В ОП готують кримінальні справи проти ТЦК через бусифікацію

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Авіабаза “Саваслейка” як ключова ціль

Авіабаза “Саваслейка” стала однією з головних цілей українських ударів, адже саме з цього аеродрому найчастіше здійснюються злети літаків МіГ-31К, які є носіями гіперзвукових ракет “Кинжал”. Внаслідок атаки виникла обґрунтована надія, що подальші вильоти цих літаків будуть значно ускладнені.

Як повідомляє видання Defence Express, на авіабазі “Саваслейка” оборона забезпечується здебільшого зенітними установками типу ЗУ-23-2 та кулеметами, а більш потужні засоби протиповітряної оборони не були зафіксовані. Це зробило авіабазу вразливою до ударів з повітря.

Пожежі на аеродромі і дефіцит палива для МіГ-31

Результати ударів виявилися значними. Супутниковий сервіс NASA зафіксував потужну пожежу в районі розвантаження та зберігання паливно-мастильних матеріалів на базі. Це може мати серйозні наслідки для авіаційної активності Росії, оскільки МіГ-31К використовує специфічне паливо — керосин Т-6. Це важке термостабільне паливо, яке дозволяє виконувати надзвукові польоти на великій висоті. Втрата або пошкодження запасів цього палива значно ускладнить польоти МіГ-31К і може обмежити їхню здатність запускати ракети “Кинжал”.

Перспективи для українських військових

Знищення або пошкодження паливних резервуарів і інфраструктури на авіабазі “Саваслейка” ставить під сумнів подальше базування там літаків МіГ-31К. Хоча Росія може перемістити ці літаки на інші аеродроми, це безперечно створить додаткові труднощі для ворога.

За даними сервісу NASA, атака призвела до значних пожеж, але не зафіксувала вибухів або безпосередніх уражень літаків. Це може бути пов’язано з використанням українськими дронами бойових частин із повітряним підривом, які ідеально підходять для знищення літаків, що знаходяться на відкритих майданчиках. Згідно з відкритими даними, МіГ-31К у Росії зберігаються просто неба, і їхній захист був мінімальним.

Повна евакуація Києва у разі критичних проблем в енергетичній сфері є вкрай малоймовірною, а з технічної точки зору — практично нереалізованою для міста з багатомільйонним населенням. Таку позицію висловив енергетичний експерт, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев, коментуючи поширені в публічному просторі припущення щодо можливого вивезення жителів столиці.

За словами фахівця, розмови про евакуацію Києва найчастіше виникають без розуміння реальних масштабів і складності подібного процесу. Йдеться не лише про транспорт чи організацію руху, а про комплексну систему рішень, яка включає логістику, безпеку, забезпечення житлом, медичною допомогою та базовими умовами для життя. Навіть у теорії реалізація такого сценарію потребувала б колосальних ресурсів і чіткої відповіді на ключове запитання — куди саме можна перемістити мільйони людей.

Рябцев підкреслив, що саме поняття евакуації в умовах мегаполіса часто використовується без розуміння логістики. Він зауважив, що подібні сценарії можуть обговорювати лише ті, хто не стикався з реальним плануванням і організацією таких процесів.

Як приклад експерт навів аварію на Чорнобильській АЕС, коли евакуація жителів Прип’яті, де проживали десятки тисяч людей, тривала кілька діб. За нинішніх умов, коли йдеться про мільйони мешканців Києва, подібні дії, за його оцінкою, є нереальними в принципі.

Натомість Рябцев закликає зосередитися на практичних рішеннях. У разі тривалої відсутності централізованого теплопостачання, на його думку, необхідно робити ставку на автономні джерела живлення. Зокрема, для багатоквартирних будинків, де немає перспектив швидкого відновлення тепла, можливе встановлення генераторів, які дозволять забезпечити електроопалення всередині будівель.

Ситуація в Києві залишається напруженою після січневих атак Росії на енергетичну інфраструктуру столиці. Удари по ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 призвели до того, що значна частина міста залишилася без тепла. Станом на зараз без опалення перебувають близько 400 багатоповерхових будинків.

Водночас перший віце-прем’єр Юлія Свириденко повідомила, що вже з вечора четверга в Києві можуть запровадити полегшені графіки подачі електроенергії, якщо не відбудеться нових атак на енергетичні об’єкти.