Українські військові взяли в полон північнокорейських солдатів: вперше з часів Корейської війни

9 січня 2026 року російські війська здійснили один з найбільших за останній час комбінованих повітряних ударів по території України. За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, напад включав запуск балістичної ракети середньої дальності з полігону Капустин Яр, що розташований в Астраханській області Росії. Цей удар став частиною масштабної операції, в ході якої, згідно з повідомленням ПС ЗСУ, було виявлено та супроводжено 278 повітряних цілей, серед яких — 36 ракет різних типів, а також 242 безпілотники та інші засоби повітряного нападу.

Українські сили протиповітряної оборони продовжують активно знижувати ефективність ворожих атак, зокрема перехоплюючи частину ракет і безпілотників до того, як вони досягли своїх цілей. Однак, масштаби атаки, а також використання різних типів боєприпасів свідчать про високий рівень організації та синхронізації дій агресора, який продовжує ескалацію війни. Паралельно із цим російські війська також застосовують ракетні удари для психологічного тиску на цивільне населення України, що залишає безпорадними навіть найбільш захищені райони.

Силам протиповітряної оборони вдалося знищити 244 повітряні цілі. Основним напрямком удару стала Київська область. Під атакою перебували об’єкти критичної інфраструктури. Водночас зафіксовано влучання на 19 локаціях, що свідчить про значну інтенсивність обстрілу.

У Повітряних силах підтвердили застосування однієї балістичної ракети середньої дальності. Запуск було здійснено о 23:47. Повітряна ціль рухалася по балістичній траєкторії зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину.

Відомо, що на полігоні Капустин Яр базується ракетний комплекс «Орєшнік». Водночас у Повітряному командуванні «Захід» зазначили, що точний тип ракети буде встановлено після детального вивчення всіх її елементів.

Українські військові наголошують: попри надскладні умови та масованість атаки, система ППО продемонструвала високу ефективність, запобігши значно більшим руйнуванням і жертвам серед цивільного населення.

Вирішування питання про посилення мобілізації в Україні є важливою та складною задачею, що потребує уважного аналізу та обговорення. Згідно з прогнозами члена оборонного комітету, Федіра Веніславського, розгляд законопроекту може завершитися до 10-15 березня в оптимістичному сценарії, або до 20 березня — у песимістичному.

Подано понад 4 тисячі правок, які були об'єднані в 16 блоків і вже розглянуті на комітеті. Основні блоки змін включають у себе питання обмежень конституційних прав та свобод ухильників, реформу електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади, залучення поліції до мобілізаційних заходів та інші.

Важливо продовжувати діалог з авторами поправок та ураховувати різноманітні інтереси для досягнення оптимальних рішень, що відповідають потребам та вимогам часу. Реалізація запропонованих змін має на меті покращення системи мобілізації та забезпечення національної безпеки, з урахуванням принципів законності та правової держави.

У висновках можна підкреслити, що розгляд законопроекту щодо посилення мобілізації є важливим етапом для забезпечення національної безпеки України. Прогнозовані терміни закінчення розгляду свідчать про значний обсяг роботи, яка вже виконана у цьому напрямку.

Подані поправки та їх обговорення на комітеті свідчать про серйозний підхід до удосконалення системи мобілізації та її відповідність сучасним вимогам. Важливою є здатність забезпечити баланс між захистом прав та свобод громадян та потребою в ефективних механізмах державного оборони.

Продовження діалогу з авторами поправок та урахування різних точок зору допоможе досягти консенсусу та прийняти оптимальні рішення, спрямовані на підвищення ефективності та надійності системи мобілізації. Такий підхід сприятиме зміцненню обороноздатності країни та забезпечить її стабільність у змінних умовах сучасного світу.

Тячівський районний суд Закарпатської області ухвалив обвинувальний вирок стосовно колишнього працівника патрульної поліції Миколи Марічака, визнавши його винним у перевищенні службових повноважень. За результатами розгляду справи суд призначив покарання у вигляді семи років позбавлення волі. Крім того, засудженого позбавлено спеціального звання капрала поліції та встановлено трирічну заборону на обіймання посад у правоохоронних органах.

Інцидент, що ліг в основу кримінального провадження, стався 5 вересня. Під час виконання службових обов’язків правоохоронець, за висновками слідства та суду, вийшов за межі наданих законом повноважень, чим порушив права громадян та завдав шкоди авторитету правоохоронної системи. У ході судового розгляду було досліджено матеріали справи, заслухано свідчення сторін та проаналізовано зібрані докази.

За матеріалами справи, під час суперечки чоловік замахнувся і вдарив правоохоронця. У відповідь Микола Марічак завдав удару, після чого чоловік упав на землю. Згодом його підняли та посадили у повозку. Після інциденту всі учасники роз’їхалися.

Суд дослідив записи з камер спостереження, показання сторін та інші докази. У рішенні зазначено, що потерпілий був літнього віку, а поліцейський мав фізичну перевагу. Суд дійшов висновку, що підстав для застосування сили не було, а дії правоохоронця перевищували межі службових повноважень.

Наступного дня після події стан чоловіка різко погіршився. Його госпіталізували, де медики встановили черепно-мозкову травму. Після двох операцій він перебував у комі та через 13 днів помер від ускладнень, спричинених набряком мозку.

У судовому засіданні обвинувачений частково визнав обставини інциденту, однак не погодився з правовою кваліфікацією своїх дій. Він стверджував, що діяв рефлекторно після удару та що чоловік перебував у стані сп’яніння. Проте суд не прийняв ці пояснення як підставу для виправдання застосування сили без належних правових підстав.

Рішення у справі ухвалила суддя Мирослава Стецюк. Вирок передбачає реальне позбавлення волі, заборону обіймати посади в правоохоронних органах та позбавлення спеціального звання.

Про перебіг розгляду повідомляло видання Судовий репортер. Сторони мають право подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.