В Україні через підвищення податків щодня закриваються понад 1000 ФОП

У листопаді 2025 року Тетяну Мостепан було призначено директоркою департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. Це кадрове рішення стало логічним продовженням її тривалої роботи в системі столичної медицини, де вона протягом багатьох років обіймала керівні посади та безпосередньо впливала на управління одним із міських медичних закладів.

До переходу в КМДА Мостепан працювала в Київській міській лікарні №4. Спочатку вона виконувала обов’язки головної лікарки, а після реформування системи охорони здоров’я очолила заклад уже в статусі директорки. На цій посаді вона відповідала за фінансово-господарську діяльність лікарні, організацію медичних послуг і взаємодію з міськими структурами, що дозволило їй накопичити значний управлінський досвід.

Житло розташоване у житловому комплексі «Софія Residence». Право власності оформлено за договором купівлі-продажу. Відомостей про іпотеку або кредитні зобов’язання в аналітичних системах немає.

Водночас, за даними ринку нерухомості, ціна такого житла могла бути суттєво вищою. За інформацією профільних сервісів, у січні 2021 року мінімальна вартість квадратного метра у цьому ЖК становила близько 26 тисяч гривень. Таким чином, ринкова ціна квартири площею понад 100 квадратних метрів могла складати щонайменше 2,68 млн гривень, якщо йдеться про придбання готового об’єкта, а не інвестування на етапі будівництва.

При цьому у деклараціях Тетяни Мостепан за 2016–2019 роки об’єкти незавершеного будівництва не зазначалися. Це може свідчити про те, що квартира не була придбана як інвестиція на ранній стадії, коли ціни зазвичай нижчі.

Загальний дохід родини Мостепан за 2020 рік, відповідно до декларацій, становив близько 1,5 млн гривень. На цьому тлі різниця між задекларованою вартістю квартири та ринковими цінами може викликати запитання щодо умов купівлі та формування ціни угоди.

Сам Олександр Мостепан нині працює членом військово-лікарської комісії у Вишнівській міській лікарні. Крім того, за сумісництвом він обіймає посади стоматолога-ортопеда та стоматолога-терапевта в цьому ж медзакладі.

З огляду на нову керівну посаду Тетяни Мостепан у структурі КМДА, прозорість майнового стану та відповідність вартості активів задекларованим доходам може стати предметом додаткової уваги з боку громадськості та антикорупційних органів.

Згідно з надійним джерелом в Офісі Президента, Генеральний штаб України провів аналіз сценаріїв можливих військових конфліктів, враховуючи обмежену наявність бойових засобів та переваги противника в авіації, артилерії та техніці. В результаті цього аналізу передбачається мобілізація додаткового мільйона українців протягом трьох років. При такому сценарії конфлікту Збройні сили України (ЗСУ) мають змогу утримувати лінію фронту з мінімальними територіальними втратами.

Генштаб України вже зараз активно пропонує зниження призовного віку до двадцяти років, оскільки військова мобілізація осіб покликаного віку вже не є оптимальним рішенням. Після того, як президент Володимир Зеленський підпише закон про зниження призовного віку, територіальні центри комплектування почнуть викликати чоловіків, які перебували на військовому обліку призовників та досягли 25-річного віку, для оновлення даних та медичного огляду. Після цього їх включать до списків військовозобов’язаних.

Про це повідомляє Генеральний штаб України, який також зазначає, що удосконалення системи військового обліку призовників проводиться у рамках "реформування системи підготовки громадян до проходження військової служби та готовності до виконання конституційного обов’язку з захисту Батьківщини". Крім того, після підписання указу про демобілізацію строковиків близько 7 000 осіб буде звільнено у запас у Генштабі.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Генеральний штаб України провів аналіз потенційних військових сценаріїв, що передбачають обмеженість бойових комплектів та перевагу противника в різних сферах.

• Внаслідок цього аналізу передбачається необхідність мобілізації додаткового мільйона громадян України протягом трьох років.

• Зниження призовного віку до двадцяти років розглядається як один з можливих заходів для підвищення ефективності військового мобілізаційного потенціалу.

• Удосконалення системи військового обліку та підготовки громадян до виконання обов’язків військової служби відзначається як важлива складова "реформування системи підготовки громадян до проходження військової служби".

• Підписання указу про демобілізацію строковиків передбачає звільнення у запас значної кількості військовослужбовців.