USAID тимчасово зупинила програми допомоги: це одразу відчують люди

Син Олени Мальчевої, посадовиці Державної податкової служби України, яка нещодавно потрапила під приціл через неправдиве декларування активів свого чоловіка, виявився співзасновником української компанії разом з громадянином Російської Федерації. Виявилося, що цей російський партнер веде бізнес на тимчасово окупованій території Криму і сплачує податки до бюджету Росії. Компанія, про яку йдеться, носить назву ТОВ "Кривенко" (ЄДРПОУ 44104226) і була зареєстрована в грудні 2020 року.

Основним напрямом діяльності компанії є комп’ютерні послуги, що дозволяє їй функціонувати у різних сферах IT-сектору. Наразі з’ясування всіх деталей цього бізнес-зв'язку викликає суспільний інтерес, адже виявлені взаємозв’язки можуть вказувати на більш глибоке порушення закону. На тлі цього, питання щодо прозорості бізнесу таких осіб та їхніх фінансових відносин з країною-агресором ставить під сумнів етичність та правомірність їхніх дій.

За відкритими даними, Ковунов раніше мав українське громадянство та був зареєстрований у Донецьку. Після окупації міста він, імовірно, отримав російський паспорт. Попри повномасштабне вторгнення РФ в Україну, бізнес-партнерство між ним і Кривенком не припинене.

Наразі Денис Ковунов веде підприємницьку діяльність у тимчасово окупованому Криму. Йому належить ТОВ “КМД-Групп”, зареєстроване у 2021 році в Ялті за законодавством РФ.

За даними фінансової звітності, у 2024 році дохід компанії становив 5,4 млн російських рублів (приблизно 3 млн грн). За цей же період підприємство сплатило 247 тис. рублів податків до бюджету РФ (орієнтовно 140 тис. грн).

Крім того, Ковунов володіє частками ще у трьох українських компаніях, де у реєстраційних документах він зазначений як громадянин Російської Федерації.

Факт ведення бізнесу на окупованих територіях та сплати податків до бюджету держави-агресора може бути предметом окремої правової оцінки правоохоронних органів. Водночас співзасновництво українських громадян із особами, які здійснюють діяльність за російським законодавством у Криму, може викликати додаткові запитання щодо комплаєнсу, репутаційних ризиків та відповідності чинному законодавству України.

Станом на момент публікації офіційних коментарів від сторін або правоохоронних органів щодо цієї ситуації немає.

Українські правоохоронні органи повідомили про затримання громадянки Республіки Білорусь, яка діяла в інтересах білоруського КДБ, маскуючи свою розвідувальну діяльність під журналістську роботу. За даними слідства, 35-річна жінка намагалася встановити доступ до одного з підрозділів української військової розвідки, щоб отримати інформацію обмеженого характеру.

Розслідування засвідчило, що співпраця затриманої з білоруськими спецслужбами тривала з 2015 року. Протягом цього часу вона формувала образ журналістки, брала участь у медійних заходах, комунікувала з представниками різних сфер та поступово розширювала коло контактів. У минулому її професійна діяльність була пов’язана з медіаресурсами проросійського спрямування, що, за оцінками правоохоронців, могло використовуватися як елемент легенди та спосіб інтеграції в інформаційний простір.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Київська міська прокуратура досягла важливої перемоги в судовому процесі, пов’язаному із скасуванням реєстрації права власності на нежитлову будівлю площею 517,3 кв. м, що розташована за адресою вул. Спаська, 12 (Подільський район). У результаті зусиль прокуратури, 2 вересня 2025 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов у справі №910/5325/25. Судове рішення стало важливим кроком у боротьбі з неправомірними діями у сфері нерухомості та сприяє посиленню правопорядку в державі.

В рамках судового розгляду, було скасовано державну реєстрацію права власності на зазначену будівлю за ТОВ «Блексквад», яке мало претензії на цей об'єкт нерухомості. Крім того, визнано недійсним договір купівлі-продажу між ТОВ «Блексквад» і ТОВ «Правова компанія «Ноосфера Плюс»», що став основою для незаконного переходу прав на нерухомість. У результаті анульовано також реєстрацію права власності за останньою компанією.

Ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:362:0004 (0,22 га) перебуває в постійному користуванні Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток (КНМЦ) на підставі акта від 27 лютого 2002 року. На цій же землі розташована історична садиба Апштейна — пам’ятка архітектури кін. XIX — поч. XX ст., в якій базується Департамент охорони культурної спадщини КМДА та підпорядкований йому КНМЦ. Через це справа викликала підвищену увагу медіа й громадськості.

