В ОП зволікають із загальною мобілізацією через вимоги адміністрації Трампа

Заступник начальника Головного управління Національної поліції у Харківській області та керівник слідчого управління Сергій Болвінов опинився у центрі пильної уваги громадськості. Місцеві активісти, представники бізнесу та заявники по низці кримінальних проваджень стверджують, що під його керівництвом розслідування корупційних справ часто зупиняються на півдорозі або не доходять до суду. Така ситуація, за їхніми словами, викликає підозри у вибірковості правосуддя та можливих зв’язках посадовця з окремими фігурантами резонансних справ.

Додаткову хвилю запитань спричинила відсутність у відкритому доступі декларацій Болвінова та членів його родини, що, на думку громадських спостерігачів, суперечить принципам прозорості, яких мають дотримуватися високопосадовці правоохоронних органів. Активісти наголошують: у час, коли суспільство вимагає від державних структур максимальної відкритості, приховування інформації про майно і доходи може свідчити про намагання уникнути публічного контролю.

Заявники, які направляли петиції й письмові повідомлення про підозрілу діяльність у місцевих закупівлях, нарікають на формальні відповіді і довгі «завислі» провадження без видимих слідчих дій. Там, де провадження відкривають, справи, за словами інформаторів, роками не рухаються — немає масштабних обшуків, затримань або обвинувальних актів, які б свідчили про системний тиск на корупційні схеми.

Окремою проблемою для громадськості стала масштабна мережа кол-центрів у Харкові та області, що працюють за шахрайськими схемами масових дзвінків. За оцінками місцевих фахівців, функціонує від сотні до півтори сотні таких точок; локації постійно змінюються, оператори швидко відновлюють роботу після поверхневих перевірок. Критики стверджують, що при очевидній поінформованості правоохоронців немає системних відкритих результатів розслідувань — жодних масштабних арештів або викриттів організаторів мережі.

Ще одна претензія — закритість самого посадовця. У відкритих джерелах відомостей про Болвінова — небагато; відомо, що він одружений, має доньку й двох синів, а члени родини користуються дорогим житлом і автомобілями. За даними джерел у публічних реєстрах, у доступних масивах відомостей про декларації вибірково немає, що, на думку активістів і журналістів-розслідувачів, є серйозним питанням у контексті законодавства про фінансовий контроль. Відсутність офіційної публічної інформації про доходи й майно посадовця лише посилює запитання щодо прозорості джерел коштів родини.

У матеріалах нагадують також епізоди минулого: ім’я Болвінова фігурувало у публікаціях ще в 2013 році під час обшуків у приймальні народного депутата, а в перші тижні повномасштабного вторгнення посадовець, за частиною повідомлень, тимчасово працював поза Харковом, що теж викликало суспільний резонанс.

Незважаючи на критику, офіційних відповідей від керівництва Нацполіції або НАЗК щодо ситуації навколо серйозних звинувачень у бездіяльності й відсутності декларацій станом на зараз публічно не оприлюднено. Представники регіональних органів влади та самі правоохоронці уникають публічних коментарів або обмежуються загальними фразами про дотримання законності й внутрішніх процедур.

Сукупність цих фактів викликає занепокоєння в громадському середовищі: відсутність прогресу у розслідуваннях резонансних справ і непрозорість майнових декларацій створюють у суспільстві відчуття, що слідство працює недостатньо ефективно там, де йдеться про можливі зв’язки місцевої влади й бізнесу. Жителі регіону та активісти вимагають незалежної перевірки роботи слідчого управління та публічних пояснень від вищого керівництва Нацполіції.

Обсяг – скільки слів або абзаців приблизно?

Цільова аудиторія – для кого пишемо: загальна публіка, спеціалісти, діти, бізнес і т.д.?

Ще одним елементом є житлове питання. Колоша задекларував право проживання в будинку площею 77,5 м² у Києві, власником якого зазначено Андрія Колошу, ймовірно, родича. Формально це законно, але фактично дозволяє вивести значний актив за межі особистої майнової відповідальності декларанта.

Розрив між задекларованими доходами та способом життя створює низку питань до прозорості фінансової реальності співробітників правоохоронних органів. Хоча все формально задекларовано, сухі цифри свідчать про невідповідність між офіційними доходами та наявними активами.

Ця ситуація не стосується лише автомобіля чи приватного життя, а піднімає питання про походження грошей та прозорість фінансових даних, особливо у тих, хто працює у сфері ювенальної превенції та відповідає за безпеку та захист дітей.

