В соцмережах віруситься відео, на якому екс-очільнику МОК Томасу Баху надягають підгузок

Станом на 1 лютого 2026 року міжнародні резерви України зросли до 57,7 млрд доларів США, встановивши новий рекорд за всю історію незалежності держави. Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, посилаючись на офіційні дані Національного банку України. Порівняно з попереднім місяцем обсяг резервів збільшився на 357,8 млн доларів, що відповідає приросту на 0,6%. У січні цей показник становив 57,3 млрд доларів.

Зростання міжнародних резервів свідчить про збереження макрофінансової стабільності та ефективну координацію між урядом і Національним банком. Позитивна динаміка стала можливою завдяки надходженням від міжнародних партнерів, стабільній ситуації на валютному ринку та виваженій борговій політиці держави. Водночас регулятор продовжує підтримувати достатній рівень ліквідності для виконання зовнішніх зобов’язань країни.

У річному вимірі зростання ще більш відчутне. Порівняно з лютим 2025 року міжнародні резерви збільшилися на 14,65 млрд доларів, що становить приріст на 34%. Поточний рівень дозволяє покривати близько шести місяців майбутнього імпорту, тоді як міжнародні стандарти визначають мінімально необхідним показником три місяці.

За словами Гетманцева, ключовим фактором зростання у січні стала міжнародна фінансова допомога. Україна отримала 3,124 млрд доларів через рахунки Світового банку. Додатково Національний банк здійснив переоцінку фінансових інструментів з урахуванням змін ринкової вартості активів і валютних курсів, що збільшило їхню оцінку ще на 1,445 млрд доларів.

Отримані надходження дозволили профінансувати обслуговування державного боргу. Зокрема, 233,9 млн доларів спрямовано на обслуговування та погашення облігацій зовнішньої державної позики, 171,6 млн доларів — на виконання зобов’язань перед МВФ, ще 76,8 млн доларів — на погашення інших кредитів.

Окремо зазначається, що чистий продаж валюти НБУ для підтримки курсової стабільності у січні становив 3,729 млрд доларів. Це на 20,7% менше, ніж у грудні 2025 року, коли регулятор продав 4,702 млрд доларів.

Міжнародні резерви зростають уже кілька місяців поспіль і залишаються одним із ключових індикаторів фінансової стійкості країни. На тлі воєнних викликів та високого навантаження на бюджет їхній обсяг свідчить про достатній рівень зовнішньої підтримки, здатність держави виконувати боргові зобов’язання та утримувати валютний ринок у контрольованому стані.

Ідея тижневого енергетичного перемир’я, озвучена Володимиром Путіним, не виглядає проявом сили чи стратегічної впевненості. Таку інтерпретацію запропонував оглядач британського видання The Telegraph Хеміш де Бретон-Гордон — колишній офіцер регулярної армії Великої Британії. На його думку, ця ініціатива радше свідчить про гостру потребу Москви виграти час, аби стабілізувати ситуацію для війська, яке дедалі відчутніше втрачає боєздатність.

Аналітик звертає увагу на сукупність факторів, що вказують на системну кризу російських збройних сил. Виснаження особового складу, проблеми з логістикою та нестача підготовлених резервів змушують Кремль вдаватися до нестандартних і ризикованих кроків. Серед них — залучення іноземних контингентів, пошук «живої сили» за межами країни та активізація вербування найманців у різних регіонах світу.

Окреме занепокоєння, зазначає оглядач, викликають повідомлення про повернення на фронт поранених ув’язнених, зокрема тих, хто втратив кінцівки. Частині з них навіть не надали протезів — їх, за наявною інформацією, змушують повертатися до бойових дій на милицях, щоб компенсувати гостру нестачу особового складу.

На думку Бретон-Гордона, дії російської влади демонструють дві ключові тенденції.

По-перше, російська армія стрімко втрачає боєздатність. Незалежні оцінки свідчать, що темпи просування російських військ є повільнішими, ніж у окопних армій Першої світової війни, при цьому людські втрати мають співмірний масштаб. За останні два роки Росія захопила трохи більше одного відсотка території України, втративши понад 500 тисяч осіб убитими та пораненими. Щоденні втрати, за оцінками, сягають близько тисячі військових.

Оглядач називає це класичною війною на виснаження, де поранених солдатів використовують як витратний матеріал, розраховуючи на те, що в України рано чи пізно закінчаться боєприпаси. Він наголошує, що такий сценарій можливий лише в разі, якщо Захід дозволить цьому статися.

По-друге, ситуація свідчить про повне зневаження Кремля до власного населення. Поки пересічні росіяни потерпають від високої інфляції та стрімкого зростання відсоткових ставок, держава спрямовує залишки ресурсів на виробництво ракет і безпілотників для атак на українські міста.

За словами Бретон-Гордона, для російського керівництва армія є лише витратним ресурсом. Ув’язнені та іноземні найманці, підкреслює він, коштують для Кремля ще менше, ніж мобілізовані громадяни.

Водночас оглядач вважає, що саме нинішній момент може стати реальним важелем впливу на Москву. Якщо оцінка стану російської армії є точною, навіть відносно невелике збільшення західної військової підтримки здатне суттєво змінити хід війни на користь України.

Бретон-Гордон наголошує, що Україна має вести переговори виключно з позиції сили, а не йти на поступки заради політичних фантазій Москви. На його думку, у момент, коли у Путіна швидко вичерпується людський ресурс, саме жорсткий міжнародний тиск може змусити Кремль піти на реальні кроки до завершення війни.