Українські розвідники попереджають про можливе втягування Білорусі в конфлікт

Після захоплення Авдіївки російські війська продовжили наступ на захід, покращуючи свої позиції. Вони успішно контролюють села на околицях міста і поширюють свої територіальні кордони. Російська стратегія спирається на відсутність достатньої підтримки української армії через затримки в постачанні боєприпасів від західних союзників. Підготовлений вихід гарнізону ЗСУ з Авдіївки вказує на недоліки у плануванні оборони. Російські сили вдалося швидко продовжити наступ і взяти під контроль низку сіл на захід від міста, що свідчить про ефективність їхньої стратегії. Однак українські військові змогли стабілізувати лінію оборони на околицях Тоненького, Орлівки та Бердичів, підтверджуючи готовність протистояти ворогу. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський втрутився у ситуацію навколо Авдіївки, де російська армія штурмує низку населених пунктів, визначаючи її як складну. Російська армія, зокрема, продовжує атакувати Красногорівку, проте українські військові негайно зреагували, знищивши противника та відновивши контроль над містом.

Представник бригади, Володимир Фокін, у коментарі для NV підкреслив, що бої за Красногорівку були вельми запеклими, і російські війська не мали наміру капітулювати. Він зауважив, що загалом росіяни на цьому напрямку мають значну перевагу у боєкомплекті та чисельності. З свого боку головнокомандувач ЗСУ, Сирський, повідомив, що російські війська вже проникли в Орлівку і намагалися закріпитися, але їм вдалося витіснити їх із цього населеного пункту. "Наші бригади ведуть непрості бої з переважаючими силами противника", — підкреслив командувач. "Ворог зазнає значних втрат у живій силі та техніці, проте, наполягаючи на атаку наші позиції, він іноді досягає успіху на окремих ділянках". Сирський також зазначив, що виявлено "прорахунки" у діях окремих українських командирів, які безпосередньо вплинули на стійкість оборони на деяких напрямках. Щодо конкретних прорахунків не було надано деталей, проте він зазначив, що вжиті заходи для "виправлення ситуації на місці", включаючи виділення додаткових ресурсів боєприпасів та матеріальних засобів. Раніше військові експерти та військовий кореспондент, Юрій Бутусов, вказував на те, що оборонні рубежі на захід від Авдіївки були недостатньо підготовлені. Швидкий наступ російських збройних сил вказує на їхнє намірення покращити своє тактичне становище і наблизитися до стратегічно важливих міст Донецької області — Селидового і Курахового, через які проходять логістичні маршрути постачання ЗСУ. За кінець лютого Курахове знаходиться всього за 10 км від лінії фронту, а Селидове — за 20 км.

У результаті боїв за Красногорівку виявлено, що російські війська продовжують наступ на захід від Авдіївки, намагаючись зайняти стратегічно важливі позиції. Незважаючи на запеклість боїв, українські війська зуміли відбити деякі атаки і втримати позиції. Однак були виявлені прорахунки в діях окремих командирів, що поставило під сумнів стійкість оборони на деяких напрямках. Головнокомандувач ЗСУ оголосив про заходи для виправлення цієї ситуації, включаючи виділення додаткових ресурсів. Російський наступ у цьому регіоні відображає їх стратегічні плани щодо підкорення ключових територій в Донецькій області.

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру полковнику Олександру Драпінському, який обіймав посаду заступника начальника Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. На момент викриття він виконував обов’язки керівника обласного ТЦК. Слідство встановило, що військовий чиновник умисно не задекларував значні об’єкти нерухомості, загальна вартість яких перевищує 6 мільйонів гривень.

Згідно з матеріалами справи, у декларації за 2023–2024 роки Драпінський не вказав земельну ділянку площею 0,025 га у Львівському районі та житловий будинок загальною площею 139 квадратних метрів. Формально ці об’єкти належали йому, однак у поданих документах вони були відсутні, що створює підстави для кваліфікації дій як умисного декларування недостовірної інформації.

Загальна вартість нерухомості перевищує 6 мільйонів гривень.

Олександру Драпінському оголошено підозру за декларування недостовірних відомостей (ч.1 ст.366-2 Кримінального кодексу України).

Крім того, ДБР перевіряє ще один епізод — можливе приховування автомобіля Mersedes, зареєстрованого на батька полковника. За попередніми даними, транспортний засіб був придбаний у 2021 році, коли Драпінський служив командиром військової частини. Його орієнтовна вартість становить близько 18 тисяч доларів. При цьому доходи батька не підтверджують можливість законного придбання такого авто.

Слідство триває.

Стрімке підвищення тарифів на заряджання електромобілів в Україні дедалі сильніше впливає на настрої власників екологічного транспорту. Те, що ще нещодавно вважалося беззаперечною фінансовою перевагою електрокарів, нині поступово втрачає привабливість. Частина автовласників серйозно розмірковує над продажем своїх машин, адже різниця у витратах між електромобілем та автомобілем із двигуном внутрішнього згоряння помітно скорочується.

Фахівці автомобільного ринку звертають увагу на те, що подібні рішення можуть виявитися невигідними в довгостроковій перспективі. Український сегмент електрокарів перебуває у стані нестабільності: ціни коливаються, а попит стає менш прогнозованим. У такій ситуації поспішний продаж може призвести до фінансових втрат, особливо якщо ринок різко змінить напрямок уже найближчими місяцями.

Аналітик Інституту досліджень авторинку Остап Новицький зазначає, що масовий вихід власників електрокарів на вторинний ринок може мати зворотний ефект. На тлі загальної затовареності це створює ризик різкого падіння цін через надлишок пропозиції. Водночас скорочення попиту на зарядку може змусити операторів станцій переглянути тарифи в бік зниження, аби утримати клієнтів.

Окремою проблемою експерти називають можливе згортання інфраструктури. За оцінками Інституту досліджень авторинку, існує ризик скорочення кількості зарядних станцій, особливо на міжміських маршрутах, якщо нинішній рівень тарифів призведе до падіння споживання.

Президент Асоціації ринку електромобілів України Вадим Ігнатов вважає, що ситуація не є критичною і має тимчасовий характер. За його словами, навесні очікується покращення балансу на ринку електроенергії завдяки зростанню гідрогенерації та активнішій роботі сонячних електростанцій. Це може дати змогу операторам знизити темпи зростання тарифів.

На думку експерта, ціна на зарядку електрокарів зросте не вдвічі, а лише на кілька гривень за кіловат-годину, що збереже економічну доцільність експлуатації електротранспорту порівняно з автомобілями з двигунами внутрішнього згоряння.

В Інституті досліджень авторинку також наголошують, що нинішні труднощі не означають завершення епохи електромобілів. Український ринок уже переживав серйозні цінові та інфраструктурні шоки, пов’язані як із пальним, так і з електроенергією. За нинішніх умов продаж електрокара часто є складним і невигідним, адже попит сповільнився, а пропозиція значно перевищує його.

Ключовою перевагою для власників електромобілів залишаються можливості домашньої зарядки, а також використання швидкісних портів, які дозволяють повністю зарядити батарею за кілька годин. Саме ці фактори, на думку експертів, і надалі визначатимуть доцільність володіння електрокаром в умовах нестабільного тарифного середовища.