Ваші улюблені новорічні прикраси загрожують здоров’ю

Після випущення з закритого засідання Кіровоградського районного суду, на якому не продовжили запобіжний захід для екс-розвідника Романа Червінського, його адвокати повідомили про його таємниче викрадення. Засідання було припинено із несподіванкою, не дозволивши сторонам дізнатися про долю Червінського. Замість цього, в закритому приміщенні суду почали складати сумнівний документ, який, ймовірно, мав би приховати факт викрадення. Його місцеперебування залишається невідомим, а поліція та інші правоохоронні органи утримують інформацію в таємниці.

Суд над Червінським пов'язаний з його звинуваченням у невдачному вербуванні росіянина, яке спричинило ракетний удар по аеродрому "Канатове" минулого літа. Однак, останнім часом, прізвище Червінського з'являлося в російських ЗМІ у контексті підриву газопроводів "Північних потоків". Генеральна прокуратура РФ навіть звернулася до компетентних органів кількох країн із запитами на розслідування вибухів на газопроводах. За російською версією, ці вибухи приховували операцію українських дайверів, натренованих західними спецслужбами, серед яких, за даними, оприлюдненими у ЗМІ, був і Червінський.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Статус та місцеперебування екс-розвідника Романа Червінського залишаються невідомими, після того як його викрадли із СІЗО після засідання суду.

• Правоохоронні органи утримують будь-яку інформацію про цей випадок в таємниці, що підкреслює загадковість події та можливість політичного впливу на справу.

• Судовий процес проти Червінського пов'язаний з його звинуваченням у невдачному вербуванні росіянина, але його ім'я також з'явилося в контексті подій, пов'язаних із підривом газопроводів "Північних потоків".

• Російська сторона звернулася до кількох країн із запитами на розслідування вибухів на газопроводах, вказуючи на можливий зв'язок з українськими дайверами, серед яких, за розсекреченими даними, був і Червінський.

Ці висновки свідчать про складність та невизначеність ситуації навколо Червінського, а також можливість його використання у геополітичних іграх та розгортанні різноманітних версій подій з його участю.

Ключові елементи військового обліку:

На запитання ведучої про майбутнє електропостачання в Запоріжжі та підконтрольних територіях, Федоров зазначив, що жителі повинні бути готовими до того, що електрики може не бути взагалі. “Може, це не подобається. Але давайте готуватися до найгіршого. Якщо буде краще – це буде супер”, – підкреслив він.

Він також зауважив, що можливі проблеми з централізованим електропостачанням на водонапірні станції, тому жителі повинні подбати про резервні джерела живлення. “Ми маємо двічі зарезервувати. Встановити один генератор та другий”, – пояснив Федоров.

Щодо теплопостачання, він повідомив, що на всі великі котельні в Запоріжжі та області, зокрема у Вільнянську, планується встановлення когенераційних установок. Перші з них запрацюють уже в грудні. “Чому є затримка? Тому що в Україні шалений попит на когенераційні установки, і жодне виробництво у світі не може покрити ці потреби”, – зазначив він.

Федоров також повідомив, що Україна звертається до партнерів за допомогою в закупівлі когенераційних установок. “Наші партнери нам фінансують, і вже 15 листопада перші установки будуть на території Запоріжжя. Підключення займе до місяця”, – додав він.

На завершення він зазначив, що в школах і лікарнях уже є генератори, які забезпечать електропостачання для освітнього процесу та медичних послуг.

Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський публічно окреслив основні напрямки тіньової економіки, через які держава щороку втрачає колосальні фінансові ресурси. Йдеться про системні схеми, що роками підривають наповнення бюджету, створюють нерівні умови для легального бізнесу та послаблюють фінансову стійкість країни в умовах війни й економічних викликів.

За словами очільника БЕБ, одним із найбільших джерел недонадходжень залишаються контрафакт і нелегальна торгівля підакцизними товарами. Тіньовий ринок алкоголю, тютюнових виробів і пального не лише позбавляє бюджет десятків мільярдів гривень щороку, а й становить серйозну загрозу для здоров’я громадян. Попередні оцінки свідчать, що лише в цьому сегменті держава щорічно втрачає понад 50 мільярдів гривень через несплату акцизів і податків.

Окрему нішу займає діяльність конвертаційних і транзитних центрів, які, за оцінками БЕБ, «коштують» бюджету 40–50 мільярдів гривень щороку. Найбільші ж втрати пов’язані з ухиленням від сплати податків у сфері оплати праці. Використання зарплат «у конвертах» та залучення ФОПів як інструменту мінімізації податків, за різними підрахунками, призводить до втрат у 250–300 мільярдів гривень.

Цивінський наголосив, що ці суми є орієнтовними, адже точно порахувати те, що перебуває в тіні, надзвичайно складно. Водночас масштаби проблеми свідчать про те, що значна частина коштів, які могли б працювати на економіку та оборону, просто не доходить до бюджету.

Керівник БЕБ підкреслив, що завдання бюро — у тісній взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами — поступово виводити ці сотні мільярдів гривень із тіні та забезпечувати їх надходження до державної скарбниці.

Окремо він звернув увагу на різницю між видимими корупційними схемами та так званою латентною тіньовою економікою. За його словами, журналісти-розслідувачі та правоохоронці навчилися досить ефективно контролювати використання бюджетних коштів, зокрема у сфері публічних закупівель, коли завищені ціни стають очевидними для суспільства.

Водночас найбільші втрати часто залишаються непомітними, адже йдеться не про розкрадання вже виділених коштів, а про гроші, які взагалі не потрапили до бюджету. Саме з такими «невидимими» схемами, за словами Цивінського, працювати найскладніше, але водночас і найважливіше.

Ключові елементи військового обліку:

Мінсоцполітики презентувало законопроєкт «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення», який передбачає запровадження обов’язкових платежів до державних або недержавних пенсійних фондів як для працівників, так і для роботодавців.

Законопроєкт передбачає зниження Єдиного соціального внеску: з 22% до 17% у перший рік, до 16% у другий і до 15% з третього року.

Обов’язковий накопичувальний внесок для працівників становитиме 1% від бази нарахування в перший рік, 2% – у другий, і 3% – у третій рік. Працівники також зможуть платити додатковий накопичувальний внесок в аналогічних пропорціях.

Для роботодавців обов’язковий накопичувальний внесок становитиме 1% у перший, 2% у другий і 3% у третій рік. З четвертого року, якщо працівник сплачує додатковий внесок, роботодавець виділяє частину єдиного внеску на накопичувальний внесок.

Самозайняті особи також мають сплачувати накопичувальні внески.

Несплата або несвоєчасна сплата внесків каратиметься штрафом у розмірі 20% від суми, не сплаченої вчасно.