У судовому рішенні йдеться, що державна реєстрація права власності ТОВ «Центр інвестиційно-будівельних досліджень» (пізніше — ТОВ «Блексквад») від 16 березня 2016 року відбулася на підставі документів, які насправді не видавалися відповідними органами, а розпорядження РДА, зазначене як підстава, стосувалося іншої адреси. КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» також повідомило прокуратурі, що нежитлова будівля за цією адресою ніким не реєструвалася.

Хто стоїть за спорудою, прокуратура прямо не називає, але в публічно доступних аналітичних довідках (YouControl) «Правова компанія «Ноосфера Плюс»» фігурує в орбіті бізнес-структур, пов’язаних із ексдепутатом Київради Павлом Тесленком. У матеріалах також згадується, що раніше низка об’єктів нерухомості у столиці потрапляла до компаній, близьких до його оточення. У рішенні суду й супровідних повідомленнях прокуратури ці факти подані як підґрунтя для посиленого контролю за подальшою долею цієї ділянки.

На момент публікації на сайті «Судова влада України» відсутні апеляційні скарги від відповідних компаній, але прокуратура і експерти не виключають, що «Блексквад» та «Ноосфера Плюс» можуть оскаржити рішення у апеляції.

Ця справа становить частину ширшої хвилі уваги до механізмів відведення міської землі без торгів, які в медіа та серед активістів відомі як «туалетні схеми». У Києві такими питаннями займаються й правоохоронні органи: у лютому 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозри фігурантам великої операції проти корупційних схем із землею (операція «Чисте місто»; кримінальне провадження №52023000000000154), а прокуратура й міська влада декларують наміри повертати втрачені ділянки громаді.

Київська прокуратура заявляє, що подібні рішення суду — важливий крок для недопущення зловживань і захисту комунальної власності. Місто, своєю чергою, має вирішити питання охорони пам’ятки Апштейна та уникати ситуацій, коли сусідні «паперові» споруди створюють ризик неправомірного відведення землі.

Суд визнав винним колишнього начальника Червоноградського райвідділу поліції Андрія Лисяка у вчиненні незаконних дій із майном, на яке був накладений арешт, однак від покарання його звільнили через завершення строку давності. Ситуація викликала широкий резонанс, адже йдеться про високопосадовця правоохоронної системи, який мав би бути прикладом дотримання закону.

Події розгорнулися у квітні 2022 року. За матеріалами слідства, Андрій Лисяк самовільно заволодів арештованим автомобілем Audi Q7, що перебував на арештмайданчику як речовий доказ у кримінальній справі. Щоб приховати походження машини, він встановив на неї номерні знаки від іншого транспортного засобу — Volkswagen Caddy. У такому вигляді колишній керівник поліції кілька разів виїжджав у місто, аж поки автомобіль не зупинили патрульні.

Працівники станції техобслуговування підтвердили, що ремонтували автомобіль за проханням поліцейських, однак документів на передачу чи погодження ремонту їм не надавали. Інші правоохоронці свідчили, що машина не перебувала у списку на передачу військовим. Суддя Неля Отчак визнала Андрія Лисяка винним і призначила штраф у розмірі 17 тисяч гривень, але через закінчення строків давності звільнила від реального покарання. Крім того, колишній начальник має відшкодувати майже 36 тисяч гривень витрат на експертизу. Вирок підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Андрій Лисяк родом із Хмельницького і працює у правоохоронних органах з 2002 року. У 2021 році він очолив Шептицький райвідділ поліції на Львівщині, до цього був начальником Яворівського районного відділення поліції, а з 2023 року працює старшим дільничним офіцером поліції у секторі превенції в Хмельницькій області.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

ТЦК може мобілізувати навіть заброньованого, якщо він не повідомив про свою броню.

Такий висновок зробив Закарпатський окружний адмінсуд. Непридатний і заброньований чоловік подав позов на прикордонників, які затримали його на кордоні та відправили до ТЦК, звідки його відправили до військової частини.

Чоловік каже, що на ВЛК скарги і факт його перебування на військовому обліку в ТЦК як непридатного до уваги не брали

У ТЦК заявили, що чоловік не повідомив їх про свій статус, не надав документів, а інформації про це в “Оберезі” не було.

Суд постановив, що ті, хто має бронь або відстрочку від призову, зобов’язані самі повідомити про це “шляхом вчинення активних дій оформлення відповідним способом ТЦК”.