В Україні захворюваність на грип і ГРВІ на 36% нижче за епідеміологічний поріг

Ця інформація підкреслює масштаб впливу воєнних дій на систему охорони здоров'я України. Пошкодження та руйнування медичних закладів створюють значні виклики для забезпечення належного медичного обслуговування населення, особливо в районах, найбільш постраждалих від бойових дій.

“Наша ціль – відновлювати життя та інфраструктуру. За останні два роки вдалося повністю або частково відновити 880 медичних об’єктів, і ця робота триває”, – зазначив він.

Шмигаль також наголосив, що атака на лікарню “Охматдит” є частиною обстрілів, в результаті яких один корпус лікарні був зруйнований, а чотири суттєво пошкоджені. Інцидент призвів до поранень та загибелі медичного персоналу та дітей.

“Президент України Володимир Зеленський вже наказав знайти нові локації для переїзду медичного персоналу та дітей з пошкоджених та зруйнованих корпусів. Зараз такі місця вже знайдені – це Київські обласні клінічні лікарні №1 та №2. Початок переміщення вже наказано, і важливо, щоб діти отримали повний спектр медичних послуг в нових умовах”, – додав він.

Щодо підтримки “Охматдиту”, Шмигаль висловив вдячність усім, хто долучився до збору коштів через платформу United24.

“За кілька годин вдалося зібрати 100 мільйонів гривень. Ці кошти також будуть використані на відновлення лікарні”, – підсумував він.

Це питання є надзвичайно важливим для кожного з нас, адже воно безпосередньо стосується того, як ми живемо сьогодні і що чекає нас у майбутньому. З огляду на численні виклики та обставини, з якими ми стикаємося щодня, усвідомлення важливості конкретних аспектів життя стає необхідністю. Кожен крок, який ми робимо, кожне рішення, яке приймаємо, має глибокий вплив на наше середовище, наших близьких і навіть на наступні покоління. Без глибокого розуміння цієї важливості ми ризикуємо втратити орієнтири, які допомагають нам рухатися вперед.

Тому важливо не лише звертати увагу на те, що відбувається навколо нас, а й вживати конкретних дій для забезпечення стабільності й розвитку. Потрібно активно шукати рішення та нові підходи, які допоможуть нам подолати труднощі й створити умови для кращого майбутнього. Лише спільними зусиллями, спрямованими на розв’язання глобальних проблем, можна досягти бажаного результату.

Слідчі Дніпровського управління поліції Києва спільно з працівниками Управління стратегічних розслідувань у м. Києві повідомили підозру посадовиці КП за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість). Санкція статті передбачає до п’яти років позбавлення волі та позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Розслідування триває: слідчі проводитимуть всі необхідні процесуальні дії для встановлення обставин справи, ролі інших посадовців та причетності контрагентів до укладення договорів за завищеними цінами. Міські служби підтримують готовність сприяти слідству для повернення втрачених коштів та приведення закупівельної практики у відповідність до антикорупційних вимог.

Печерський районний суд столиці ухвалив рішення залишити без руху позов Світлани Чернишової щодо поділу спільного майна з чоловіком — колишнім віцепрем’єр-міністром України та ексміністром розвитку громад і територій Олексієм Чернишовим. Судова інстанція вказала на процесуальні недоліки заяви, які мають бути усунуті для подальшого розгляду справи по суті.

Суть позову полягала у прагненні юридично зафіксувати право власності на значний обсяг активів у період, коли Олексій Чернишов перебуває у фокусі антикорупційних перевірок та розслідувань. Така синхронність викликала підвищену увагу до справи як з боку правників, так і з боку громадськості, адже йдеться не лише про сімейний конфлікт, а й про можливі наслідки для державних антикорупційних процесів.

Поки дружина намагається формалізувати контроль над активами, сам Олексій Чернишов залишається центральною фігурою у справі про масштабні зловживання в Міністерстві розвитку громад і територій. Слідство вважає, що за його сприяння забудовникам держава втратила понад мільярд гривень. За версією правоохоронців, у межах земельної схеми посадовець отримував квартири за символічними цінами — від однієї до восьми тисяч гривень за квадратний метр.

Прізвище Чернишова також фігурує у розслідуваннях, пов’язаних із фінансовими потоками навколо державних компаній, зокрема «Енергоатома», а також у матеріалах щодо так званої «пральні» для легалізації коштів, яку пов’язують із бізнес-оточенням Тімура Міндіча. Сам ексвіцепрем’єр публічно заперечує участь у корупційних схемах, однак розміри застав, які дозволяють йому уникати СІЗО, викликають серйозні запитання.

Особливу увагу привертає історія саме із заставами. Останній транш у розмірі 51 мільйон гривень був внесений Андрієм Проциком та Іриною Федорович. До цього суд прийняв рекордну заставу у 120 мільйонів гривень, з яких 44 мільйони внесла Дарія Бедя — топменеджерка девелоперської групи DIM.

Група DIM належить бізнесменам Олександру Насіковському та Максиму Кріппі. Останній на початку 2025 року інвестував у групу близько 100 мільйонів доларів, істотно посиливши її позиції на ринку. Саме ці обставини породжують підозри, що застави за Чернишова могли сплачуватися структурами будівельного бізнесу, інтереси яких він потенційно лобіював, перебуваючи на високих державних посадах.

Попри це, НАБУ та САП досі не оприлюднили публічних результатів перевірки походження коштів, внесених як застава. Фактично це дозволяє фігуранту резонансної справи залишатися на волі за рахунок ресурсів можливих бенефіціарів його ж рішень.

На цьому тлі спроба Світлани Чернишової терміново поділити майно виглядає не як побутовий сімейний спір, а як спроба убезпечити активи від потенційної конфіскації. Судова пауза у розгляді позову лише підсилює підозри щодо походження цих статків і страху родини перед реальними наслідками кримінального провадження.