АТ «Житомиробленерго» офіційно підписало угоду з ТОВ «Енергостаб» на суму 585,12 мільйона гривень для постачання електроенергії з метою покриття технологічних втрат підприємства, повідомляє Bankova Mail. Цей контракт, проведений через систему Prozorro під кодом UA-2025-08-26-010465-a-c1, став найбільшим державним тендером серед усіх закупівель минулого тижня.

ТОВ «Енергостаб», зареєстроване в Києві, офіційно належить Максиму Філіппову, який виконує обов’язки власника та директора компанії. Незважаючи на вражаючу суму угоди, компанія поки що залишається маловідомою на ринку постачання електроенергії, що привертає увагу експертів і аналітиків до питання прозорості та критеріїв відбору постачальника.

У публікаціях також звертають увагу на наявність кримінального провадження ДБР під номером 62024100110000119, в якому фігурує «Енергостаб» у контексті підробки документів, пов’язаних із бронюванням для ухилянтів; при цьому у відкритих повідомленнях наголошується, що офіційних звинувачень компанії наразі не висунуто. Цей факт у поєднанні з невеликою публічною присутністю підприємства на ринку спричинив додаткові запитання щодо обґрунтованості вибору постачальника.

Експерти з державних закупівель і представники аналітичних спільнот наголошують, що великі договори з відносно новими або маловідомими компаніями мають супроводжуватися підвищеним рівнем прозорості, щоб виключити ризики нецільового використання коштів та забезпечити довіру споживачів і регуляторів. Вони радять перевіряти повноту конкурсних процедур, наявність технічної й фінансової спроможності постачальника, а також історію виконання аналогічних контрактів.

У Житомиробленерго та у «Енергостаб» офіційних коментарів про деталі договору, строки постачання та гарантійні механізми на момент публікації не надходило. Ми направили запити до обох компаній з проханням роз’яснити підстави вибору постачальника, джерело попередніх надходжень і стан кримінального провадження, і оновимо матеріал, щойно отримаємо відповіді.

Співробітники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) завершили довгострокове розслідування справи про заволодіння майном аеропорту "Одеса". За результатами досліджень встановлено, що частина майна аеропорту була придбана за 118 мільйонів гривень, а після цього особи, залучені до схеми, отримували незаконний прибуток протягом 10 років, із 2012 по 2022 рік, на суму 2,5 мільярда гривень. Розслідування тривало протягом кількох років, під час яких всі підозри було переглянуто. Про це повідомила прес-служба НАБУ.

Згідно з відомостями, справа почалася у 2011 році, коли двоє підприємців з Одеси налагодили схему заволодіння майном аеропорту, що на той момент проходив реконструкцію перед чемпіонатом Євро-2012. У рамках цієї схеми вони здійснили захоплення старого терміналу та 2488 одиниць майна аеропорту, а також отримали 75% прав на міжнародний аеропорт “Одеса” та приміщення нового терміналу. Протягом наступних років ці особи отримували незаконний дохід від використання цих активів. Протягом 10 років сума незаконного збагачення досягла понад 2,5 мільярда гривень.

Нагадаємо, що в серпні 2023 року НАБУ та САП оголосили про підозру у цій справі п’ятьом особам. Ця корупційна справа виникла ще за часів президентства Віктора Януковича, коли Україна активно готувалася до Євро-2012. Величезні кошти спрямовувалися на модернізацію та реконструкцію інфраструктури, і Одеса не стала винятком. Очевидно, що втілити такий амбіційний план без відповідного впливу влади було неможливо. Міські депутати Одеси того часу дали згоду на створення компанії, яка, заявлялося, мала інвестувати у розвиток аеропорту. Результатом цього було те, що злочинна група фактично отримала контроль над аеродромом. Прес-служба НАБУ у серпні 2023 року наголосила, що передача майна аеропорту для спільного використання не вважалася приватизацією через його загальнодержавне значення у забезпеченні прикордонного та митного контролю. Понад 535 одиниць основних засобів із 2488 переданих аеродромними об’єктами, які гарантували безпеку польотів, не підлягали відчуженню в принципі.

