Український телеведучий Євгена Фешак натякнув, що син Каменських і Потапа живе в Іспанії

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Свердловину глибиною 4202 метри пробурено в центральній частині родовища. За словами голови правління НАК “Нафтогаз України” Олексія Чернишова, до кінця 2024 року планується пробурити ще одну, а у 2025 році – чотири додаткові свердловини.

“Другий рік поспіль нам вдається нарощувати видобуток завдяки професійній роботі фахівців Укргазвидобування. Дякую всім за цей результат”, – зазначив Чернишов.

Успіх цього проекту став можливим завдяки 3D-сейсморозвідувальним дослідженням, які дозволили визначити перспективні горизонти та уточнити їхню потужність. Як пояснив т.в.о. очільника “Укргазвидобування” Сергій Лагно, правильний вибір місця буріння був ключовим фактором ефективності.

З початку 2024 року компанія “Нафтогаз” забезпечила видобуток 9,8 млрд кубометрів товарного газу. Це на понад 7% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, і перевищує операційний план на 2%. Однак ці результати все ще поступаються довоєнним показникам 2021 року, коли обсяг видобутку сягнув 13,7 млрд кубометрів.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Цей бюджет не про армію. Мінімальна зарплата військових як була, так і залишиться на рівні 20 100 грн. і немає жодних гарантій, що в середині наступного року нам не скажуть, що гроші закінчилися, тому що розраховували, що війна завершиться в середині 25-го року, як було цього року.

Разумков підкреслив, що в бюджеті країни, що воює, на наступний рік чомусь знайшлися кошти на піар президента.

Це законопроект про піар президента та підготовку до виборів. Це бюджет для прокурорів, де збільшують для них зарплати. Правка, яка нібито забирає гроші у прокуратури, насправді нічого не змінює. Ці гроші там лишаються! У бюджеті є зростання витрат на офіс президента та політичний туризм низки посадових осіб.

Після початку повномасштабної війни Україна зосередила значні ресурси на зміцненні власної обороноздатності, одночасно поступово відновлюючи експорт військової продукції. Уже у 2025 році держава може поставити на зовнішні ринки озброєння та пов’язані послуги на кілька мільярдів доларів. Про це повідомив заступник секретаря Рада національної безпеки і оборони України Давид Алоян в інтерв’ю Reuters.

За його словами, на початку місяця спеціальна державна комісія, що під час воєнного стану відповідає за видачу експортних ліцензій, схвалила більшість поданих заявок від українських виробників. Це рішення стало важливим сигналом для міжнародних партнерів про готовність України поступово повертатися до активної участі у глобальному ринку оборонної продукції.

Алоян уточнив, що потенційний обсяг таких поставок може становити кілька мільярдів доларів, однак наголосив: насамперед мають бути повністю забезпечені потреби українських Сил оборони. За його словами, швидкого експортного буму не очікується, адже пріоритетом залишаються внутрішні військові завдання.

Серед країн, які вже виявили інтерес до українських оборонних технологій, Алоян назвав Німеччину, Велику Британію, США, держави Скандинавії, кілька країн Близького Сходу та щонайменше одну країну Азії. Одна з близькосхідних держав, що має давню історію співпраці з Україною в оборонній сфері, нині вивчає можливості закупівлі безпілотників і важкої техніки.

Представник РНБО підкреслив, що Київ віддаватиме перевагу експорту до держав, які є найактивнішими союзниками України у війні проти Росії. Водночас акцент робиться не лише на продажі готової продукції, а й на створенні спільних підприємств із закордонними партнерами. Такий формат співпраці має забезпечити притік інвестицій, розширення виробничих потужностей, нові ланцюги постачання та доступ до сучасних технологій.

Алоян також повідомив, що уряд розглядає можливість запровадження експортного податку для виробників оборонної продукції. За його словами, такий механізм дозволив би спрямовувати додаткові надходження на фінансування української армії.

Водночас він зазначив, що серед уже схвалених заявок немає дозволів на експорт готової до бойового застосування зброї. Більшість погоджених операцій стосується реімпорту або постачання компонентів для подальшого використання на фронті.

Частина заявок пов’язана з українсько-американською програмою FrankenSAM, у межах якої створюються модернізовані зенітно-ракетні комплекси шляхом поєднання радянських систем із західними ракетами.

Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що у 2026 році в європейських країнах мають запрацювати десять експортних центрів для просування та виробництва українських оборонних технологій. Найближчим часом очікується запуск виробничих потужностей у Німеччині, де з середини лютого планують розпочати виробництво українських безпілотників.

Таким чином, Україна поступово формує нову модель оборонного співробітництва, яка поєднує власні військові потреби з експортним потенціалом та міжнародним партнерством.