнення обороноздатності України та забезпечення національної безпеки в умовах зростаючих загроз зовнішнього ворога.

Корупційні схеми у силовому блоці під час повномасштабного вторгнення набувають все більш організованого та системного характеру, виходячи далеко за межі поодиноких випадків зловживань. У деяких ситуаціях бойові підрозділи стають формальним прикриттям для багатомільйонних фінансових операцій, які виправдовуються необхідністю «термінового забезпечення фронту». Особливо показовим є приклад Департаменту поліції особливого призначення — Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють». Цей підрозділ на папері виконує бойові завдання, але на практиці його ресурси та структура часто використовуються для легалізації великих грошових потоків.

Важливо зазначити, що такі прояви корупції не обмежуються лише окремими випадками або персоналіями. Їхня повторюваність і системність свідчать про наявність усталених механізмів, які дозволяють легалізувати надходження та розподіл коштів без належного контролю. Розкриття подібних схем потребує як прозорих внутрішніх аудитів, так і активної взаємодії з громадськими структурами та журналістськими розслідуваннями. Без цього ризик зловживань у майбутньому лише зростатиме, що ставить під загрозу ефективність державних інституцій у воєнний час.

У березні 2025 року департамент оголосив закупівлю засобів індивідуального бронезахисту та елементів військового спорядження на загальну суму 27 мільйонів 670 тисяч гривень. З самого початку процедура мала ознаки формальності. У встановлений строк була подана лише одна тендерна пропозиція — від приватного виробничо-торговельного підприємства «Акрополіс».

Основним видом діяльності цього підприємства є виробництво дорожніх сумок, валіз та цивільних аксесуарів. У відкритих даних відсутня інформація про наявність у компанії ліцензій, виробничих потужностей або сертифікованої технологічної бази для виготовлення бронежилетів чи іншої продукції військового призначення. Попри це саме з «Акрополісом» було укладено договір на постачання бронезахисту.

Зміст договору та тендерної документації вказує на низку системних порушень. Предмет закупівлі сформульований нечітко, відсутня процедура погодження зразків до початку поставок, а вимоги щодо підтвердження якості та походження продукції фактично проігноровані. У сукупності це створює враження контрольованої закупівлі без реальної конкуренції, де тендерна процедура виконувала роль формального прикриття для перерозподілу бюджетних коштів.

Фінансову частину схеми доповнює кадровий аспект. Колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук, діяльність якого раніше пов’язували з тиском на бізнес і неформальним впливом на прибуткові сектори економіки, після звільнення опинився в структурі бригади «Лють». Формально він був зарахований інспектором штурмового підрозділу, однак, за наявною інформацією, не виконував ані бойових, ані повноцінних службових завдань.

Конкурсні процедури та навчання мали радше декоративний характер, створюючи видимість законного працевлаштування в умовах воєнного стану. Сам підрозділ у цій частині виглядає як зручний кадровий «буфер» для проблемних фігур, яким складно знайти місце в інших державних структурах без репутаційних ризиків.

Фактичну крапку в цій історії поставив Печерський районний суд міста Києва. Постановою слідчого судді Юрія Головка у справі № 757/54804/25-к скаргу на бездіяльність правоохоронних органів було залишено без задоволення. Таким чином суд фактично зафіксував допустимість закупівель без реальної конкуренції, використання бойового підрозділу як формального прикриття та відсутність необхідності в глибокій перевірці очевидних бюджетних ризиків.

Це рішення створює небезпечний прецедент, за якого багатомільйонні операції в силовому блоці можуть здійснюватися без повноцінної правової оцінки. Поки десятки мільйонів гривень проходять через сумнівні договори, а бойові підрозділи використовуються як фінансово-кадрова ширма, спроби домогтися реальної реакції з боку держави впираються в системну бездіяльність.

У підсумку така практика працює не в інтересах фронту чи державної безпеки, а в інтересах тих, хто навчився заробляти на війні, прикриваючись її символами та статусом бойових підрозділів.

На Черкащині правоохоронні органи викрили податкову інспекторку, яку підозрюють у серйозних порушеннях, пов’язаних із зловживанням службовим становищем та незаконним втручанням у державну інформаційну систему. За інформацією обласної прокуратури, посадовиця скористалася доступом до внутрішньої бази Державної податкової служби та без жодних підстав видалила дані щодо нарахувань на значну суму.

Слідство встановило, що держслужбовиця зайшла до інформаційно-комунікаційної системи ДПС під власним логіном і паролем, після чого вилучила два податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно. Загальна сума цих нарахувань становила 500 тисяч гривень. Видалення інформації відбулося без законних підстав і всупереч службовим обов’язкам, що призвело до фактичного ненадходження півмільйона гривень до місцевого бюджету.

Головному державному інспектору одного з відділів оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Черкаській області інкримінують кримінальні правопорушення за ч. 1 ст. 362 (несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерів, систем та мереж) та ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).

Справу наразі розслідують, а прокурори перевіряють усі обставини для притягнення винних до відповідальності та відшкодування завданих державі збитків.