В Україні проведуть перевірку щодо корупційної діяльності

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Протягом періоду з 2016 по 2023 роки «Батьківщина» неодноразово співпрацювала з ТОВ «МЦ-файнанс», перерахувавши компанії понад 8,6 млн грн. Керівником товариства з 2009 року є Володимир Шакало, який також обіймав посаду помічника у кількох народних депутатів, зокрема у Олега Білоруса, Олександра Турчинова, Валерія Бабенка та Олександра Абдулліна.

Також у звіті йдеться про те, що партія з 2017 року платила ТОВ «Інернаціональні індустріальні проекти», яке має зв’язки з родиною Юлії Тимошенко. Загальна сума, перерахована цій компанії, склала понад 7 млн грн.

Загалом, з понад 120 компаній, яким «Батьківщина» платила з державного фінансування, ймовірний зв’язок з партією був встановлений у 22 контрагентів. Вони отримали від політичної сили 67 млн грн. Ці цифри свідчать про те, що «Батьківщина» активно використовує державні кошти для підтримки компаній, які, ймовірно, пов’язані з її діяльністю.

Дослідження також вказує на ризики корупційних схем, пов’язаних із держфінансуванням партій, що ставить під сумнів прозорість фінансових потоків та їхнє законне використання.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Хоча ці дані не були офіційно підтверджені урядом України, вони породжують нові питання щодо можливої ​​взаємодії українських посадовців з Росією після анексії Криму та початку війни на Донбасі.

У них згадують міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, ексгенпрокурора Андрія Костіна, ексзаступника голови ОП Андрія Смирнова і колишнього заступника міністра інфраструктури Юрія Васькова.

У всіх останні візити датовані 2019 роком, коли за підсумками виборів вони отримали посади.

Стверджується, що Смирнов, підозрюваний НАБУ в незаконному збагаченні, з 2014 по 2019 рік 22 рази відвідував РФ.

Нещодавно звільнений генпрокурор Костін – 11 разів, Федоров – 12 разів. Обидва – незадовго до президентських виборів у 2019 році. Васьков – 19 разів.