В Україні проведуть перевірку щодо корупційної діяльності

Проблеми укриттів у Києві та ситуація в інших містах України: як ситуація розвивається

Попри численні ракетні обстріли, у Київській міській державній адміністрації відмовляються масштабувати проєкт, пояснюючи це відсутністю законодавчих підстав для введення таких об’єктів в експлуатацію.

Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко публічно звинуватив мерію в ігноруванні безпеки киян. Він наголосив, що у той час, як інші міста знаходять рішення, столиця витрачає мільйони на скляні зупинки, замість того, щоб встановлювати захисні споруди.

Журналісти дослідили нормативну базу. За їхніми висновками, мобільні укриття не є об’єктами будівництва, а тимчасові споруди можна встановлювати за рішенням місцевої влади – подібно до МАФів. Саме цим шляхом пішли Херсон, Дніпро, Миколаїв, Одеса та інші міста.

У Херсоні, наприклад, модульні укриття вже рятували життя людей під час обстрілів. Місцева влада встановлює їх навіть у селищах, де найбільше скупчення населення. У Дніпрі укриття виробляють на місцевому заводі, а в Миколаєві їх облаштовують навіть інтернетом і кнопками виклику допомоги.

У Києві ж ключовим каменем спотикання стало небажання КМДА брати на себе відповідальність. Аргумент чиновників – відсутність нормативів. Водночас Подільсько-Воскресенський міст відкрили без введення в експлуатацію, що свідчить про подвійні стандарти у підходах.

Бюджет столиці на 2025 рік перевищує 90 млрд грн, однак на оборону міста виділено менше 10%. Попри це, кошти на модульні укриття у Києві так і не знаходять.

Експерти наголошують: модульні укриття не замінюють повноцінних сховищ, але здатні врятувати життя від уламків та вибухових хвиль. І приклади інших міст доводять, що їх встановлення – питання політичної волі, а не законодавчих перешкод.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Михайло Шаманов пояснив, що під час роботи сил протиповітряної оборони (ППО) у столиці, збиті ракети та дрони можуть залишати після себе уламки, які падають на землю. Вони не розчиняються у повітрі і становлять потенційну загрозу для людей. Саме тому на час тривог перекриваються ті ділянки метро, які розташовані на поверхні.

“Коли в столиці працюють сили ППО, уламки збитих об’єктів можуть падати на землю. Це становить небезпеку, тому ми змушені перекривати ті станції метро, які розміщені на поверхні. Безпека людей є нашим пріоритетом,” — зазначив речник КМВА.

Попри численні звернення громадян та петиції щодо відкриття наземних станцій метро під час тривог, КМВА не змінює своєї позиції. За словами Шаманова, навіть попри незручності для мешканців та гостей столиці, здоров’я і безпека людей залишаються на першому місці.

“Я розумію, що людям це незручно. Ми всі живемо поза зоною комфорту вже третій рік, але життя та здоров’я українців є пріоритетом. Ми не можемо ризикувати, відкриваючи станції метро, які знаходяться на поверхні,” — додав він.

Рішення щодо перекриття наземних станцій метро в Києві ухвалюється через ризики для пасажирів, особливо під час активної фази ракетних атак з боку російських військ. Попри покращення роботи ППО, повністю захистити місто від падіння уламків неможливо. Тому в адміністрації наголошують на необхідності збереження жорстких заходів безпеки.

Міська влада закликає громадян і далі дотримуватись заходів безпеки під час повітряних тривог та користуватися підземними станціями метро як укриттями. Безпека громадян залишається пріоритетом навіть у складних умовах тривалої війни.

Нагадаємо, що з 17 листопада в Україні були введені графіки відключення електроенергії через масовані удари по енергетичній інфраструктурі. Це вплинуло і на функціонування міського транспорту, що також потребує адаптації до нових умов.