Крім того, згідно з угодою, "інвестори" мали внести статутний капітал у розмірі 355 мільйонів гривень, збудувати новий термінал та злітно-посадкову смугу. Однак більшість цих коштів через дії учасників схеми була заблокована банком як застава і не могла бути використана. Новий термінал був зведений за кредит, взятий під заставу майнового комплексу аеропорту, а злітно-посадкову смугу не почали будувати взагалі. Підозру в організації цієї схеми одеським бізнесменам, колишньому меру Одеси (імовірно, Олексію Костусєву, який зараз у розшуку), його заступнику та директору фіктивного підприємства повідомили. Таким чином, фінансові зобов'язання перед аеропортом залишилися невиконаними, а зловживання та корупційні дії стали причиною величезних збитків для державного підприємства та загрози безпеці пасажирів.

У результаті проведеного розслідування стосовно схеми заволодіння майном аеропорту "Одеса" встановлено серйозні порушення та корупційні дії, які призвели до величезних збитків для державного підприємства. "Інвестори", замість внесення статутного капіталу та будівництва необхідної інфраструктури, втягнули аеропорт у схеми, що призвели до втрати фінансових ресурсів та порушень безпеки. Підозра в організації цих дій призвела до пошуку колишнього мера Одеси, а також інших осіб, які стояли за цією схемою. Цей випадок є ще одним прикладом необхідності ефективного протидії корупції та зміцнення правової системи в Україні для забезпечення чесного та прозорого управління державними ресурсами.

Кава давно асоціюється з енергією, концентрацією та рятівним ковтком під час напруженого дня. Для багатьох це майже ритуал: ранкова чашка, перерва на роботі, розмова з друзями. Однак з часом чимало людей помічають дивний ефект — напій, який колись допомагав зібратися з думками, діє все слабше. Бадьорість швидко зникає, а після неї накочує ще глибша втома, ніж була до цього.

Секрет криється у тому, як кофеїн взаємодіє з нервовою системою. У нашому мозку є рецептори аденозину — речовини, що накопичується протягом дня та сигналізує про потребу у відпочинку. Кофеїн тимчасово блокує ці рецептори, створюючи ілюзію припливу сил. Насправді ж організм не отримує додаткової енергії, а лише відкладає відчуття втоми.

Саме тому кава не додає енергії, а лише маскує виснаження. Коли дія кофеїну слабшає — зазвичай через 4–6 годин — накопичена втома повертається різко і повною мірою. У результаті людина почувається гірше, ніж до кави.

З часом організм адаптується до кофеїну. Якщо аденозинові рецептори регулярно блокуються, мозок створює нові. Це означає, що для того ж ефекту потрібна дедалі більша доза. Толерантність може сформуватися вже за один-два тижні щоденного вживання. У цей момент кава перестає бадьорити і стає лише способом уникнути поганого самопочуття. Без неї з’являються головний біль, млявість і дратівливість — характерні ознаки кофеїнової залежності.

Окрема проблема — вплив кави на сон. Період напіввиведення кофеїну становить у середньому 5–6 годин. Це означає, що навіть через десять годин після чашки в організмі залишається помітна частина стимулятора. Якщо випити каву після обіду, вона може не завадити заснути, але значно погіршить якість сну. Скорочується фаза глибокого відновлення, і вранці з’являється відчуття розбитості. Так формується замкнене коло постійної втоми і нових доз кофеїну.

Фахівці радять пити останню чашку не пізніше 14:00, а людям із повільним метаболізмом кофеїну — ще раніше.

Не менш поширена помилка — кава одразу після пробудження. Уранці в організмі природно підвищений рівень кортизолу — гормону, який допомагає прокинутися. Кофеїн у цей момент майже не посилює бадьорість, але збільшує навантаження на нервову систему. Найкращий час для першої чашки — через одну-дві години після пробудження, коли рівень кортизолу починає спадати.

Також не рекомендується пити каву натщесерце. Вона стимулює вироблення шлункової кислоти й може подразнювати слизову, особливо у людей з гастритом або підвищеною чутливістю шлунка.

Є й ситуації, коли від кави краще тимчасово відмовитися. Це періоди сильного стресу, тривожні або панічні стани, проблеми зі сном та зневоднення. У таких випадках навіть звична доза може викликати серцебиття, тремтіння і внутрішнє напруження.

Зменшити залежність від кофеїну допомагає перерва на один-два тижні. У перші дні можливі головний біль і слабкість, але після паузи чутливість до кофеїну відновлюється. М’якший варіант — поступове зменшення кількості кави або перехід на напої з нижчим вмістом кофеїну.

Головний принцип простий: кава — це інструмент, а не щоденна необхідність. Вона працює значно ефективніше, якщо не вживати її безперервно, не починати день із чашки одразу після пробудження і уникати кави у другій половині дня. У такому разі напій справді допомагає, а не маскує хронічну втому.